Михайло Малков: Адаптація до змін клімату в Україні проходить на інтуїтивному рівні
Михайло Малков, координатор розвитку продовольчої й сільськогосподарської організації FAO в Україні

AGROPORT East Kharkiv 2017 — щорічний масштабний захід з підтримки фермерства та сільгоспвиробників України й Східної Європи проходить за підтримки продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO). Тематика заходу співзвучна з генеральною лінією FAO. «Змінюється клімат — змінюється сільське господарство» — гасло, під яким проходив другий день виставки. Науковці та представники міжнародних громадських організацій обговорювали наслідки зміни клімату в Україні. Саме тут ми поспілкувались з координатором розвитку продовольчої й сільськогосподарської організації FAO в Україні Михайлом Малковим. Мова йшла про шляхи подальшого розвитку та адаптації сільського господарства до нових кліматичних умов, про завдання, які ставить перед собою FAO в Україні, подальші плани та співпрацю з українськими організаціями та інститутами.

AgroPolit.com: З яким завданням цього року прибули представники FAO на AGROPORT East Kharkiv 2017, над чим плануєте працювати?

Михайло Малков:  16 жовтня FAO святкує День народження, який традиційно у світі називають Всесвітній День продовольства. Наша мета сьогодні — розповісти про завдання, які FAO ставить перед собою в цьому році.

Вони пов’язані з трудовою міграцією сільського господарства і його можливостями по зміні міграційних потоків. Існує три таких міграційних потоки.

Читати до теми: Михайло Малков: У ФАО розуміють, що відсутність земельної реформи гальмує розвиток сільського господарства

Перший потік —  на жаль, зрозуміла для нас міграція, пов’язана з воєнними діями. Люди завжди тікають від війни.

Другий — теж зрозуміла для всіх регіонів України як внутрішня, так і зовнішня трудова міграція, включаючи урбанізацію.

Є третій тип міграції, про який ми поки не говоримо, який не несе загрози на даному етапі. Проте розуміємо, рано чи пізно він також може стати проблемою — це кліматична міграція. Коли люди, в силу цілого ряду обставин, будуть вимушені змінювати місце проживання у зв’язку з неможливістю вести ту чи іншу господарську діяльність.

Фото взято з: ua.boell.org

Тому ми прибули на AGROPORT East Kharkiv 2017 для того, що зробити свого роду політичну заяву з одного боку, а з іншого — порозмовляти з цвітом української науки. Зі східним відділом Національної Академії наук України, колегами з Академії аграрних наук, Харківського аграрного університету ім. Докучаєва. Спільно знайти рішення в рамках кліматичної сесії, котру я буду очолювати й модерувати.

Не так давно колеги із державного гідрометеорологічного центру розповіли, що в нас сільське господарство не адаптивне, а інтуїтивне. Я не зовсім згідний з таким формулюванням, однак ми повинні розуміти, що, на жаль, багато в чому адаптація до змін клімату в нас дійсно проходить на інтуїтивному рівні. Ми хочемо дати цьому наукову базу і пропагуємо сільське господарство, оптимізоване до кліматичних змін, так зване Climate Smart Agriculture. Сюди входять три головні складові: по-перше, забезпечення росту продуктивності сільського господарства, по-друге — адаптація сільського господарства до змін клімату, по-третє — наші зобов’язання в рамках Паризької угоди, питання зі зменшення емісії парникових газів.

AgroPolit.com: Зміна клімату стосується всього світу. Країни Європи теж пристосовуються до змін, адаптуються. Яка робота в даному напрямку проводиться у нас?

Читати до теми: Прогноз ФАО по зернових на 2017-2018 МР

Михайло Малков:  У нас теж існує досить велика галузь, пов’язана з кліматологією. Є дослідження, які проводить гідрометеорологічний центр і передає частину документів у правові органи, зокрема й до Міністерства аграрної політики і продовольства. У нас ведеться  ефективна робота в рамках розробки національної кліматичної політики під керівництвом Міністерства екології і природних ресурсів. Маємо також відомих міжнародних експертів, серед них не можу не відзначити харків’янина Ігоря Букшу — одного із головних експертів з клімату і лісів. Інна Трофімова, Тетяна Адаменко із гідрометеорологічного центру — це всесвітньо відомі імена, їх поважають не тільки в нас, але і в Конвенції ООН по зміні клімату (UNFCCC).

Безумовно, кожна країна розробляє свій адаптаційний план — це те, що ми теж повинні зробити, беручи до уваги тенденції розвитку кліматичних змін. Можливо, в Євросоюзі краща матеріальна база чи в плані наукового потенціалу кращі метеорологічні комплекси та оснащення. Та хочу наголосити, що наші спеціалісти — світового рівня, і я не думаю, що наша наука відстає.

FAO допоможе Україні з адаптацією сільського господарства до змін клімату

AgroPolit.com: Яка, на Вашу думку, модель подальшого розвитку сільського господарства  найбільш актуальна для України у зв’язку зі зміною клімату?

