В аграріїв – великі перспективи виробляти біопаливо з павловнії, – НААН

Аграрії мають гарні можливості виробляти біопаливо з павловнії. Про це заявляють науковці Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН та Асоціації «Енергетичні культури», повідомляє сайт інституту.

Нагадаємо, що в Україні створять електронну платформу для торгівлі біопаливом.

Вчені наголошують, в Україні павловнія, яка досить швидко росте і має високі показники тепловіддачі, може використовуватися як сировина для виробництва біопалива.

«Деревина придатна для виробництва пелет, енергетична цінність яких складає 4211,1 ккал/кг (2 кг гранул павловнії еквівалентно 1 л дизельного палива), з листя можна виробляти біогаз. Також павловнія може бути використана в якості сировини для виробництва біоетанолу: сьогодні є технології, які дозволяють отримати з 1 тонни сухої деревини до 0,5 тонни етанолу», — ідеться в повідомленні.

Павловнія може бути корисною до 20-50 років. Після кожної обрізки, яку проводять у будь-яку пору року з інтервалом у 4-8 років, дерево відростає. При належному догляді через 7 років можна отримати 240-350 м³ якісної деревини з 1 га, при цьому деревина, яка накопичує у великій кількості дубильні речовини, стійка до впливу багатьох шкідників і хвороб.

М’яка з зернистою текстурою, без запаху, легка, гладка, а також стійка до вогню, вологи та деформації 100% екологічно-чиста сировина підходить для виробництва меблів (колір змінюється від блідо-жовтого до світло-червоного) і будівельних матеріалів(індекс міцності на стиск деревних волокон павловнії становить 281 кг/см²), — вважають фахівці.

Єдиний істотний мінус унікального дерева це порівняно низька зимостійкість, адже при сильних морозах (нижче — 25°С) пагони павловнії можуть обмерзати.

Науковці Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН та Асоціації «Енергетичні культури» наголошують, що павловнія може вирощуватися на бідних поживними речовинами і забруднених ґрунтах шляхом інтенсивного землеробства, очищувати ґрунти, забруднені у результаті екологічних катастроф, поглинати велику кількість СО2 та запобігати ерозії ґрунту.