Олена Коробкова: Банки планують надати 68 млрд грн позик бізнесу, переважно сільгоспвиробникам
Олена Коробкова виконавчий директор Незалежної асоціації банків України

Банківське кредитування і агросектор – що буде з кредитуванням аграріїв українськими та іноземними банками? Як війна змінила банківський ринок і чого надалі чекати позичальникам? Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com говорив із виконавчим директором Незалежної асоціації банків України Оленою Коробковою:  

AgroPolit.com: Як змінився ринок кредитування в час війни?

Олена Коробкова: Війна – складний виклик для всього українського суспільства, для економіки і банків також. 

Специфіка банківської діяльності полягає в тому, що банки оперують не власними грошима, а коштами вкладників, і як відповідальні суспільно важливі інституції мають тверезо оцінювати ризики, які беруть на себе, коли видають кредити. І ризики ці сьогодні, на жаль, безпрецедентно високі та часто неконтрольовані, що вкрай ускладнює активне кредитування. Проте банки готові видавати нові кредити.

Так, далеко не всі бізнеси в Україні «стали» 24 лютого. А чимало з тих, що стали, вже відновлюють діяльність, іноді в інших регіонах. Отже, банки дуже зацікавлені підтримувати ті компанії, які раніше сумлінно виконували свої зобов’язання і які працюють сьогодні.

 Потреба в кредитних коштах для реалізації посівної кампанії становить 50 млрд грн

 Безперечно, так само зацікавлена й держава. Саме тому було розширено й модифіковано державну програму «5-7-9».

Зазначу, що, згідно з опитуваннями великих банків, у ІІ кварталі 2022 року банки планують надати 68 млрд грн позик бізнесу, переважно сільгоспвиробникам, і з використанням державних програм підтримки. Раніше за попередніми розрахунками Мінагрополітики зазначало, що потреба в кредитних коштах для реалізації посівної кампанії становить 50 млрд грн.

Читати до теми: Кабмін розширив перелік агровиробників, які мають право на державну підтримку
 

Наразі банки розглядають агросектор як пріоритетний для кредитування, зокрема на посівну, фінансування якої відбувається цими тижнями. Саме для цього програма держпідтримки «5-7-9%» і програма державних портфельних гарантій були синхронно доповнені «аграрним» напрямом.

Спричинене війною підвищення ризиків і скорочення кредитної активності банків грає на зростання процентних ставок

AgroPolit.com: Наскільки подорожчали кредити для бізнесових позичальників через фактор війни?

Олена Коробкова: Некоректно узагальнено порівнювати вартість кредитування до та після початку війни. Хоча б тому, що під час війни запроваджені нові програми підтримки з кредитуванням під 0% річних, розширені критерії отримання підтримки та, відповідно, коло потенційних отримувачів такої підтримки.

Якщо не зважати на чинник держпідтримки, спричинене війною підвищення ризиків і скорочення кредитної активності банків грає на зростання процентних ставок. Але водночас чимало позичальників, які раніше не могли розраховувати на підтримку від держави, тепер претендують на компенсацію відсотків і державні портфельні гарантії за своїми кредитами, отже, для них кредити стали суттєво дешевшими, якщо не безкоштовними.

AgroPolit.com: Аграрії дуже постраждали від війни та закриття портів. Які перспективи кредитування в АПК, з огляду на це?

Олена Коробкова: Так, дійсно, через активні бойові дії більшість сільгосптоваровиробників не має можливості експортувати торішній зібраний урожай. Тобто спостерігаємо таку ситуацію: врожай є, а можливості продати цей врожай – немає. Відповідно, аграріям бракує обігових коштів для проведення своєї господарської діяльності. Зокрема, для посівної. Власне кажучи, саме тому держава й розширила програми підтримки, згідно з якими вже ширше коло аграріїв може отримувати й отримує кредити, адже Україна «годує» не лише себе, але й інші країни, що розраховують на наш урожай.

Олена Коробкова: Реального кредитування на покупку землі можна очікувати з 2024 року
 

Іноземні банки і кредитування аграріїв

AgroPolit.com: Чому банки з іноземним капіталом відмовилися фактично кредитувати аграріїв у цей час? Як це можна виправити – яких гарантій і від кого вони чекають?

Олена Коробкова: Банки з іноземним капіталом не відмовилися кредитувати аграріїв, або інших клієнтів. Разом із тим міжнародні банківські групи, яким підпорядковуються українські «дочки», мають більш жорсткі підходи до оцінки ризиків, а також більш тривалі процедури погодження змін у кредитній політиці у відповідь на радикальні зміни ринкового середовища внаслідок війни. Тому банки з іноземним капіталом у середньому виявилися менш готовими до активного кредитування вже сьогодні (деякі з них дійсно фактично ще не відновили кредитування). Посівна ж чекати не може.

AgroPolit.com: Чи сприяє відновленню кредитування банками аграріїв урядова програма портфельних гарантій? Чи помітили таку тенденцію?

Олена Коробкова: Так, більшість аграріїв кредитують за цією програмою.

