За останні 5 років поголів’я ВРХ зменшилося на 19%, свиней – на 21%
За останні 5 років поголів’я ВРХ зменшилося на 19%, свиней – на 21%

Протягом останніх 5 років в Україні спостерігається спадаючий тренд у тваринництві: поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 19%, а свиней – на 21%. Про це повідомляє пресс-служба організації BRDO.

Нагадаємо, що поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 січня 2019 року становило 3,379 млн голів. Це на 4,3% менше, ніж на аналогічну дату 2018 року, свідчать дані офіційної статистики. Експерти вже відзначали, що поголів’я худоби стало найнижчим за всю сучасну історію України.

Повідомляється, що при цьому темпи скорочення в с/г підприємствах суттєво менші, ніж в господарствах населення. Серед причин – поширення захворюваності тварин, недієвість контролю на ринку, капіталомісткість виробництва та активні міграційні процеси в сільській місцевості. В той же час, споживання м’яса на душу населення в Україні відчутно відстає від розвинутих країн. Так, якщо українець в середньому споживає 7,3 кг яловичини і 19 кг свинини на рік, то німець – 14 і 56 кг відповідно. 

Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики. В умовах поширення захворювань тварин, це призводить до суттєвого зниження поголів’я, фінансових збитків бізнесу і геть не захищає споживача від неякісної продукції, – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький на круглому столі з проблематики ринку м’яса, організатором якого виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ.  

Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля ринку і виявили, що з 68 регуляторних актів на ринку майже чверть – 22% – є неактуальними і потребують вдосконалення з метою усунення бар'єрів для бізнесу. Більш того, третина з 30-ти інструментів регулювання мають високі корупційні ризики, ще більше – 40% з них не мають затверджених порядків чи процедур їх реалізації.  

Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання галузі, і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки, – відзначила заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. 

З необхідністю вдосконалення галузевого законодавства погоджується і Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна:

Регуляторні вимоги завжди коштують гроші. Тому метою є максимально ефективне регулювання за мінімальних витрат на його виконання з боку бізнесу, – наголошує вона.  

 Основна частка поголів’я ВРХ в Україні традиційно зосереджена в господарствах населення – 67%, проти 33% в с/г підприємствах. При цьому поголів’я м’ясних порід складає лише 1,3% від загальної чисельності, а виробництво яловичини є похідним від молочного скотарства. В свинарстві 54% поголів’я – за підприємствами, а 46% утримує населення.

Однією з основних проблем ринку є складна і непрозора процедура ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема відсутність прозорої калькуляції вартості послуг, що призводить до небажання господарств її проходити. Як наслідок – велика кількість неідентифікованих/незареєстрованих тварин на ринку, відсутність простежуваності та недієвий контроль за безпечністю та якістю м’ясної продукції. 

Звідси витікає не менш суттєва проблема – неконтрольоване поширення африканської чуми свиней (АЧС). Так, за 2014-2017 рр. кількість випадків АЧС збільшилась більш ніж в 10 разів: з 16 до 163. Інструменти регулювання, що могли б зарадити проблемі – профілактика, компартмент, страхування та державна підтримка – належно  не працюють. Найбільший негативний вплив АЧС має на господарства населення, що не мають технічних можливостей дотримуватися необхідних вимог безпеки. А спроби самостійної профілактики захворювань за допомогою антибіотиків та неконтрольоване використання ветеринарних препаратів призводять до розвитку резистентності до антибіотиків у тварин і отруєнь небезпечною м’ясною продукцією.  

Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа акцентував на необхідності додаткових консультацій з представниками бізнесу щодо вимог процедури проходження оцінки впливу на довкілля, а також законодавчих ініціатив щодо ветеринарної медицини.

Відтак, ринок поступово переформатовується на промислове виробництво із використанням сучасних технологій, засобів біобезпеки, що має більш інвестиційно привабливий характер. Вперше з 1995 року на ринку намітилися позитивні тенденції. Так, рівень рентабельності промислового виробництва ВРХ у 2017 році вперше став позитивним, показавши приріст в +3,4%. Вирощування свиней на м’ясо також зросло на 3,5%, хоча ще в 2016 році показник був від'ємним. Крім того, темп експортних поставок ВРХ за 5 років зріс на 85%. В основному, за рахунок експорту живої ВРХ до країн Близького Сходу.   

За оцінкою експертів BRDO, необхідними кроками, що сприятимуть подальшому розвитку ринку, є:

  • вдосконалення галузевого законодавства;
  • розвиток кооперації;
  • збільшення державної підтримки;
  • розвиток локальних аграрних ринків.
     

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 квітня 2019
За рік чисельність поголів’я ВРХ скоротилася на 3,3%, – Держстат
У січні-лютому 2019 року загальне поголів’я ВРХ скоротилося до 3,5 млн голів: на кінець лютого чисельність ВРХ була на 3,3% нижчою, ніж в...
5 березня 2019
Українці почали масово реєструвати худобу
Станом на 1 березня в Україні обліковано майже 3,8 млн голів худоби. Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру тварин, опубліковані ДП...
11 лютого 2019
Оприлюднили ТОП-5 законів, прийняття яких очікує тваринницька галузь від парламенту
AgroPolit.com  у рамках  проекту #АгроЗакониПідМікроскопом разом з Асоціацією тваринників України (АТУ) вивчив очікування гравців галузі та...

Вибір редакції

4 грудня 2019
100 днів роботи уряду та Мінекономіки: що отримав агросектор — на раз упав, на два віджався
6 грудня минає 100 днів від початку роботи уряду Олексія Гончарука та парламенту імені «Слуг народу» на чолі з Дмитром Разумковим....
4 грудня 2019
Справи аграрні – 100 днів роботи парламенту: Держгеокадастр, ринок землі, бюджет
На календарях депутатів Верховної ради ІХ скликання – 100 днів з дня оголошення ними урочистої присяги на вірність українському народу. У...
29 листопада 2019
Саудівсько-український аграрний хаб: як арабський бізнес інвестуватиме в Україну після відкриття ринку землі?
Ринок землі, покупка сільськогосподарської землі та нових агрокомпаній, інвестиції в портову та елеваторну логістику — це ключові питання ІІ...