Олександр Солонтай: Або Президент збере велику широку коаліцію і таки замінить уряд, або Яценюк сформує свою
Олександр Солонтай: Або Президент збере велику широку коаліцію і таки замінить уряд, або Яценюк сформує свою

На четвер попередньо заплановане позачергове засідання Ради. Такий анонс озвучив лідер фракції БПП Юрій Луценко. «Приблизно у четвер ми зможемо провести позачергове засідання, на якому проголосуємо за нового прем'єра, новий уряд, нову програму дій», — заявив він. Чого чекати від нової коаліції? Хто і кого у ній «розіграє» і «розігріє»? Чи кануть у лету фракції «не учасники» цього процесу? Чи втримається у своєму кріслі аграрний міністр Олексій Павленко? І чому ним вирішила «пожертвувати» «Самопоміч»? Як повинна переродитися Аграрна партія України, аби змінити сприйняття населення з «партії жирних котів», та отримати підтримку широких верств? Будуть чи ні перевибори до Ради восени? Про це та про багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай:

AgroPolit.com: Коаліція в парламенті  є  чи немає?

Олександр Солонтай: Є, але може у будь-який момент зникнути навіть де-юре, а де-факто немає її вже давно. Аби вона зникла і де-юре, достатньо зробити невеличку процесуальну дію, наприклад, Олегові Ляшку взяти і справді юридично відкликати підписи з-під коаліційної угоди, як це зробили «Батьківщина» та «Самопоміч».

Зараз коаліція стоїть над прірвою, і якщо хтось один зробить навмисний чи випадковий крок і вона полетить  вниз… Так. Де-факто сьогодні в парламенті коаліція тих, хто не хоче позачергових парламентських виборів. А це і БПП, «Народний фронт», Радикальна партія. НФ та Ляшко розуміють, що їхня частка на виборах може суттєво зменшитися і вони не пройдуть в парламент.

AgroPolit.com: Але  ж радикали показали колективну заяву про вхід.

Олександр Солонтай: Так, але індивідуальні підписи під нею не поставили. Може бути інший варіант розвалу коаліції: Гройсман оголошує цю заяву і «Європейської України» немає. Зараз коаліція стоїть над прірвою, і якщо хтось один зробить навмисний чи випадковий крок і вона полетить  вниз. Є ще оди н варіант — вихід з коаліції групи депутатів БПП.

AgroPolit.com: Магічний копняк щастя від Президента?

Олександр Солонтай: Так. Де-факто сьогодні в парламенті коаліція тих, хто не хоче позачергових парламентських виборів. А це і БПП, «Народний фронт», Радикальна партія. НФ та Ляшко розуміють, що їхня частка на виборах може суттєво зменшитися і вони не пройдуть в парламент. Блок Петра Порошенка пройде, але в меншій кількості. Вся інтрига тримається довкола оточення Порошенка: одні переконують його погоджуватися на позачергові парламентські вибори і цим самим штовхають його у прірву (адже слідом за парламентськими будуть  президентські вибори), а інші — утримують від такого кроку.

Враховуючи, що депутати витримали паузу до кінця березня, то це зняло питання позачергових парламентських виборів на перше півріччя 2016 року… Щоб  встигнути на 29 травня зробити вибори, потрібно було б до кінця березня оголосити про розпад коаліції та вибори.

Враховуючи, що депутати витримали паузу до кінця березня, то це зняло питання позачергових парламентських виборів на перше півріччя 2016 року. Адже крайня дата виборів була 29 травня. Отже на переформатування коаліції лишається весна-літо, тобто достатній запас часу, і це взагалі може зняти з порядку денного питання позачергових виборів цього року.

AgroPolit.com: А чому дата до 29-го?

