Михайло Малков: Адаптація до змін клімату в Україні проходить на інтуїтивному рівні
Михайло Малков, координатор розвитку продовольчої й сільськогосподарської організації FAO в Україні

AGROPORT East Kharkiv 2017 — щорічний масштабний захід з підтримки фермерства та сільгоспвиробників України й Східної Європи проходить за підтримки продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO). Тематика заходу співзвучна з генеральною лінією FAO. «Змінюється клімат — змінюється сільське господарство» — гасло, під яким проходив другий день виставки. Науковці та представники міжнародних громадських організацій обговорювали наслідки зміни клімату в Україні. Саме тут ми поспілкувались з координатором розвитку продовольчої й сільськогосподарської організації FAO в Україні Михайлом Малковим. Мова йшла про шляхи подальшого розвитку та адаптації сільського господарства до нових кліматичних умов, про завдання, які ставить перед собою FAO в Україні, подальші плани та співпрацю з українськими організаціями та інститутами.

AgroPolit.com: З яким завданням цього року прибули представники FAO на AGROPORT East Kharkiv 2017, над чим плануєте працювати?

Михайло Малков:  16 жовтня FAO святкує День народження, який традиційно у світі називають Всесвітній День продовольства. Наша мета сьогодні — розповісти про завдання, які FAO ставить перед собою в цьому році.

Вони пов’язані з трудовою міграцією сільського господарства і його можливостями по зміні міграційних потоків. Існує три таких міграційних потоки.

Читати до теми: Михайло Малков: У ФАО розуміють, що відсутність земельної реформи гальмує розвиток сільського господарства

Перший потік —  на жаль, зрозуміла для нас міграція, пов’язана з воєнними діями. Люди завжди тікають від війни.

Другий — теж зрозуміла для всіх регіонів України як внутрішня, так і зовнішня трудова міграція, включаючи урбанізацію.

Є третій тип міграції, про який ми поки не говоримо, який не несе загрози на даному етапі. Проте розуміємо, рано чи пізно він також може стати проблемою — це кліматична міграція. Коли люди, в силу цілого ряду обставин, будуть вимушені змінювати місце проживання у зв’язку з неможливістю вести ту чи іншу господарську діяльність.

Фото взято з: ua.boell.org

Тому ми прибули на AGROPORT East Kharkiv 2017 для того, що зробити свого роду політичну заяву з одного боку, а з іншого — порозмовляти з цвітом української науки. Зі східним відділом Національної Академії наук України, колегами з Академії аграрних наук, Харківського аграрного університету ім. Докучаєва. Спільно знайти рішення в рамках кліматичної сесії, котру я буду очолювати й модерувати.

Не так давно колеги із державного гідрометеорологічного центру розповіли, що в нас сільське господарство не адаптивне, а інтуїтивне. Я не зовсім згідний з таким формулюванням, однак ми повинні розуміти, що, на жаль, багато в чому адаптація до змін клімату в нас дійсно проходить на інтуїтивному рівні. Ми хочемо дати цьому наукову базу і пропагуємо сільське господарство, оптимізоване до кліматичних змін, так зване Climate Smart Agriculture. Сюди входять три головні складові: по-перше, забезпечення росту продуктивності сільського господарства, по-друге — адаптація сільського господарства до змін клімату, по-третє — наші зобов’язання в рамках Паризької угоди, питання зі зменшення емісії парникових газів.

AgroPolit.com: Зміна клімату стосується всього світу. Країни Європи теж пристосовуються до змін, адаптуються. Яка робота в даному напрямку проводиться у нас?

Читати до теми: Прогноз ФАО по зернових на 2017-2018 МР

Михайло Малков:  У нас теж існує досить велика галузь, пов’язана з кліматологією. Є дослідження, які проводить гідрометеорологічний центр і передає частину документів у правові органи, зокрема й до Міністерства аграрної політики і продовольства. У нас ведеться  ефективна робота в рамках розробки національної кліматичної політики під керівництвом Міністерства екології і природних ресурсів. Маємо також відомих міжнародних експертів, серед них не можу не відзначити харків’янина Ігоря Букшу — одного із головних експертів з клімату і лісів. Інна Трофімова, Тетяна Адаменко із гідрометеорологічного центру — це всесвітньо відомі імена, їх поважають не тільки в нас, але і в Конвенції ООН по зміні клімату (UNFCCC).

Безумовно, кожна країна розробляє свій адаптаційний план — це те, що ми теж повинні зробити, беручи до уваги тенденції розвитку кліматичних змін. Можливо, в Євросоюзі краща матеріальна база чи в плані наукового потенціалу кращі метеорологічні комплекси та оснащення. Та хочу наголосити, що наші спеціалісти — світового рівня, і я не думаю, що наша наука відстає.

FAO допоможе Україні з адаптацією сільського господарства до змін клімату

AgroPolit.com: Яка, на Вашу думку, модель подальшого розвитку сільського господарства  найбільш актуальна для України у зв’язку зі зміною клімату?

