Олександр Поліводський: Зараз є підстави говорити про захист економічної конкуренції на ринку оренди землі

Вільний ринок землі в Україні – це мрія багатьох. Втім далі слів справа не заходить: Мінагрополітики і досі «народжує» земельний закон, АМКУ працює на ринку практично наосліп, а всі небайдужі до питання землі видають на-гора різні «креативні» ідеї,  як от коаліція за зняття мораторію. Чому така активність,  якщо  вільного ринку через ряд  факторів (подвійні вибори у 2019 році -  найважливіший з них) не бачити ще пару років? Про це в інтерв’ю AgroPolit.com партнер юридичної фірми «Софія», адвокат Олександр Поліводський:

AgroPolit.com: Як вважаєте, чому саме зараз в Україні активізувалася земельна дискусія і різні громадські ініціативи на дану тему, наприклад, коаліція за зняття мораторію?

Олександр Поліводський: Причин декілька. По перше, об’єктивним чинником є тиск міжнародних фінансових організацій. Вже неодноразово повідомлялося, що Україна може не отримати наступного траншу кредиту, якщо не буде поступу в земельній реформі. Такий аргумент сам по собі може стати дієвим для уряду та законодавців. Нагадаю, Україна є однією з кількох країн світу, де відсутній ринок сільськогосподарської землі.  

По-друге, сьогодні є рішення ЄСПЛ щодо землі (справа «Зеленчук та Цицюра проти України»), яке визнало, що чинний на сьогодні мораторій суперечить Конвенції про захист прав людини й основоположним свободам, тож, відповідно підлягає скасуванню. Таке рішення має виконуватися Україною, зокрема повинно застосовуватися судами під час розгляду справ. Це дає широкі можливості для практичного застосування та стимулюватиме законодавця до змін у земельному законодавстві.

По-третє, усі розуміють, що скасування мораторію надає широкі економічні можливості для розвитку галузі (кредитування бізнесу, залучення інвестицій у країну, розвиток суміжних сфер). Такий крок міг би позитивно вплинути на формування міжнародного іміджу нашої країни.

Водночас, причиною ситуації, яка склалася на сьогодні, є високий рівень недовіри до державних, зокрема, судових і правоохоронних органів щодо захисту прав на землю. Підтримують таку ситуацію, зокрема, корупція та безкінечні історії рейдерських захоплень бізнесу і врожаїв, свідками яких ми стаємо постійно. Значна частина громадян побоюється, що такі неприємні історії із запровадженням ринку будуть примножуватися. Крім того, називають іноземний платоспроможній попит, серед іншого й нашого північного сусіда, як потенційну загрозу втрати контролю над земельної власністю.

Безсумнівно, Україна має подолати побоювання громадян і відродити довіру до правоохоронної системи та зняти наявні суперечності.  

Читати до теми: Михайло Апостол: Мета «земельної коаліції» одна — дозволити продаж 60% території України без правил та обмежень

AgroPolit.com: Які плюси та мінуси Ви бачите у підготовленому Мінагро земельному законопроекті? Чому документ не вноситься на розгляд Ради, якщо він готовий?

Олександр Поліводський: Підготовка проекту міністерством, наскільки мені відомо, ще ведеться. В залежності від політичної ситуації, інтенсивність цієї роботи то підвищується, то спадає. Кілька законопроектів під різними назвами навіть вносилися у Верховну раду України, а один із них навіть було прийнято у першому читанні. До того ж частину доробку було прийнято остаточно у формі закону 10.07.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який невдовзі має бути підписаний Президентом України та оприлюднений.

Однак залишається ціла низка положень, які вже напрацьовані та поки не включені в офіційно внесені проекти, і, я впевнений, багато з них за своїм змістом є цілком доречними та можуть запроваджуватися. Водночас, як на мене, структура земельного законодавства має бути переглянута, відповідно, місце цих норм і їхня остаточна редакція потребуватимуть модифікації. 

ПРО ЗАПОБІЖНИКИ  ЗЕМЕЛЬНИХ МОНОПОЛІЙ

AgroPolit.com: Чи можна відкривати ринок землі без чітких антимонопольних запобіжників, які дозволять АМКУ не допустити появи земельних монополій? Якими вони мають бути? Який із форматів участі держави (земельний банк, спеціальне земельне агентство чи щось інше) у вільному ринку землі ви вважаєте найоптимальнішим для України?

Олександр Поліводський: Питання, яке ви поставили, насправді є надзвичайно важливим. У пресі неодноразово оприлюднюється інформація про ознаки монополії на різних спектрах аграрного ринку, наскільки мені відомо, АМК проводив дослідження на таку тему. Я впевнений, що вже зараз є підстави говорити про ринок оренди землі та, відповідно, про захист економічної конкуренції на ринку оренди.

Щойно буде скасовано мораторій, економічна конкуренція на ринку землі стане надзвичайно актуальним питанням. Стимулювання добросовісної конкуренції у цій сфері має бути здійснено не лише інструментами законодавства про економічну конкуренцію, а й земельним законодавством. Наприклад, за переходу та реєстрації прав власності на землю держава має перевіряти, чи не порушуються умови економічної конкуренції, чи не набуває особа привілейованого стану на ринку, якщо є ознаки негативних тенденцій для економіки, відповідні угоди не можуть реєструватися. Для цього повинні бути розроблені та затверджені законодавчо відповідні критерії, їхня розробка й оприлюднення має відбутися ще до відкриття ринку землі.