Олександр Солонтай: Влітку ніхто виборів не проводить, а остання дата виборів за березнем — це 29 травня. А для того, щоб  встигнути на 29 травня зробити вибори, потрібно було б до кінця березня оголосити про розпад коаліціїта вибори. Цього не сталося. А якби сталося, тоді зараз тривав би відведений Конституцією місячний термін для формування нової коаліції, а після цього у Президента з’являється право на 60 днів для організації нових дострокових парламентських виборів, чому передував би розпуск парламенту й оголошення нових виборів. Так Петро Порошенко  зробив у 2014 році. А зараз ситуація зовсім інша, не  виключено, що в будь який момент все-таки домовляться про новий полюбовний варіант  коаліції  і переписування угоди.

AgroPolit.com: В якому форматі найбільше шансів утворення нової  коаліції?

Олександр Солонтай: Глобально було два варіанти: перший — Президент збере велику широку коаліцію і таки замінить уряд Яценюка, другий — Яценюк сформує свою коаліцію.  

AgroPolit.com: А які можуть бути  варіанти  «широк» (широких коаліцій)  у Раді?

Олександр Солонтай: Наразі створити нову фракцію уже не можна, але розчинитися окремим депутатам чи групам в існуючих фракціях (Ляшка, НФ, БПП), щоб легалізувавшись, посилити коаліцію, — можливо.

AgroPolit.com: То питання у наявності двох рішень Конституційного Суду, які розмивають поняття «коаліція» (за рахунок окремих депутатів чи лише фракцій), а відтак і її розпад та формування?

Олександр Солонтай: Конституція повернулася до варіанту 2004—2006 років, а регламент парламенту залишився часів узурпації влади Віктором Януковичем. Тож у законі про регламент Ради не розписано деталі того, яким чином формується та розпадається коаліції. Весь цей розділ просто «випав».

Тобто кожен з учасників коаліції трактує її по-своєму. Існує повна юридична невизначеність.

AgroPolit.com: Який вихід із цієї ситуації?  

Олександр Солонтай: Немає ніякої законодавчої колізії. Це  просто зачіпки, щоб зберегти цей парламент та не піти на позачергові парламентські вибори.

У Ляшка сьогодні «золота» акція. Він може переписати коаліцію, тим самим де-факто та де-юре її відновивши. Або навпаки — зіштовхнути в прірву

AgroPolit.com: Чого чекати переформатування чи депутати в «тихому режимі» виберуть безпечне збереження для всіх?

У Раді відбудеться переформатування коаліції, що  й стане страховкою самозбереження для всіх. А до того може спокійно зберігатися «стара» коаліція, яка триматиметься голосами за окремі закони. Наприклад, Ляшка чи ще когось. У Ляшка сьогодні «золота» акція. Він може переписати коаліцію, тим самим де-факто та де-юре її відновивши. Або навпаки — зіштовхнути в прірву.

Садовий з одного боку готовий розглядати варіант уряду без Яценюка, але з іншого боку тримає «в умі» позначку що позачергові вибори ради, це дорога до президентства.

AgroPolit.com: Чого хоче Олег Ляшко  та «Самопоміч» за поступливість?

Олександр Солонтай: «Самопоміч» повела себе прагматично, вийшовши з  коаліції. Для неї питання не в рейтингах. Для них,  як і для «Батьківщини» важливіше проведення виборів, але вони готові і до варіанту уряду без Яценюка.

Прагматично, оскільки питання не в рейтингу, а в тому чи будуть позачергові парламентські вибори, які відкривають двері до позачергових президентських. Тому «Самопоміч» пішла на цей крок. Мабуть, вони прорахували, що в такому разі Порошенко програє парламентські вибори і запуститься механізм зміни президента. І вже тоді їхній лідер Андрій Садовий матиме реальний шанс. Виглядає так, що «Самопоміч» намагається зберегти свій електорат, показуючи, що вона не має стосунку  до цієї влади,  а Садовий з одного боку готовий розглядати варіант уряду без Яценюка, але з іншого боку тримає «в умі» позначку що позачергові вибори ради, це дорога до президентства.

AgroPolit.com: А ще є фактор впливу на «Самопоміч» Фрідмана?

Олександр Солонтай: Можливо. Хоча я ніколи не чув, щоб фактор Фрідман мав прямий політичний вплив на Садового. Те, що вони з ним друзі — так, але те, що залежні один  від одного, — ні.

