Леонід Козаченко: Земельний іпотечний банк з міжнародним міноритарним акціонером кредитуватиме аграріїв під 3%

Що робити з державними землями під час відкриття ринку землі? У МЕРТ пропонують зробити на їхній базі пілотний проект, щоб відпрацювати деталі, а потім запустити ринок на повну. В Мінагрополітики й досі визначаються з базовими положеннями рамкового закону. Яким бачать вирішення цієї дилеми в аграрному комітеті? AgroPolit.com розпитав народного депутата, голову підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Леоніда Козаченка:

Читати до теми: Концепція вільного ринку сільськогосподарських земель: 4 варіанти законопроектів від аграрного комітету

AgroPolit.com: Сьогодні багато хто говорить про ринок землі та першим пропонує протестувати у такому режимі державні землі. Як краще розпорядитися цими землями?

Леонід Козаченко: Потрібно створити Державний земельний іпотечний банк і запросити до його управління один із ТОП-20 світових банків. Держава буде мажоритарним акціонером, іноземний банк – міноритарним (пакет – 40%). Аналогічний досвід був у німецькому іпотечному банку, який має частку в угорському.

$9 млрд – це вдвічі більше, ніж потрібно для приватизації с/г землі, що дозволить не тільки фінансувати придбання аграріям землі, а й вирішити інші стратегічні проекти".

AgroPolit.com: Яким має бути внесок уряду в цей іпотечний банк?

Леонід Козаченко: Україна дасть у заставу під формування капіталу цього банку – 4 млн га землі сільськогосподарського призначення і залучить під це близько $5 млрд. Від міноритарного акціонера в такому разі вдасться отримати ще $4 млрд. Тож Державний земельний іпотечний банк зможе сформувати кредитний капітал у $9 млрд. Це будуть дешеві кошти за рахунок високоліквідної застави – землі – та її щорічної капіталізації мінімум на 25%. $9 млрд – це вдвічі більше, ніж потрібно для приватизації с/г землі, що дозволить не тільки фінансувати придбання аграріям землі, а й вирішити інші стратегічні проекти. Таке запозичення можна зробити на 10 років. Зараз, через політичні та економічні ризики, міжнародні інвестори готові кредитувати нас під 10% річних. Державний земельний іпотечний банк із міжнародним міноритарним акціонером кредитуватиме аграріїв під 3% річних на 5-10 років. Водночас у законі про обіг земель с/г призначення слід прописати, що орендар такої землі матиме право першочергового її викупу, наприклад, через ті ж 10 років.

Читати до теми: Обсяг кредитів на придбання землі та під її заставу на інші цілі може сягнути від 30 до 100 млрд грн

AgroPolit.com: Про які саме проекти ви говорите?

Леонід Козаченко: Оскільки іпотечний банк – фінансовий інститут другого рівня, то він може розпоряджатися коштами у два способи. Перший – надавати їх установам першого рівня (звичайним банкам), які кредитують фермерів для покупки землі (на це потрібно $4 млрд). Всі українські банки зможуть брати гроші для видачі кредитів під 1,5% річних. Другий спосіб – заходити в статутний капітал, наприклад, агрохолдингу, в обмін на певну частку акцій з подальшим правом викупу цієї частки компанією. Це так зване боргове кредитування (за нього представники банку присутні у наглядовій раді компанії до моменту повернення нею виданого кредиту Земельним іпотечним банком). Банк першого рівня так діяти не може. Такі проекти можуть бути і в сільському господарстві, й у інших сферах.

Дивитися інфографіку: Порівняльний аналіз 5-ти законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення

AgroPolit.com: Що буде з державною землею після 10 років оренди?

Леонід Козаченко: На першому етапі (після завершення терміну застави) держава повертає позичальникові всі кошти. На другому – вона продає цю землю щонайменше за $10 млрд і вносить їх у капітал банку. Далі ці кошти спрямовують на кредитування різних об’єктів.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com