Жан-Жак Ерве: У Кутового є внутрішній «компас», тому він знає, куди вести агросектор

Уже майже рік Тарас Кутовий обіймає посаду міністра аграрної політики та продовольства України. Напередодні річниці AgroPolit.com розпитав, як оцінює його діяльність один із постійних  міжнародних друзів України, колишній банкір і радник правління із сільськогосподарських питань банку «CréditAgricole», академік аграрних наук України та Франції Жан-Жак Ерве:

AgroPolit.com: Як Ви оцінюєте основні реформи, які протягом року ініціював та проводив Тарас Кутовий?

Жан-Жак Ерве: Загалом я підтримую реформи, які проводить Тарас Кутовий. Переконаний, що вони обов’язково досягнуть своєї кінцевої мети і приведуть сектор до хороших результатів.

Наприклад, дуже помітне бажання Кутового зблизити законодавство України та ЄС. На користь українським виробникам відбувається прискорення зближення сертифікації з виробництва продукції харчування. Є зрушення у питанні перегляду торговельних квот для українського  агробізнесу до Європи. Правильність такого вектору підкріплюється новими контрактами на поставки вітчизняної агропродукції до ЄС.

Втім, перші стратегічні кроки завжди робити дуже складно. Важливий момент: потрібно визначитися у базових речах. Якщо хочете, щоб у агросекторі було, наприклад, умовно кажучи, 100 великих підприємств, то  ставку слід робити саме на них – і тоді це один вид реформ. Якщо ж обрати розвиток десятків тисяч середніх і дрібних виробників, тоді йдеться про більш комплексні та складні реформи. Кутовий здійснив кроки щодо вироблення стратегії, де мирно співіснують усі категорії – великі, середні й малі. Побачимо пізніше, у що  це виллється.  Ще мало  часу пройшло. Але задум – правильний.

AgroPolit.com: Як оцінюєте варіант земельної реформи, запропонованої Мінагрополітики? Тарас Кутовий пропонує робити  акцент  саме на відкритті ринку,  в першу чергу, для дрібних  і середніх гравців – це правильно?

Жан-Жак Ерве: Одна з найскладніших реформ у будь-якій країні – земельна. Але саме вона дуже важлива для подальшого економічного розвитку. Показником якісного запровадження вільного обігу земель сільськогосподарського призначення стане збільшення кількості малих та середніх виробників. Коли за 15 років кількість великих підприємств не зміниться, а маленьких стане у тисячу разів більше – значить, фокус вибрали правильно. Акцент на дрібних  і середніх – це правильно.

Втім, на цьому шляху слід  пам’ятати, що земельна реформа – це компетенція не лише міністра, а й людей, які проживають на селі, депутатів і уряду. Для всіх вона повинна бути спільною справою. Усі мають докласти зусиль, щоб це спрацювало. Україна унікальна держава – так, вона аграрна, але не така, як, наприклад, Аргентина. Тому правильним буде відкривати ринок землі саме поступово. Не треба із цим поспішати, доки  економічна ситуація не стабілізується.

Сьогодні уже не стоїть питання: «Продавати чи ні землю?». У Конституції України все вже давно написано, ще 20 років тому, – продавати. Наразі питання полягає в іншому: як це буде відбуватися. Потрібно чітко визначити земельну стратегію і крок за кроком її впроваджувати. Уряду та Мінагрополітики слід звернути  увагу на дві речі: перша – державне регулювання ринку, друга – передбачення механізму автоматичного внесення правок у план  земельної реформи після її запуску, щоб мінімізувати можливі ризики.

Ще один момент: для прогнозованих і зрозумілих правил гри у бізнесі, Україні потрібно вирішити питання із загальною корупцією, це важливо, тому що це визначає поведінку всіх гравців на ринку.

AgroPolit.com: Чи потрібен перехідний етап для повного запуску ринку?

Жан-Жак Ерве: Так, потрібен. Через це проходили європейські країни: Польща, наприклад,  спочатку взяла 10-річну паузу до запуску ринку,  а зараз знову перенесла дату допуску іноземців до купівлі сільськогосподарської землі. Щоб реформа по-справжньому запрацювала, завжди потрібен час. Автоматично  результату не буде. Щоб побачити  ефект  від земельної реформи, потрібно щонайменше 5–7 років. За цей час ви зрозумієте,  як це позначиться на інвестиціях в АПК  і загалом – на економіці, як зміниться структура власників землі тощо. 

AgroPolit.com: Який настрій у міжнародних інвесторів після першого року управління Тараса Кутового?

Жан-Жак Ерве: Я не можу назвати нічого негативного в реформах, які проводяться командою міністра. Не бачу я й дрібних гострих проблем, котрі він не знає, як вирішити. Я думаю, що у Кутового є внутрішній «компас», тому він знає, куди вести агросектор. Я кілька разів із ним спілкувався і можу сказати, що  він завжди говорить по суті та відверто. Це добре. Бізнес розуміє таку мову і тому підтримує засновані на ній ініціативи.  Для того ж, щоб  іноземні інвестори ще більше повірили в український АПК, потрібно їм чіткіше показати, чим та коли завершуються ці реформи. Підтримують міжнародні бізнесмени і європрагнення України. Чому це відбувається? Агробізнес і тут, і там (у ЄС) розуміє просту істину, що три європейські країни (Франція, Німеччина й Україна), за правильної кооперації, спроможні максимально нагодувати світ якісною продукцією.

У цьому контексті важливо, що Україна сьогодні робить фокус на органічну продукцію. Це не просто новомодний тренд,  а одна і з  важливих конкурентних переваг українських виробників. У  Європі розуміють її цінність. Правильно, що зараз розпочався рух у бік посилення законодавства з виробництва органічних продуктів та зближення європейських та українських стандартів органічної якості. З одного боку, це посилить шанси виробників у Європі,  а  з  іншого – розширить географію цієї української продукції  у світі.