AgroPolit.com: Вам не здається, що зараз «Самопоміч» трішки дистанціюватиметься від Коломойського і спостерігатимемо негласний дрейф у бік Фрідмана?

Олександр Солонтай: Все може бути. Зараз серйозно на імідж «Самопомочі» впливатиме поведінка Семена Семенченка, який претендує на крісло мера у Кривому Розі. Впливатиме й поведінка Саакашвілі, який, створюючи власну політсилу, гратиме на електоральному полі «Самопомочі». 

Саакашвілі ще не визначився…Цинізм ситуації залежатиме від того, в якому стані буде Порошенко. Якщо він упаде під натиском негативу Яценюка — як політична фігура, тоді  Саакашвілі відійде від нього.

AgroPolit.com: Саакашвілі це потенційний друг Президента для формування конституційної більшості в ході нових парламентських виборів чи самостійний гравець?

Олександр Солонтай: Я думаю, що він сам іще не визначився. З одного боку, він у команді Президента працює губернатором. З іншого — розуміє спокусу стати самостійним гравцем в Україні, бо є можливість сформувати власну політичну силу. Він на розтяжці.  

AgroPolit.com: Але, тим не менше, за законодавством він не може бути ані депутатом, ані президентом,  бо  ще не достатньо часу проживає в Україні.

Олександр Солонтай: Так,  але це ж не заважає йому сформувати партію, назвати її «Блок Михайла Саакашвілі». І бути негласним кардиналом. Тобто зробити, як свого часу Садовий, — провести свою партію до парламенту, не будучи в ній.

AgroPolit.com: А потім «поскакати» на вересневі вибори до Грузії?

Олександр Солонтай: Це  варіант,  але, думаю, що він сам не визначився.

AgroPolit.com: Від чого  все залежатиме?

Олександр Солонтай: Цинізм ситуації залежатиме від того, в якому стані буде Порошенко. Якщо він упаде під натиском негативу Яценюка — як політична фігура, тоді  Саакашвілі відійде від нього. Поки що цього не сталося. Якщо ж Порошенко триматиметься №1, то Саакашвілі буде боротися із Садовим за місце під №2. Тобто цілком прагматичний вибір. Саакашвілі розуміє, що не можна воювати з усіма. А він уже воює з Яценюком, з Коломойським, з Аваковим… Тому він  зберігатиме стосунки з Порошенком, поки той буде сильною політичною фігурою. І так само зберігатиме стосунки з Садовим, до пори до часу.

AgroPolit.com: Наскільки реально втриматися міністра-технократам у разі зміни КМУ?

Олександр Солонтай: Не реально. Їхні портфелі стануть розмінною монетою, зокрема й аграрного міністра. Адже він прийшов у КМУ за квотою «Самопомочі». А зараз вона не учасник коаліції.

Олексія Павленка захотіли  відкликати, бо зменшився вплив аграрного лобі всередині «Самопомочі». Оскільки попередньо вплив лобі був сильний — близько  6 людей, тому фракції на початку віддали це міністерство. Але ситуація змінилася після виходу з фракції кількох депутатів, тому Садовий пожертвував Павленком, щоб «добити» уряд Яценюка

AgroPolit.com: Чому «Самопоміч» віддала свого міністра як жертву для старту розвалу коаліції?

Олександр Солонтай: Думаю, Олексія Павленка захотіли  відкликати, бо зменшився вплив аграрного лобі всередині «Самопомочі». Оскільки попередньо вплив лобі був сильний — близько  6 людей, тому фракції на початку віддали це міністерство. Але ситуація змінилася після виходу з фракції кількох депутатів, тому Садовий пожертвував Павленком, щоб «добити» уряд Яценюка.

AgroPolit.com: Ти маєш на увазі вихід  із фракції  Ганни Гопко?

Олександр Солонтай: Так.

AgroPolit.com: Кого ще в «Самопомочі» можна назвати «аграрними» людьми?

Олександр Солонтай: Івана Мірошниченка.

AgroPolit.com: Тобто аграрне лобі розділилось і опинилося по різні боки?

