Річкові перевезення України опинилися під загрозою
Річкові перевезення України опинилися під загрозою

На судноплавних шлюзах України склалася критична ситуація: відчувається жорсткий кадровий голод та постає загроза зупинки зношених механізмів.

Таку заяву зробив в.о. голови ДП «Укрводшлях» Дмитро Шершньов під час виступу на «Річковому форумі-2019», який пройшов у Києві 6 березня поточного року.

Читайте до теми: У 2018 році в Україні провели днопоглиблення 10 портів і каналів

За весь час незалежності на судноплавних шлюзах України жодного разу не проводився генеральний ремонт. Регулярно проводяться лише регламентні роботи, які подовжують термін використання «стомлених» механізмів.

Ситуація критична, потрібно вживати екстрених заходів. Із кваліфікованим персоналом також склалася критична ситуація. Сьогодні нестача кадрового складу сягає близько 40% на кожному шлюзі. Це в основному технічний та інженерний персонал. Зважаючи на обставини, за 3-5 років (максимум) у нас там не залишиться жодного фахівця, який зможе обслуговувати технічні вузли», – заявив Дмитро Шершньов.

За його словами, в 2018 році ДП «Укрводшлях» здійснив 9 546 шлюзувань, було пропущено 15 150 одиниць флоту. Це на 21% і, відповідно, на 27% більше за аналогічні показники 2017 року. Зараз спостерігається зростання вантажоперевезень річками, також зростає тонаж.

Цього року очікується додаткове зростання навантажень на шлюзи ще на 15-20%. Але в нас уже й без того зношені механізми, які майже непридатні для експлуатації – це приблизно по 14-22 об’єкти на кожному шлюзі, які не підходять за технічними нормами для нормальної роботи», – заявив Дмитро Шершньов.

Як повідомив в.о. голови ДП «Укрводшлях», в Україні з 2011 року відсутні підрядні компанії з належним досвідом, які могли б провести необхідний ремонт, а власних сил на це не вистачає через брак часу та неузгодженість із державними структурами. Наприклад, виділені наприкінці осені 2018 року Міністерством фінансів кошти (у розмірі 124 млн грн) було нараховано тоді, коли вони вже не могли бути освоєні.

«На жаль, у міжнавігаційний період, коли шлюзи закриті й ми можемо проводити роботи, у нас бракує коштів. Тобто Мінфін розчерком пера виділив кошти тоді, коли відбувається навігація і більша частина ремонтних робіт не може проводитися. Зараз ми намагаємося домовитися з Мінфіном, щоб якось погодити вчасне фінансування з нашими можливостями щодо проведення ремонтних робіт…», – заявив Шершньов.

Як повідомив Дмитро Шершньов, з 6 березня 2018 року було відкрито судноплавство через Каховський та Запорізький шлюзи, Канівський шлюз планують відкрити 12 березня, але поточні проблеми з необхідністю проведення капітального ремонту досі залишаються невирішеними.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

13 червня 2019
У розвиток української річкової логістики Євросоюз інвестує €50 млн
У розвиток української річкової логістики Євросоюз інвестує €50 млн. Про це заявив  заступник міністра інфраструктури України з питань...
20 квітня 2019
У найближчі роки зростатимуть річкові перевезення – Омелян
Вантажні перевезення по річці будуть в найближчі роки істотно зростати, в тому числі через посилення вагового контролю на дорогах. Про це в інтерв'ю...
15 квітня 2019
Ще одна миколаївська компанія нарощує річкові вантажні перевезення
Миколаївська компанія «Грейн-трансшипменту» замовила Ізмаїльському судноремонтному заводу будівництво восьми суховантажних барж для...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...