Ірина Кухтіна: Не можна вирізати корів і посадити малину — потрібно займатися тим, що вмієш
Ірина Кухтіна, голова спілки «Інноваційне фермерство та кооперація»

Щороку з мапи України зникає близько 20 сіл, а кількість сільського населення катастрофічно зменшується. Такі «не райдужні» тенденції вкотре підняли в українському суспільстві тему кооперації. Відтак, велика кількість політиків та експертів вважають її порятунком і майбутнім українського села. Чи дійсно фермери можуть досягти більшого спільними зусиллями, чи «підріже крила» фермерам земельна реформа та як заважає українським аграріям власна недосвідченість — розповіла голова спілки «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна в ексклюзивному бліц-інтерв’ю AgroPolit.com.

AgroPolit.com: Державну підтримку у 2018 році планують спрямувати на тваринництво, адже 90% фермерських господарств зорієнтовані на рослинництво і лише 1,8% — на  тваринництво. Чому так склалося?

Рослинництво може наразі розвиватися без бюджетної підтримки

Ірина Кухтіна: Передусім, тваринництво потребує значно більше інвестицій. Моя особиста думка – рослинництво може наразі розвиватися без бюджетної підтримки. Із переробкою важче, але для вирощування маржинальність достатня. Тваринництво, особливо молочарство, — дуже повільноокупний вид бізнесу. Сьогодні тримати до 30 голів корів на фермі — економічно невигідно. А більше поголів’я потребує значних вкладів. €1,5 тис коштує один нетель.

AgroPolit.com: А чи можливий варіант того, що одноосібники, які мають до 30 голів, згуртуються для полегшення ведення господарства?

Ірина Кухтіна: Теоретично так, але на практиці постає питання: хто цим всім буде керувати. Буде стояти 3 корови баби Віри, 4 корови ще чиїсь. Якщо померла корова, то хто винен? Згуртовані ферми на практиці не працюють.

Фото взято з: mbv.org.ua

AgroPolit.com: Яка модель кооперації для України вигідніша за все? Яка більше приживається?

Ірина Кухтіна: Насправді багато залежить від виду. У нас мало виробничих кооперативів. Зазвичай, сервісна кооперація. Сьогодні будемо дивитися, як кооперативи розвиваються. Загалом вони ефективні тільки тоді, коли працюють на своїх ділянках. Вони не сплачують податки по з/п, ПДВ, тому дешевші за собівартістю. Це «польська модель». Такі кооперативи більш конкурентні у ціні, ніж великі.

Із поточними цінами на молоко нині економічно обґрунтовано тримати понад 30 голів.

Взагалі, кооперація потрібна там, де починаються великі інвестиції та переробка. Товарні партії можуть бути й сировинними. Припустімо, ягідники можуть продати й так. Але молочарям потрібна державна підтримка на ту ж саму будівлю корівника, купівлю тварин.

Читати також: Запрошуємо долучитися до обговорення проекту Концепції розвитку фермерських господарств та кооперації

Із поточними цінами на молоко нині економічно обґрунтовано тримати понад 30 голів. Наші люди часто не враховують амортизацію. Рахують поточні затрати та прибутки, а оновлення в розрахунки не включають. Із 20 головами сім’я заробляє 2,5 тис. гривень. Немає сенсу цим займатися. Коли понад 30 голів і є системи гноєвідведення, молокопровід, то це більше інвестицій, але це півмільйона в рік. Так уже можна працювати.

AgroPolit.com: А щодо моделі, коли компанія бере на себе певні зобов’язання із переробки та реалізації, а фермери виступають як постачальники продукції?

Ірина Кухтіна: Це звичайні ринкові відносини. Таке можливо й зараз.

AgroPolit.com: Ви працювали в Danone. Яким чином ця компанія будувала відносини з фермерами?

Ірина Кухтіна: Це був соціальний проект. Намагалися «витягнути» якість, але не дотягнули. Зі збірним молоком це неможливо. Видоїти стерильне молоко можна, але зібрати й охолодити — це проблемне питання гігієни холодного ланцюжка.

Кошти на вітер — це підтримувати те, що здохло в цьому році, та «відкине копита» через три роки

AgroPolit.com: Ви бачили програму підтримки фермерства міністерства, яку вони подали на обговорення? Планують закласти в бюджет програми 1 млрд гривень і зробити акцент на тваринництві.

