Відомо, що в Україні від 20 до 30% пасік не зареєстровані. Це унеможливлює роботу ветеринарної служби та повноцінну роботу фермерів. Як наслідок, маємо неякісний мед та шкоду галузі в цілому. Проте, є чимало переваг у реєстрації медового бізнесу. Про це повідомляє Kurkul.com у матеріалі «Реєструємо пасіку: покрокова інструкція».

Нагадаємо, зареєстровано Спілку пасічників України проти пестицидів.

• Відшкодування збитків ― якщо пасіка зареєстрована, то відповідний документ точно фіксує кількість бджолосімей. Якщо вулики не занесені до реєстру, то на юридичному рівні їх немає. А отже у випадку крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин довести розміри шкоди та претендувати на відшкодування збитків буде мегаскладною місією;
• спрощені умови реалізації продукції ― щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку, потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєструвати бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру за наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед;
• можливість запобігти падежу ― у 2018 р. пасічники втратили 100-120 млн грн через загибель 35-40 тис. бджолосімей внаслідок використання аграрними господарствами неякісної агрохімії. У разі реєстрації пасіки, її власник попереджається не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. Цей момент прописаний у ст. 37 Закону України «Про бджільництво». У разі отруєння бджіл на полях, їхній власник зможете пред'явити агровиробнику претензії, а в суді довести обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку;
• отримання державних дотацій ― якщо бджоляр має реєстраційні документи на пасіку, то може претендувати на державну допомогу у розмірі до 25% для покриття витрат на обладнання, пільгові кредити, гранти міжнародних організацій.