Олександр Солонтай: Можна і так сказати, хоча загалом аграрники в парламенті та депутати, які зайшли від «Самопомочі», ці поняття зовсім не тотожні. Аграрні інтереси є абсолютно в усіх фракціях.

Найбільше цікавить посада аграрного міністра - БПП, бо там найбільша кількість людей з агробізнесу.. Леонідов Козаченко… Тарас Кутовий

AgroPolit.com: Кого тепер найбільше цікавить посада аграрного міністра?

Олександр Солонтай: На мою думку, найбільше цікавить БПП, бо там найбільша кількість людей з агробізнесу. Посада може бути  цікава Леонідові Козаченку. Називають і Тараса Кутового.

AgroPolit.com: Але Кутовий від УДАРу?

Олександр Солонтай: Це одна фракція  БПП.

AgroPolit.com: Тобто, за логікою, це буде їхня квота?

Олександр Солонтай: Залежно від варіанту розвитку подій. Може бути два варіанти. Перший — технократичний уряд. Друге — політичний і квотний принцип, тоді БПП однозначно отримає Мінагропрод.

Цей уряд замість того, щоб дбати про аграрну галузь, почав її нищити. Як можна було цим не скористатися Аграрній партії?

AgroPolit.com: Перейдемо до аграрної політики. Як вважаєш, чому аграрний бунт назрів лише зараз? Хіба раніше не було приводів?  

Олександр Солонтай: Аграрії в різний час мали різні рівні представлення своїх політичних інтересів. Зокрема, один з них — поява галузевих партій та організацій: Аграрна партія України, Українська селянська партія, асоціація фермерів. Тобто цю роль приміряв на себе багато хто. Але в Україні відбулося непропорційне зростання АПК на тлі інших секторів економіки. Коли традиційні галузі-лідери почали падати і не витримали економічного зриву на фоні війни, то АПК навпаки зміцнів, подібно до IT-сектору. Наразі цей сектор включає величезну кількість людей і аграрних латифундистів, котрі почали об’єднувати свої зусилля як на базі існуючих партій, так і на основі галузевих асоціацій. Саме на цій хвилі й відродилася Аграрна партія України. Ця партія, яка пройшла місцеві вибори, зараз відчуває в собі силу та потужність успішного гравця. Саме тому АПУ почала піднімати планку і готуватися до парламентських виборів як самостійний суб’єкт. Цей уряд замість того, щоб дбати про аграрну галузь, почав її нищити. Як можна було цим не скористатися Аграрній партії?

AgroPolit.com: Попереду в українського політикуму ера аграрної революції?

Олександр Солонтай: Думаю, що цього не буде. Але роль і вплив агросектору однозначно зросте.

AgroPolit.com: Як саме? «Виростять» одну чи дві галузеві партії, візьмуть третину голосів у парламенті? Яке їхнє майбутнє взагалі в українській політиці?

Якщо децентралізацію провести до кінця, то село реально розкріпачиться

Олександр Солонтай: Якщо галузева партія і зайде в парламент, то на один термін. Ми вже проходили цей цикл неодноразово, коли для посилення певних аграрних інтересів галузева партія мусить раз зайти в політичну площину. Саме тому аграрна партія не буває опозиційною, а лише — провладною. Вона домовляється, змінює свої інтереси, а потім  зникає. Я думаю, Україна може ще раз пройти  етап відродження Аграрної партії.

Якщо й говорити про потенційну революцію, то вона буде іншій площині — створення місцевого самоврядування. Тобто це означає, що райдержадміністрації та адміністративний спосіб управління сільською місцевістю піде у небуття. Якщо децентралізацію провести до кінця, то село реально розкріпачиться.

AgroPolit.com: Тобто реформа «по-гройсманськи» має шанси на успіх?

Олександр Солонтай: Якби її втілили, то вона була б успішною. Реформа, яку зараз проводить уряд з децентралізації, характеризується малою кількістю громад. Натомість продовжують діяти облдержадміністрації та районні ради на місці. А мали би поступово ліквідовуватися. Бюджетний перерозподіл коштів незначний. Тому, я думаю, що проблеми з цією реформою не тому, що вона погана, або недопрацьована, а тому, що її не втілюють як потрібно. Децентралізація означає необхідність ділитися з регіонами владою, а цього хочуть не всі.

