Володимир Цибулько: Мінагрополітики має залишатись доки не розподілена земля та не сформовані ринкові відносини в галузі
Володимир Цибулько, політолог

Наступні 3 тижні пройдуть під лозунгом – чиї політичні інтереси будуть зверху. На порядку дня – майбутнє коаліції та урядові портфелі. Питання без відповіді – чи втримається на посту очільник аграрного міністерства та інші міністри-технократи? Крім того багатьох турбують і вибори 27 березня. Які шанси Аграрної партії України? Чому «захисник селян» (партія «Заступ») зник із політичного поля та як далі еволюціонуватиме «аграрний рух»? Напередодні великого політичного «путчу» AgroPolit.com поговорив із політологом Володимиром Цибулько про політичні розклади на найближчий час і чи спрацює в них «золота акція» аграріїв у парламенті.

AgroPolit.com: Чим зумовлено інтерес політиків до АПК?

Володимир Цибулько: Загальний обсяг експорту сільськогосподарської продукції тільки минулого року склав більше $11 млрд. Саме тому політики зараз будуть «рвати і метати». Вони розуміють, що прем’єр почав обкладати податками землю, і їм потрібне серйозне політичне лобі, бо якщо не навчаться грати, то витрачатимуть більше, ніж лише власні політичні сили. Це помітно з того, як представники аграріїв пішли на місцеві вибори. 

AgroPolit.com: Ви маєте на увазі саме Аграрну партію? 

Володимир Цибулько: Так.

AgroPolit.com: У чому тоді причина провалу партії «Заступ», у якої була певна ідея, значне фінансування і підтримка селян?

Володимир Цибулько: Їм не вистачило часу перейти з формату громадських об’єднань, на які вони зробили ставку як на політичний осередок. Вони дуже динамічна компанія, котра побудована на недержавних громадських організаціях (НГО) та саме місцевих ініціативних осередках, і цього було недостатньо. Вони не проявились як політична сила.

Аграрна галузь традиційно асоціювалася з анахронізмами та відсталими технологіями. Проте сьогодні — це дуже прогресивна сфера. «Заступ» репрезентував сприйняття АПК із застарілою ручною працею, а насправді агросектор вже давно має механізоване виробництво. Потрібно було дати образ аграрної сфери, яка динамічно розвивається. Натомість суспільство отримало «ностальгійний образ», внаслідок чого і втратили виборців. Саме тому Аграрна партія, а не «Заступ», набрала більшість голосів.

«Заступ» репрезентував сприйняття АПК із застарілою ручною працею, а насправді агросектор вже давно має механізоване  виробництво. Саме тому Аграрна партія, а не «Заступ», набрала більшість голосів

Місцеві вибори більше прив’язані до стилю аграріїв. Верховна Рада ж представляє формування загальнонаціональної політики. Їхній контингент — це люди, які вирішують локальні проблеми, а не формують загальнонаціональну політику. І те, що Аграрна партія набрала фактично третє місце за кількістю депутатського корпусу в місцевих органах самоврядування — це величезний прорив. Саме їхні кандидати у своїй масі — це місцеві шановані люди та професіонали. Це, по суті, початок побудови реальної політичної сили. Успішність залежить від правильного створення структури та ідеології, а не від грошей і медіа-ресурсу.

У суспільстві існує нав’язаний стереотип, що політика — це продаж «повітря». Під час виборчої кампанії укладається своєрідний пакт: на виборах роздаємо «гречку», а після — не втручайтеся у нашу діяльність.

AgroPolit.com: Як думаєте, на наступних парламентських виборах у Аграрної партії є реальні шанси на перемогу?

Володимир Цибулько: Так. Боротьба за парламент — це наявність потужної інфраструктури партії. Приміром, хоч скільки б кепкували з Радикальної партії Ляшка, він не лише язикатий лідер, а й представляє прошарок у суспільстві, який радикально негативно сприймає будь-які дії влади. Це 5—7% виборців. І він виграє на їхніх настроях. У випадку Аграрної партії процент виборців набагато більший.

AgroPolit.com: І все ж таки, чому «Заступ» провалився на виборах?

Володимир Цибулько: Існувала ідея загальнополітичних партій. «Заступ» малювався як перша галузева партія. Хоча був період із кінця 90-х років, коли на бази діючих профспілок люди пробували накладати партійні мережі й будувати політичні партії. «Заступ» будувався на базі громадських ініціатив, пов’язаних із аграрною сферою. Претенденти були занадто «різношерстними», а в суспільстві запиту на галузеву партію тоді ще не існувало. Село ж — це не галузь, а спосіб існування. Якщо у нас за рік зникає 30 сіл, то це помилка не галузі, а демографічного планування. Створення сприятливих умов для рівномірного розселення — це також завдання політиків, з яким вони не справляються.

