Бджолярі вимагають заборонити ввезення в Україну деяких пестицидів

Пасічники звернулися з проханням посприяти із прийняттям скорішого обмеження ввозу неонікотиноїдів до заступника міністра аграрної політики Віктора Шеремети. Про це повідомляє agro-yug.com.ua.

Нагадаємо, що через проблему із отруєнням бджіл пасічники 11 квітня знову протестуватимуть під ВР.

Так, під час заходу пасічники попросили на законодавчому рівні обумовити використання та ввезення неонікотиноїдів в Україну.

«Фермери застосовують препарати, які шкодять українській землі, вбивають бджіл і бджільництво. За нас взялися жорстко: реєстрація, якість меду. Хотілося б щоб держава звернула увагу і на аграріїв, щоб вони не застосовували токсичні пестициди», – висловився керівник Спілки пасічників Братського району Олександр Адамович.

В свою чергу, голова фермерського господарства «Аромат» Степан Цицик звернувся до заступника міністра із закликом прийняти відповідний законодавчий документ згідно якого, окрім того, що необхідно заборонити використання шкідливих препаратів, також варто компенсувати фермерам вартість дорогих біопрепаратів для захисту рослин.

На це Шеремета заперечив, що, по-перше, процес завезення вказаних препаратів в Україну контролює не Мінагрополітики, а Міністерство природи та екології. По-друге, на його думку, питання варто озвучувати не тільки з боку заборони препаратів, а й обумовити способи і час обробітку полів аграріями.

Ми будемо ставити питання про заборону. Але я скажу, що на ріпак існують дозволені препарати, і при їх використанні жоден пасічник нічого фермеру не скаже. Але ціна такого препарату $35/га. І в нас же багато хто вважає, що після потрави поля можна одразу випускати бджіл, але це не так. Бджоли ж не можуть цілодобово сидіти у вуликах. Після використання цих препаратів довготривалої дії ще тиждень бджоли будуть дохнути, тому тут потрібно підходити з іншого боку. Варто казати не про один вид препаратів і їх заборону. Цими препаратами необхідно оброблювати культури на початку вегетації, коли до цвітіння ще зовсім далеко, а от по цвітінню або перед ним можна оброблювати тими препаратами, які дозволені. Також дуже важливо, щоб обробіток проводився у вечірній та нічний час. Я про це завжди кажу, але потрібно все ж на законодавчому рівні це вирішити. Бо препарат може бути сам не шкідливий, але наші аграрії, крім інсектицидів додають добрива, фунгіциди – все це попадає на крила бджолі і вона падає навіть не від дії хімічного препарату. Тому питання треба ставити не тільки по забороні, а й по способам і часу обробітку. В тому, що вас фермер попередив про потраву і ви закрили льотки – гарантії безпеки немає. Дія препарату ще залишається, – виступив Віктор Шеремета.