Ірина Кухтіна: Я вважаю, що з точки зору державної політики потрібно інвестувати в те, що буде розвиватися. Кошти на вітер —  це підтримувати те, що здохло в цьому році, та «відкине копита» через три роки. У нашого бюджету немає стільки грошей. Допомагати потрібно тим, у кого є шанс вирости. Наприклад, фермер має 100 голів і планує докупити 50, тоді йому потрібно допомогти. А будувати новий корівник на 30 голів — марнотратство.

Сільське господарство — це не тільки виробництво продуктів харчування, ВВП тощо. У нього можуть бути різні ролі в державній політиці, навіть на регіональному рівні.

Читати також: Уряд взяв курс на відновлення фермерства 

Я дуже люблю приклад Ізраїлю, де с/г було винесено в пустелю. Функції с/г воно не виконувало. На меті було зміцнити кордони. Незаселеним був кордон із Йорданом, пустеля біля Мертвого моря. Тому для України важливо розуміти, яку роль грає с/г. Якщо потрібно зробити вал, то можуть бути пріоритетними одні види с/г, якщо працевлаштувати населення — інші методи. Наприклад, агрохолдинги й ферми працевлаштовують людей. В агрохолдинги в середньому потрібна 1 людина на 10 га. У тваринництві – 8—10 на га. Для ягід – 11 людей на га.

Потрібно не просто створювати кооперативи, бо це модно. Слід розуміти, яку вигоду вони принесуть.

Зараз усі говорять про малинові кластери. Прекрасно. Давайте всі посадимо малину, але де знайти на збір 2 тис. людей? Наступне. Всі посадили малину, вона вимерзла. За рахунок чого житиме регіон? Тож усе потрібно робити «з головою», враховувати ризики. Не просто створювати кооперативи, бо це модно. Слід розуміти, яку вигоду вони принесуть.

AgroPolit.com: Тобто громади на місцях мають будувати свою стратегію розвитку?

Фото взято з: volynnews.com

Ірина Кухтіна: Так. Вони мають оцінити свої проблеми та шляхи вирішення. Це змішують із розвитком сільських територій. Але є питання агрополітики, соціальні, фінансові та багато інших. Від цього потрібно відштовхуватися.

AgroPolit.com: Наскільки я зрозуміла, фактично може розвиватися як рослинництво, так і тваринництво. Але головне, щоб люди розуміли, для чого вони працюють і за яких умов?

Ірина Кухтіна: Так. Знову ж таки, Ізраїль. Скільки ви думаєте, займає с/г ВВП Ізраїлю?

AgroPolit.com: Боюся помилитися, скажімо, 18%...

Ірина Кухтіна: Сьогодні — менше від 2,5%. Вони зробили ставку на інновації. Стали нетто-імпортерами с/г продукції. Вони годують своїх корів українською пшеницею, але вирощують їх самостійно. Вони роблять тільки те, що роблять добре. Ми ж намагаємося робити все, ще й в одному селі. Якщо хочемо вирощувати корів — добре. Але питання: в якому регіоні? Корови — це дорого. Якщо потрібно ягідництво, то в якій області? Південь — свіжий ринок, ранній збір і внутрішнє споживання. Там не потрібен експорт. Вони свої 200—300% мають і на місцях. Немає сенсу вирощувати ягоди в усіх областях. Різний клімат, потреби, навіть культурно-історичні цінності.

AgroPolit.com: Повністю погоджуюся, комусь — льонарство, комусь — скотарство…

Ірина Кухтіна: Ну ось, не можна вирізати корів і посадити малину. Потрібно займатися тим, що вмієш.

AgroPolit.com: Як вважаєте, потрібно, щоб держава формувала політику села чи кожне село для себе?

Ірина Кухтіна: Насамперед держава має вирішити, яке село вона хоче бачити. На цій основі створити концепцію кожного села.

Читати також: Українські села розвиватимуть за міжнародним досвідом

AgroPolit.com: Але ж один уряд не може продумати ефективні плани розвитку для всіх сіл, регіонів?

Ірина Кухтіна: Потрібно доносити людям, що будувати бізнес потрібно в залежності від своїх можливостей. Щоб кожен на місцях розумів свої можливості, проблеми та шляхи їхнього вирішення.

AgroPolit.com: Чи потрібен керівник-організатор?