Образ сильного аграрного політика виник за рахунок діяльності представників нової  якості —таких, як Віталій Скоцик

Свого часу АПК потребував більше 16 млн робочих місць. Проте, за нинішньої автоматизації процесів, зараз потрібно близько 3 млн осіб. В першу чергу йдеться про зернове виробництво, яке не потребує багато робочих рук. Наразі повний цикл переробки існує тільки у кондитерській та молочній галузі. Якщо буде правильно сформована політика щодо переробних галузей, то навіть за рахунок створення кооперативів і первинної переробки вони розвиватимуться. Тому не треба боятись політизувати цю сферу. Аграрії завжди будуть критичним партнером будь-якої влади. І шанс стати владою у них дуже великий, тому що будь-яка ідеологічна партія може бути базовою для формування уряду. 

AgroPolit.com: Чому так довго не могла сформуватись аграрна політична сила?

Володимир Цибулько: У нас була колись така аграрна сила у вигляді Народно-демократичної партії, а різні варіанти аграрного лобі існували й раніше. Також був певний період, коли аграрії вважали, що не потрібно створювати окреме політичне об’єднання, а краще вливатись у правлячу партію. Наприклад, той же Слаута, який влився у Партію регіонів, котра «ковтнула» аграріїв як частину себе. З метою уникання непродуктивних союзів із ідеологічними партіями варто мати єдину потужну аграрну партію, яка займатиметься інтересами села, котра постійно змінювала б керівництво у разі помилок, але була б живою «незабетонованою» силою.

Якщо аграрне лобі розколеться на окремі парафії представників зерновиків і тваринників, то вони почнуть грати за своїми сценаріями

Інша ситуація з Аграрною партією України. В чому відмінність? Образ сильного аграрного політика виник за рахунок діяльності представників нової якості — таких, як Віталій Скоцик.

AgroPolit.com: Думаєте, що саме Аграрна партія еволюціонуватиме чи з’явиться якась нова політсила?

Володимир Цибулько: Якщо аграрне лобі розколеться на окремі парафії представників зерновиків і тваринників, то вони почнуть грати за своїми сценаріями. Зараз відкривається багато нових експортних ринків, і потрібно відходити від прямого експорту зерна. Натомість більше підтримувати переробні галузі, які формують інфраструктуру і робочі місця.

AgroPolit.com: Ваші думки щодо ДПЗКУ: навіщо ця компанія потрібна китайцям?

Володимир Цибулько: Вони бачать нестабільну політичну ситуацію, але Зона вільної торгівлі з ЄС — це найкращий стимул для повернення китайців. Вони повернулися. Тому можна очікувати нового витка розвитку подій довкола приватизації компанії. Якщо на продаж виставлять українські порти, то Китай їх придбає і компанія стане плацдармом роботи з ЄС в Україні. Тому ЗВТ для України — це великий успіх, який дає можливості для партнерства. Активність Китаю буде сигналом для витіснення Росії з території України.

AgroPolit.com: Чи справився Павленко зі своїм завданням аграрного міністра?

Володимир Цибулько: Кожен міністр, який приходить на «руїну», намагається її реконструювати. І коли все починає працювати, тоді з’являються десятки зацікавлених у його посаді, щоб, не витрачаючи зусиль, «стригти купони».
Павленко запустив галузь, і вона запрацювала вже на нових умовах. Він все ж таки висуванець певного зернового середовища, думаю, інші представники політичних лобі бояться диспропорцій, які можуть домінувати на ринку. Саме тому вони почали бити його відкрито. Політичні сценарії, які можливі на цей рік, особливих загроз саме щодо міністра не формують.

Павленко запустив галузь, і вона запрацювала вже на нових умовах. Саме тому вони почали бити його відкрито

AgroPolit.com: Хто, на вашу думку, може стати новим міністром АПК? Кажуть, буде декілька кандидатур, серед яких і Мірошниченко.

Володимир Цибулько: Мірошниченко асоціюється з Павленком, і ця зв’язка простежується давно. Їхня ротація нічого не дає, це продовження однієї політики.

AgroPolit.com: А щодо висуванця від «Батьківщини»?

Володимир Цибулько: Основні гравці в коаліції повільно і тонко видавлювали Тимошенко зі складу. Її втримав у рамках коаліції лише вихід Ляшка та його Радикальної партії. Тут він виявився більш тактичним, загнавши пані Тимошенко в коаліцію на півроку. Не думаю, що у її кандидатів зараз багато шансів на міністерські портфелі.

AgroPolit.com: Чому Аграрна партія залучає депутатів інших фракцій? Приміром Вадатурський зізнався, що його запрошували, проте він відмовився.