Михайло Малков:  Усе залежить від конкретних умов. FAO не так давно розпочало проект, пов’язаний із наданням технічної допомоги Україні з адаптації сільського господарства до змін клімату.

Фото взято з: theinsidewordonline.com

Головна мета — розробка пріоритетів по всіх напрямках: і по рослинництву, і по тваринництву, і по ветеринарії, і по фітосанітарії. Цілком очевидно, що, наприклад, шкідники теж змінюються, відбувається поширення ветеринарних хвороб. У тому числі і в рибному господарстві, і в лісництві.

Єдиного підходу не існує.  Ми наполягаємо на підході Climate Smart, який є інтегрованим і мультисекторальним, тобто враховує кроссекторальність екологічних систем.

Дозвольте говорити умовно науковими термінами. Уявимо умовну сільськогосподарську екосистему з умовним зрошувальним каналом. Зрозуміло, що зміни клімату впливають на прохідність цього каналу, тому що його ніхто не чистить, ростуть водорості. На нього впливають стоки з полів, у тому числі пестицидів, впливає природна ерозія ґрунту. Гармонійне управління цими екосистемами направлене на збільшення виробництва, на покращення продуктивності праці, при цьому з мінімальною деградацією ґрунту та мінімальними викидами парникових газів. На нашу думку, такий інтегрований підхід мав би бути цікавим. А конкретне рішення потрібно давати під конкретну ситуацію, моделі тут не працюють.

Ми намагаємось навчити людей будувати Value chain, тобто ланцюжок цінності

AgroPolit.com: Зараз в Україні існує проблема зі збутом нішевих культур. Які кроки ФАО приймає для того, щоб допомогти фермерам розширити ринки збуту?

Михайло Малков:  Ми намагаємось навчити людей будувати Value chain, тобто ланцюжок цінності. На жаль, ресурси FAO обмежені, і ми не можемо спрямувати весь наш бюджет в Україну, чого б дуже хотілося. Тим не менш тут, на AGROPORT,  знаходиться старший експерт FAO по будуванню ланцюжків цінності Джон О’ Коннел, який, у тому числі, сприяє написанню рекомендацій по двох конкретних територіях — це звільнені території Донецької й Луганської областей, які є критичними з нашої точки зору.

Читати до теми: Розроблену українськими вченими карту про вміст вуглецю у ґрунтах представлять у штаб-квартирі FAO

Ми традиційно підтримуємо експортний ринок і знаходимося в повній взаємодії з аграрними донорами, у зв’язку з цим ми сприяємо і фітосанітарній службі —складовій частині державної служби по харчовій безпеці й захисту прав споживачів. Сприяємо у встановленні  контактів із закордонними колегами.

Усі аграрні донори між собою координуються. У кожного з них, як і в нас, є своя зона відповідальності. Є прекрасний німецький проект, який підтримує експорт. Ми зараз теж по цілому ряду культур будемо брати відповідну участь, у тому числі й по зерновим. Також, наскільки я пам’ятаю, були питання по меду, по ягодах ми досить тісно взаємодіємо. Тому що один офіс не в стані охопити все.

Що стосується ринків збуту, наприклад, традиційний для сочевиці —  Індія. Там існує проблема метилброміду і фумігації. Як представники FAO, ми не можемо впливати на рішення суверенної держави в тому чи іншому питанні. Ба більше, ми не займаємося торговими відносинами принципово і не займаємося вирішенням торгових суперечок. Проте ми можемо сприяти налагодженню діалогів, що ми й робимо між нашою структурою і карантином Індії з метою знаходження спільних точок і можливої зміни позиції Індії в цьому питанні до України.

AgroPolit.com: Дякую за розмову.

Олексин Андрій для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 липня 2017
ФАО презентував проекти безпечності рибних продуктів та адаптації до зміни
Цього літа в Україні стартували кілька нових проектів ФАО – зокрема, проект зі створення сучасної національної системи безпечності харчових...
28 липня 2017
Мінагрополітики та ФАО розробляють програму підтримки аграріїв Донецької та Луганської областей
Міністерство аграрної політики та продовольства України співпрацює з ФАО, щоб налагодити координацію для підтримки малих і середніх виробників. Про...
23 червня 2017
Мінагрополітики: кліматичні умови – найекстремальніші для АПК за останні 40 років
Кількість опадів за період січня–червня 2017 року – найменші за останні 40 років. Про це заявила заступник міністра аграрної політики та...

Вибір редакції

10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...
7 жовтня 2019
Комплексний законопроект про ринок землі — 27 основних положень документа
Комплексний законопроект про вільний ринок землі (№2194) зареєстрували у парламенті.  Його повна назва — «Про внесення змін до...
8 жовтня 2019
Аналіз 9 законопроектів про запуск ринку землі
У Верховній Раді зареєстровано 9 законопроектів про запуск ринку землі. Один із них урядовий, два – від аграрного комітету і три...