Читати до теми: Ощадбанк кредитує всіх аграріїв незалежно від розміру земельного банку
 

Скільки аграрії отримали кредитів від банків в час війни 

AgroPolit.com: То вже відомо, на яку суму видано банками кредитів аграріям на посівну?

Олена Коробкова: Станом на 11 квітня (без урахування перехідних минулорічних кредитів) понад 1700 сільгосптоваровиробників залучили кредитів в українських банках на загальну суму 4 млрд 206 млн грн. Із них за програмою державних портфельних гарантій 80% — на 3 млрд 416 млн грн.

AgroPolit.com: Зараз банки прискіпливо вивчають позичальників чи застосовують спрощену схему для видачі кредиту аграріям?

Олена Коробкова: Я зазначала вище, що специфіка банківської діяльності полягає в тому, що банки оперують не власними грошима, а коштами вкладників. І аби ці гроші вкладникам повертати, мають бути повернуті й кредити.

Банк має бути переконаний, що позичальник зможе віддати позичене, і банк, відповідно, зможе віддати кошти вкладнику. Тому наголошую: причина будь-якої відмови – це відсутність переконання й впевненості в банку, що кредит буде вчасно погашений із відсотками. Решта – деталі. Наприклад, чимало дрібних аграріїв усе життя продавали врожай за готівку та ніде «не світили» ні реальних оборотів, ні навіть культур, які вирощували (якісь форми для галочки заповнювали та й по всьому). Працювали, як у нас кажуть, «по-сірому» чи навіть «по-чорному».

Очевидно, що таких фермерів мало хто наважиться кредитувати. Адже розуміння їхньої реальної спроможності бути ефективними й даних для аналізу банк просто не має.

Водночас я не відкидаю людського фактору і серед працівників банків. Може бути й таке, що банк недопрацював і не розгледів «золотого» позичальника. Але якщо п’ять чи вісім різних банків дивилися документи і ніхто не наважився видати кредит, то це вже питання.

Ще один момент, який може впливати на рішення банку, – це розмір господарства: що воно менше, то менша диверсифікація і то більший ризик дефолту через проблеми з одним регіоном чи однією культурою. До того ж не всі банки здатні ефективно працювати з дрібними господарствами, як і не кожен аграрій може продавати врожай партіями по кілька кілограмів. Та й процентні ставки за мікрокредитами зазвичай помітно вищі, порівняно з кредитами середнім і великим підприємствам (так само як відрізняється ціна будь-якого товару оптом та вроздріб). Та разом із тим якщо маленьке підприємство працює прозоро й чесно, банківський кредит чи альтернативне фінансування воно отримає.

Кабінет Міністрів додатково виділив 2,3 млрд грн для підтримки аграріїв за програмою «Доступні кредити 5–7–9»

AgroPolit.com: Чи користується попитом у аграріїв програма «5-7-9%» в цьому сезоні? Чи відомі Вам цифри, на яку суму видано кредитів аграріям за цією програмою за січень-березень? Чи охоче банки видають за цією програмою кредити, адже відомі випадки затримки фінансування урядом програми за лютий?

Олена Коробкова: За період із 21 лютого по 11 квітня 2022 року у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» видано 1391 кредит на загальну суму 3,95 млрд грн, у розрізі сільськогосподарських кредитів наразі статистики немає.

Водночас зазначу, що днями Кабінет Міністрів додатково виділив 2,3 млрд грн для підтримки аграріїв за програмою «Доступні кредити 5–7–9» і спростив реєстрацію сільгосптехніки.

AgroPolit.com: Ваші поради аграріям, які все-таки хочуть зараз отримати кредити.

Олена Коробкова: Загалом неможливо написати інструкцію «Як узяти кредит», виконання якої гарантуватиме результат. Єдине, що варто розуміти: банк дійсно треба переконати, що кредит ви зможете віддати. І один із найвагоміших аргументів – результати вашої роботи раніше.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 березня 2022
ПУМБ розірвав співпрацю з білоруссю щодо пільгового кредитування на покупку сільгосптехніки
Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) прийняв рішення про припинення партнерських відносин з Республікою білорусь за програмою пільгового...
28 березня 2022
Уряд розширив кредитування для аграріїв
Для успішного проведення комплексу весняно-польових робіт та забезпечення сільськогосподарських товаровиробників кредитними ресурсами...
10 грудня 2021
Для мікрокредитування в АПК пропонують спростити процедуру оформлення займу
В контексті ринку землі назріває проблема, пов'язана з мікрокредитуванням агрокомплексу. Таку тезу під час засідання аграрного штабу...

Вибір редакції

22 лютого 2022
Галина Янченко: Шквалу земельного рейдерства в Україні у найближчі роки не очікується
Відкриття ринку землі та пожвавлення інтересу інвесторів, земельне та аграрне рейдерство, реформа доданої вартості та як Україні скористатися...
15 лютого 2022
Тимчасова комісія ВР з розслідування земельних питань – пугач для громад чи ефективний інструмент контролю?
Першого лютого 2022 року була створена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування можливих фактів незаконного та неефективного...