Михайло Малков:  Усе залежить від конкретних умов. FAO не так давно розпочало проект, пов’язаний із наданням технічної допомоги Україні з адаптації сільського господарства до змін клімату.

Фото взято з: theinsidewordonline.com

Головна мета — розробка пріоритетів по всіх напрямках: і по рослинництву, і по тваринництву, і по ветеринарії, і по фітосанітарії. Цілком очевидно, що, наприклад, шкідники теж змінюються, відбувається поширення ветеринарних хвороб. У тому числі і в рибному господарстві, і в лісництві.

Єдиного підходу не існує.  Ми наполягаємо на підході Climate Smart, який є інтегрованим і мультисекторальним, тобто враховує кроссекторальність екологічних систем.

Дозвольте говорити умовно науковими термінами. Уявимо умовну сільськогосподарську екосистему з умовним зрошувальним каналом. Зрозуміло, що зміни клімату впливають на прохідність цього каналу, тому що його ніхто не чистить, ростуть водорості. На нього впливають стоки з полів, у тому числі пестицидів, впливає природна ерозія ґрунту. Гармонійне управління цими екосистемами направлене на збільшення виробництва, на покращення продуктивності праці, при цьому з мінімальною деградацією ґрунту та мінімальними викидами парникових газів. На нашу думку, такий інтегрований підхід мав би бути цікавим. А конкретне рішення потрібно давати під конкретну ситуацію, моделі тут не працюють.

Ми намагаємось навчити людей будувати Value chain, тобто ланцюжок цінності

AgroPolit.com: Зараз в Україні існує проблема зі збутом нішевих культур. Які кроки ФАО приймає для того, щоб допомогти фермерам розширити ринки збуту?

Михайло Малков:  Ми намагаємось навчити людей будувати Value chain, тобто ланцюжок цінності. На жаль, ресурси FAO обмежені, і ми не можемо спрямувати весь наш бюджет в Україну, чого б дуже хотілося. Тим не менш тут, на AGROPORT,  знаходиться старший експерт FAO по будуванню ланцюжків цінності Джон О’ Коннел, який, у тому числі, сприяє написанню рекомендацій по двох конкретних територіях — це звільнені території Донецької й Луганської областей, які є критичними з нашої точки зору.

Читати до теми: Розроблену українськими вченими карту про вміст вуглецю у ґрунтах представлять у штаб-квартирі FAO

Ми традиційно підтримуємо експортний ринок і знаходимося в повній взаємодії з аграрними донорами, у зв’язку з цим ми сприяємо і фітосанітарній службі —складовій частині державної служби по харчовій безпеці й захисту прав споживачів. Сприяємо у встановленні  контактів із закордонними колегами.

Усі аграрні донори між собою координуються. У кожного з них, як і в нас, є своя зона відповідальності. Є прекрасний німецький проект, який підтримує експорт. Ми зараз теж по цілому ряду культур будемо брати відповідну участь, у тому числі й по зерновим. Також, наскільки я пам’ятаю, були питання по меду, по ягодах ми досить тісно взаємодіємо. Тому що один офіс не в стані охопити все.

Що стосується ринків збуту, наприклад, традиційний для сочевиці —  Індія. Там існує проблема метилброміду і фумігації. Як представники FAO, ми не можемо впливати на рішення суверенної держави в тому чи іншому питанні. Ба більше, ми не займаємося торговими відносинами принципово і не займаємося вирішенням торгових суперечок. Проте ми можемо сприяти налагодженню діалогів, що ми й робимо між нашою структурою і карантином Індії з метою знаходження спільних точок і можливої зміни позиції Індії в цьому питанні до України.

AgroPolit.com: Дякую за розмову.

Олексин Андрій для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 липня 2017
ФАО презентував проекти безпечності рибних продуктів та адаптації до зміни
Цього літа в Україні стартували кілька нових проектів ФАО – зокрема, проект зі створення сучасної національної системи безпечності харчових...
28 липня 2017
Мінагрополітики та ФАО розробляють програму підтримки аграріїв Донецької та Луганської областей
Міністерство аграрної політики та продовольства України співпрацює з ФАО, щоб налагодити координацію для підтримки малих і середніх виробників. Про...
23 червня 2017
Мінагрополітики: кліматичні умови – найекстремальніші для АПК за останні 40 років
Кількість опадів за період січня–червня 2017 року – найменші за останні 40 років. Про це заявила заступник міністра аграрної політики та...
18 квітня 2017
ЄБРР та ФАО підтримують створення ефективних агропродовольчих ланцюгів доданої вартості
Заступник міністра Олена Ковальова та міжнародний економіст з питань агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку Василь Говгера під час...
25 жовтня 2016
Михайло Малков: У ФАО розуміють, що відсутність земельної реформи гальмує розвиток сільського господарства
Україна нарощує міжнародну співпрацю з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО). Інтерес до України зрозумілий — ми...
10 квітня 2017
Прогноз ФАО по зернових на 2017-2018 МР
Щомісяця Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних націй (ФАО) публікує актуальні дані по стану світового ринку...