Читати до теми: Земельний «пендель» щастя або Що означає рішення Європейського суду для власників паїв та агроринку

Що ж до участі держави у форматі земельного банку на ринку землі, то я скептично ставлюся до такої ідеї. Вона неодноразово пропонувалася й навіть частково втілювалася за часів президента Януковича та, як на мене, містила суттєву корупційну складову. Такі установи, якщо й можуть існувати, то виключно для виконання певних чітко визначених завдань, і у жодному разі не як повноцінний учасник ринку нарівні з приватними суб’єктами. Слід зважити, що на сьогодні держава вже є учасником таких відносин у особі Держгеокадастру, державних адміністрацій та відповідних державних органів. Крім того, органи місцевого самоврядування також займають своє місце у таких правовідносинах. Додаткових органів, вважаю, створювати не потрібно. 

AgroPolit.com: Яка процедура втілення рішень Європейського суду про мораторій?

Олександр Поліводський: Процедура виконання рішення ЄСПЛ визначена Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., згідно з яким має бути вжито заходів не тільки індивідуального, а й загального характеру (ст. 13, 14, 15).

Відповідно до нього, повинно бути наступне: внесені зміни до чинного законодавства; це рішення повинно бути враховане під час підготовки законопроектів; надано пропозиції щодо усунення негативних наслідків у зв’язку з порушенням; підготовлено та надано Верховному Суду аналіз обставин, які спричинили порушення, а також пропозиції щодо приведення судової практики у відповідність із вимогами конвенції; прем’єр-міністр повинен видати центральним органам влади доручення щодо усунення порушень. Одне з найважливіших: згідно зі ст. 17 цього закону, суди повинні застосовувати конвенцію та практику суду ЄСПЛ як джерело права. Детальніше про це читайте тут.

AgroPolit.com: Як оцінюєте електронні земельні аукціони: ефективні вони чи ні, і чому?

Олександр Поліводський: Електронні торги самі по собі є ефективним антикорупційним заходом. Вони можуть забезпечити прозорість щодо розпорядження землями державної та комунальної власності. Водночас, їхнє втілення у законодавстві України потребує змін на рівні законів, а не підзаконних нормативних актів. Сучасна система земельних торгів сьогодні передбачає інші інструменти та механізми, які не сумісні з електронними торгами.

ЗЕМЕЛЬНИЙ СЦЕНАРІЙ

AgroPolit.com: Ваш прогноз подальшого розвитку земельного сценарію в Україні на найближчий рік?

Олександр Поліводський: Важко прогнозувати майбутнє, але знаю що саме та на яких засадах треба зробити.

По-перше, слід виходити з того, що обмеження щодо продажу землі власниками (мораторій) є протиправним. Треба терміново вирішити це питання, інакше є загроза того, що продаж відбуватиметься фактично за туманних правил і більш витонченої творчості юристів щодо такого продажу в умовах прийнятого рішення ЄСПЛ, про яке згадувалося вище.

Читати до теми: Світовий банк та ЄС включилися у боротьбу за земельний ринок України

По-друге, земельне законодавство слід будувати на засадах системності, узгодженості, визначеності та передбачуваності. З цією метою слід усі компоненти земельного законодавства узгодити між собою. Зробити це можна тільки шляхом розробки та прийняття нового Земельного кодексу України, який повинен включати такі складові: функціонування ринку землі та обмеження на ньому (зокрема щодо кількості, власності іноземців, юридичних осіб тощо); щодо приватизації та публічних торгів; щодо стимулювання економічної конкуренції та уникнення латифундизму та парцеляції; щодо охорони земель та порядку функціонування державних органів контролю; щодо категорій земель та зміни цільового призначення; щодо вирішення проблем які виникають: консолідація землі, польові дороги та ін.; щодо порядку приватизації земельних ділянок. Водночас такий кодекс має систематизувати наявні земельні закони та звести їх у єдину логічну систему (зараз таких законів налічується близько 25-ти, а деякі з них відверто дублюють один одного навіть за назвою, як наприклад Закон України «Про охорону земель» та  Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»). 
По-третє, слід шукати довіру до держави, для чого варто усунути положення земельного законодавства, які містять корупційні чинники, наприклад, безоплатна приватизація землі. Якщо така й має бути, то виключно з певними умовами, застереженнями та зобов’язаннями власника, зокрема, не відчужувати протягом певного періоду та використовувати у певний спосіб.

По-третє, є проблема з загальної недовірою до судової та правоохоронної системи. Таку довіру треба відроджувати шляхом зниження корупції та встановлення справедливості. Наразі вже дещо зроблено, але довіри до держави все ж не відновлено.

За вказаної стратегії, як на мене, можна буде говорити про досягнення результату та позитивні прогнози.

AgroPolit.com: Дякуємо за бесіду

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com