Ірина Кухтіна: Потрібен не просто організатор, а людина, яка буде займатися цим щодня.

AgroPolit.com: Котрий би, як у Ізраїлі, працював не руками, а головою?

Ірина Кухтіна: Так. У нас як: дороге молоко на полицях — давайте зробимо дешевше. А в Ізраїлі працюють лише з високою доданою вартістю, постійно вивчають попит на ринку. У них вже сьогодні є проекти, які спрацюють/не спрацюють через 10 років.

AgroPolit.com: Коли ж Україна навчиться правильно будувати таку систему розвитку, як у того ж Ізраїлю? Це залежить від менталітету чи від того, що країна молода й недостатньо досвіду?

Ірина Кухтіна: Нам не потрібно бути такими ж самими. Ми ще подивимося. Я бачу тенденцію укрупнення в ягодах. Якщо дрібні фермери не почнуть займатися цим питанням, то їх просто витіснять. Ягоди — гарна річ для диверсифікації. Плюс прекрасний інвестиційний проект для холдингів. Якщо дрібні не почнуть «чухатися», то з’являться середні.

Читати також: Земельний меморандум авторства «Гройсман&аграрні асоціації»

Чи «підріже крила» земельна реформа, чи ні — побачимо, але в бізнес заходять нові люди з різних сфер, які до цього не займалися аграрною справою. Такі мислять ширше, підковані з точки зору бізнесу, маркетингу. Приходять і одразу починають працювати. Просто якщо дрібні хочуть бути незалежними, то їм потрібно вчитися

AgroPolit.com: Велика проблема. Їх важко затягнути на семінари чи конференції.

Ірина Кухтіна: Так. Їм простіше купити трактор, ніж поїхати цілеспрямовано на навчання. Вони готові покликати консультанта, коли все здохло. А запросити його на початку для перевірки того, чи правильно все підготовано, — вважають непотрібним. Звідси — велика кількість проблем. Якщо людина не прагне розвиватися, навчатися, то позитивного ефекту не слід очікувати.

AgroPolit.com: Дякую за розмову!

Еліна Редіх, AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 вересня 2017
Україна може експортувати рекордний обсяг замороженої малини
Від липня 2017 року з України було вивезено майже 900 тонн замороженої малини, що в 2,5 разу більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Про...
6 серпня 2017
Уряд взяв курс на відновлення фермерства
Уряд завершує розробку програми підтримки українського фермерства і закладає в проект державного бюджету на 2018 рік обсяг її фінансування на рівні...
4 серпня 2017
У Мінагрополітики розробляють Стратегію розвитку галузі тваринництва
Стратегію розвитку галузі тваринництва на період до 2030 року буде розроблено Мінагрополітики спільно з представниками Мінекономрозвитку, Мінфіну,...
20 липня 2017
У 2018 році на підтримку фермерства буде спрямовано 1 млрд грн
Уряд завершує розробку програми підтримки українського фермерства і закладає в проект державного бюджету на 2018 рік обсяг її фінансування на рівні...
29 квітня 2017
Для розвитку українського льонарства потрібна держпідтримка
Україна має значні перспективи вирощування цієї культури, але для розвитку галузі потрібна державна підтримка. Про це повідомляє...
15 липня 2016
В Україні з’явиться Програма розвитку форелівництва ― прес-служба
В Україні з’явиться Програма розвитку форелівництва, її мета ― у 5-річний строк збільшити виробництво української форелі до 10 тис. т. За...
16 березня 2017
Віталій Шулежко: Головним завданням для нас залишається підтримка малих і середніх фермерських господарств  
Нещодавно Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) розпочала весняну програму форвардних закупівель. В ексклюзивному...
10 березня 2016
Вадим Івченко: Закон про земельні аукціони — це війна за зменшення повноважень Держземагентства, яка загрожує поступовим зникненням фермерства
Найближчим часом очікується рішення Президента щодо прийнятого парламентом законопроекту №2279 «Про внесення змін до Земельного кодексу України...
3 серпня 2016
Європейські норми для українського сімейного фермерства
Думки, викладені у блозі експерта з питань сімейних ферм та кооперації Ірини Кухтіної "Сімейні ферми: на що вони потрібні та як їм...
31 травня 2016
Європейські рецепти успішного фермерства
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий в своїй програмі 3+5 повернув питання малих та середніх виробників в коло першого...