AgroPolit.com: Чи може на наступних парламентських виборахаграрна політсила зайти  до парламенту?

Олександр Солонтай: Так, потенційно Аграрна партія може подолати 5%-й бар’єр і потрапити в парламент. Адже інтерес до АПК зростає. Саме тому бачимо, що багато аграрників стали нардепами у мажоритарних округах. Якщо вони об’єднають  свої зусилля, то зможуть створити цілу політичну силу. І на кожних парламентських виборах така спроба робиться. Якщо на минулих латифундисти з «Заступу» вони не врахували інтереси дрібних селян, то це не означає, що їхні наступники не зроблять цього вже восени і не поєднають інтереси великого капіталу з малими.

AgroPolit.com: Тобто зараз Аграрній партії недостатньо простого ребрендингу? Вона має дати правильні ідеї виборцям?

Олександр Солонтай: «Панська» партія вибори точно не виграє, лише та, яка опиратиметься на широкі верстви населення на селі. Коли в Україні лише зароджувався парламентаризм у 90-х, то аграрні партії, які об’єднували еліту або багачів, програвали, а ті, де було мало еліти, але чимало селян — вигравали вибори. Те ж саме з Аграрною партією: коли спиралась на широкі верстви — вигравала, на вузькі — програвала. Тому потрібно враховувати інтереси всіх. За партію  «жирних котів» народ не проголосує.

AgroPolit.com: Хто є автором реанімації аграрної ідеї?

Олександр Солонтай: Кілька аграрних компаній, які розуміють, що потрібно мати свого лобіста в парламенті, профінансували цю діяльність. З іншого боку, сам уряд провокує своїми безглуздими кроками, загарбницькими з точки зору збору податків. Саме жадоба влади до збору податків і провокує аграріїв запустити великий політичний галузевий проект. А потім починають множитися інтереси.

Аграрна партія може мати серйозний електорат вже на наступних парламентських виборах, але для цього їм потрібно перестати бути клубом «жирних котів»

AgroPolit.com: На наступних парламентських виборах аграрна ідея на тлі інших буде грати чи ще не дозріла?

Олександр Солонтай: Ви конкретно про Аграрну партію? Вона може мати серйозний електорат вже на наступних парламентських виборах, але для цього їм потрібно перестати бути клубом «жирних котів».

AgroPolit.com: У яких політсилах в Раді найбільше аграрної ваги, окрім БПП?

Олександр Солонтай: Аграрії мають свої голоси у всіх фракціях. Найбільше — в БПП, «Самопомочі». В інших фракціях є теж трішки. Але їхня проблема — вони не консолідовані. 

AgroPolit.com: Чи є  у світі приклади появи успішних аграрних партій?

Олександр Солонтай: Як правило, в індустріальних і постіндустріальних суспільствах, до  яких належить Україна, є сучасний аграрний сектор. Але аграрні партії виникають не відразу. У Польщі, наприклад, велике значення має аграрна політична сила. Але в усьому світі є одна закономірність: щойно польська економіка зростає, то така політсила втрачає зміст, бо представляє лише мешканців певних територій. В Україні так само: зростатиме економіка, то кількість сільських мешканців зменшуватиметься, тому шанси аграрної партії падатимуть. Це не зворотний процес. Тому довгострокової перспективи аграрна партія немає, але потужна фракція можлива на одну каденцію.

AgroPolit.com: Взагалі-то Україна має 33 млн га землі. Чи може країна нормально розвиватися без потужного галузевого лобі, якщо в неї на роду написано бути однією із суперагродержав? Чи можуть її інтереси обслуговувати просто загальні політичні партії? 

Олександр Солонтай: Так, звісно можуть, і повинні. Всі партії мають враховувати у своїх програмах, що Україна — це країна з великою кількістю населення у маленьких містечках, селах і селищах. Це нормальний процес.