Володимир Цибулько: Такі політики поки що сприймають Аграрну партію як проект. Представники великих корпорацій настільки впливові, що працюють напряму або з великими фракціями — і їм додатково інвестувати у новий проект немає сенсу. Якщо Аграрна партія вийде на вибори і почне показувати рейтинги в межах 5%, то все може бути. Проте, поки що, успіх на місцевих виборах ніяк не відсвічує в рамках загальнополітичних процесів. Вони десь в інформаційному просторі присутні, але їх не помітно як потужну політичну силу. Зараз їм потрібно пробувати запрошувати частину мажоритарників. Тому що Вадатурський — представник великої корпорації, яка напряму комунікує із Банковою, їм не потрібен лобіст. Якщо Аграрна партія стане «парасолькою» саме для мажоритарників, у яких є по 10—15 тис. га, тоді до неї потягнуться.

Поки остаточно не розподілено земельні активи, поки остаточно не сформовано ринкова інфраструктура Мінагрополітики буде продовжувати роботу

Місце партійній діяльності є у захисті інтересів середньої і малої агробізнесової ланки. Поки що партія серйозних кроків у цьому напрямку не демонструє. Якщо вони шукали політиків «на стороні», у Аграрної партії є ще в запасі Леонід Козаченко.

AgroPolit.com: Нещодавно прийняли Закон «Про передачу земель через аукціони». Як він вплине на земельні відносини?

Володимир Цибулько: У цих земельних законах ще буде петляння. Проблему озвучено й загнано в законодавче поле, зроблено крок до її вирішення. Але в ході політичних боїв можемо отримати несподіваний результат.

АgroPolit.com: Якими нас бачить Європа з політичної точки зору?

Володимир Цибулько: Якщо ми не гармонізуємо свої політичні інституції з європейськими, то виглядатимемо не надто добре. Зараз основне завдання — хоча б до 1 липня прийняти інфраструктуру управління по формату європейських інституцій.
У нас надзвичайно розшарована структура. На локальне управління дуже впливають інтереси місцевих феодальчиків, у Європі такого немає. В Україні є райони, які залежні від одного потужного агровиробника, котрий і влаштовує «погоду», платить податки й утримує місцеву інфраструктуру. Європейці просто не розуміють, яка тяжка феодальна спадщина нам дісталась від Радянського Союзу. Тільки у 2000-х роках почали ламатись схеми володіння земельними активами. У радянських колгоспів було змішане виробництво, в Європі ж це нонсенс, тому що кожне підприємство спеціалізується на певній переробці.

AgroPolit.com: Чи дійсно Україні потрібно профільне аграрне міністерство й таке численне лобі у парламенті? Чому у деяких європейських країнах немає профільних міністерств, а роботу налагоджено і без чиновників?

Володимир Цибулько: Тому що у них діють ринкові відносини. Наше міністерство аграрної політики та продовольства адмініструванням не займається, а курує міжнародну діяльність і адаптує світові аграрні технології на українських ринках. Там, де діють великі аграрні корпорації, вплив Мінагрополітики знижується.

Мінагрополітики має залишатись доки не розподілена земля та не сформовані ринкові відносини в галузі.

AgroPolit.com: А якщо з’явиться сильна аграрно-політична сила, чи потрібне буде Мінагрополітики?

Володимир Цибулько: Політику може формувати політичне лобі або інститут, схожий на міністерство. Якщо парламентський комітет і лобі будуть спроможні самі генерувати закони, то навіщо міністерство?

AgroPolit.com: Чому так багато депутатів у парламентському комітеті? Наче кастинг у реаліті-шоу.

Володимир Цибулько: Бо Мінагрополітики не повинно займатись тільки виробництвом, інфраструктура також має стати його парафією. Якщо ці функції переберуть внаслідок адміністративної реформи місцеві адміністрації, тоді відпадуть всі функції.
Мінагрополітики нині — це аналітичний центр. І та кількість аналітиків, котрі почали працювати у міністерстві, говорить сама за себе..

AgroPolit.com: Дякуємо за цікаву бесіду!

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

7 березня 2016
На державних землях наживається армія чиновників — Апостол
Україні потрібно навести лад з державними землями, щоб вони працювали для країни. Але земля повинна бути в руках фермера, який на ній працює, а не...
1 березня 2016
Мінагропрод розпаює всі свої землі
Міністерство аграрної політики та продовольства в цьому році розпаює всі 200 тис. га державної землі, яка перебуває на балансі відомства, в...
16 лютого 2016
Звіт Павленка в аграрному комітеті підтримали два депутати — коментар
Звіт міністерства аграрної політики і продовольства України (Мінагропрод) на засіданні комітету з питань аграрної політики та земельних відносин...
16 лютого 2016
Аграрний комітет «за зачиненими дверима» поставив «незарах» Павленку — джерела
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин сьогодні зранку визнав незадовільною роботу міністерства агарної...
12 лютого 2016
Аграрна партія іде на місцеві вибори у м. Києві та Кривому Розі — офіційно
Аграрна партія України (АПУ) прийняла рішення брати участь у місцевих виборах 27 березня 2016 року. За це під час VIII позачергового з’їзду АПУ...