Вибори  27 березня –  це  доступ до ласого земельного пирога, бо саме новообрані лідери громад та старости розподілятимуть ці землі рішеннями ради самоврядування, а не через органи державної влади.

AgroPolit.com: Чому Аграрна партія іде на місцеві вибори  27 березня?

Олександр Солонтай: Для розкрутки свого іміджу. У цих виборах братимуть участь 27 партій. І першим номером стоїть саме АПУ. Насамперед для неї це означає тест і вибори в об’єднаних громадах, лідерів громад і старост (де вже є громада). Це природне середовище для неї.

AgroPolit.com: Чому їм так важливі ці громади? Для того, щоб почати там керувати землею? 

Олександр Солонтай: Якщо землю вже розподілено, то прихід нових людей на керівні посади вже не має жодного значення. Інша справа, якщо є нерозподілена земля у громади. Якщо була земля за межами населеного пункту, а тепер в людей – це з одного боку наведення порядку, але з звісно з іншого боку, це доступ до ласого земельного пирога, бо саме новообрані лідери громад та старости розподілятимуть ці землі рішеннями ради самоврядування, а не через органи державної влади.

AgroPolit.com:  Дякую за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 січня 2017
Солонтай: Приватизація викликає спротив корупціонерів
Чесна приватизація дійсно може змінити ситуацію, але це, звісно, викликає спротив корупціонерів. Про це у ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com...
31 січня 2017
Експерт: У 2017 році земельне питання може зрушитися з "мертвої точки"
У  цьому році є всі шанси зрушитися з мертвої точки у земельному питанні. Про це у ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com повідомив експерт...
30 січня 2017
Місцеві вибори у жовтні 2017 року можуть стати компромісом цілісності уряду
Місцеві вибори у жовтні 2017 року можуть стати компромісом, щоб і «пару випустити», і посилити реформи. Про це у ексклюзивному...
25 серпня 2016
В найближчий час немає перспектив заміни жодного міністра — експерт
В найближчий час немає перспектив заміни жодного міністра. Так триватиме аж до закінчення року. Про це у інтерв'ю AgroPolit.com повідомив...
11 березня 2016
Яценюк висунув ультиматум щодо майбутнього коаліції — джерело
Переговори між Петром Порошенком і Арсенієм Яценюком про відставку прем'єра зайшли в глухий кут. Про це повідомляє РБК-Україна. Незважаючи на всі...
29 лютого 2016
У Раді є голоси під нову коаліцію — Гройсман
Голова парламенту Володимир Гройсман заявляє, що більшість демократичних сил у парламенті готові сформувати нову коаліцію й Кабмін. Про це він...
18 лютого 2016
"Самопоміч" виходить із коаліції — прес-служба
Фракція "Самопоміч" виходить із парламентської більшості, що свідчить, що коаліція перестала існувати. Про це у четвер у Києві заявив лідер фракції...
2 серпня 2017
Олександр Солонтай: Розмови про важкі стосунки між Порошенком і Гройсманом — не більше, ніж віра у теорію змови там, де її немає
Черговий сезон українського політичного водевілю закінчено. Більшість народних депутатів поїхали у відпустки, за всю сесію так і не зумівши...
9 травня 2017
Олександр Солонтай: Виборів не буде, такий сценарій обрала влада
Центральна виборча комісія (ЦВК) завершує підрахунок результатів місцевих виборів до 47 об’єднаних громадах. Поки що остаточних цифр немає....
30 січня 2017
Олександр Солонтай: Уряд Гройсмана має час до квітня… поки Порошенко та Яценюк розподіляють владу на двох
Новий політичний сезон для аграріїв обіцяє бути спокійнішим, у порівнні з минулим. Питання спецрежиму ПДВ та оподаткування галузі вже вирішені. Тож...
24 серпня 2016
Олександр Солонтай: Позачергових виборів до парламенту, або дострокових Президента – не буде
За тиждень Верховна Рада має розпочати свої пленарні засідання. Майже півтора місяці народні депутати відпочивали. Чи змінилися за цей час політичні...