Олександр Солонтай: Децентралізація – загальмувалась…

Реформа децентралізації триває. За два роки об’єднані територіальні громади (ОТГ) отримали більше фінансової незалежності від Києва. Але загалом справу не закінчено. Зі запланованих на 2017 рік 1500 ОТГ, в Україні наразі створено лише  366. В чому причина? Одна із них – незавершене законодавче поле, щодо передачі земельних важелів на місця. Йдеться про законопроект №4355, який консолідує землі та робить нове планування в громаді. Крім того, не вирішено питання приєднання до вже існуючих громад та багато інших законів. Що буде з децентралізацією в 2017 році? AgroPolit.com запитав у керівника програми практичної політики, експерта Інституту політичної освіти Олександра Солонтая:

AgroPolit.com: 11 та 18 грудня 2016 року пройшли вибори до місцевих рад та ОТГ. Прокоментуйте їхні результати та розклад політичних партій у регіонах?

Олександр Солонтай: Одночасно 11 та 18 грудня відбулися вибори як у тих громадах, де вони  проходять за партійними списками, так і в тих громадах, де вони проходять за мажоритарною системою. Там, де вибори проводились за партійними списками, – депутати балотувалися тільки від партій. А в округах мажоритарних, у сільських та селищних радах, у більшості випадків, навпаки – у місцеву владу йшли в основному самовисуванці. З них багато партійних, але на вибори вони пішли не від політпартій. Тобто в мажоритарних округах  йде мова про виборчі округи, де депутат загітував сусідів за себе і вже став «потужним» кандидатом від цього округу, а коли й сім’ю привів, тоді точно став депутатом. Але якщо подивитись уважно в цій політичній тенденції  на розклад політичних сил, то побачимо, що в різних регіонах перемогли різні партії. Це збірна солянка!

AgroPolit.com: А чому виникла така "солянка"?

Олександр Солонтай: Тому що в різних громадах різні сильні партійні організації. Та й вибори не були національними, їх не крутив телевізор. У кого на місцях працювала партійна організація, в того і є хороші результати.

Верховна Рада почала гальмувати реформу

AgroPolit.com: Як Ви оцінюєте ефективність проведення реформи децентралізації?

Олександр Солонтай: Наразі вона загальмувалась. Можна сказати, що реформа успішно почалась,  але почала пригальмовувати, бо парламент не встигає приймати необхідні закони.

Читати до теми: Децентралізація під лупою: невиконане «домашнє завдання» перенесли на 2017 рік

AgroPolit.com: Чому так відбувається?

Олександр Солонтай: Є дві причини. Перша – є  власне «вороги» реформи децентралізації. На початку її старту вони були скептично налаштовані з приводу того, що будуть якісь результати, тому й мовчали, проголосували закони, думаючи, що децентралізація провалиться. Але сталося інакше – реформа успішно просувається і стало зрозуміло, що треба їй перешкоджати, бо якщо вона відбудеться та поглибиться, тоді вороги самоврядування програють. Вороги – це ті, хто зацікавлений у централізованому управлінні державою згори донизу.

Друга причина – це нерозуміння у владної коаліції, що децентралізація для них політично вигідна, адже дає можливість уникнути позачергових парламентських та президентських виборів шляхом спрямування енергії на місцеві вибори, якщо проштовхувати децентралізацію. І тут нерозуміння саме цих вигод і є недоопрацюванням. Воно призводить до відсутності консолідації і мобілізації голосів провладних фракцій. Тому на виході отримуємо такий результат. Провладних голосів постійно не вистачає. Всього кілька десятків, але їх бракує для прийняття законів про децентралізацію. Опозиція голосів не додає, причому в опозиції багато байдужих до цієї реформи, а також є багато тих, хто взагалі виступає проти реформи самоврядування.

Законопроект №4355 про передачу ОТГ прилеглих земель у їхню власність гальмують пропрезидентські фракції

AgroPolit.com: Чи можна сказати, що опозиційні фракції – всі проти?

Олександр Солонтай: У кожній фракції є люди, які виступають за і проти. Насправді, пропрезидентської фракції це теж стосується. Немає такого, щоб у фракції були всі проти, чи всі за. Децентралізація – це війна бачень між тими, хто хоче, щоб Україна була країною самоврядних громад, незалежних від Києва, і тими для кого Україна – країна, де політична влада сфокусована у центрі, в Києві.  

Читати до теми: Юрій Ганущак: Із тих 35 млрд грн, які додатково прийшли, в сільську місцевість вони в основному і не пішли...

AgroPolit.com: Чому гальмуються нагальні законопроекти для реформи децентралізації. Наприклад, законопроект №4355 про передачу прилеглих земель у власність ОТГ?

Олександр Солонтай: Цей закон блокують навіть не опозиційні фракції, а провладні. Тому що зараз вони є розпорядниками цих земель. І, звичайно, вони не хочуть прощатись із цим повноваженням. Адже децентралізація відбувається у різних аспектах – є земельний, є бюджетний, десь територіальний устрій, адміністративний устрій, медицина, виборча система. Тобто ми бачимо, що в різних аспектах – різний підбір голосів.  

AgroPolit.com: Що є найбільшим ризиком реформи децентралізації?

Олександр Солонтай: Найбільший ризик для децентралізації – зупинити її! Тобто, не доведена до кінця реформа буде лише муляти всім очі,  але ефекту від неї – нуль. Міста вже виграли від децентралізації, але для сільської місцевості ситуація далеко не очевидна.

AgroPolit.com: Якщо все ж децентралізація зупиниться, як відреагують на це у селі?

Олександр Солонтай: Більшість мешканців громад живуть у містах обласного значення плюс додалися об’єднані громади, які за бюджетним процесом мають такий же статус, як і міста обласного значення. Менше мешканців живуть у місцях сільських та селищних рад, або в містах районного значення.  Якщо реформа децентралізації зупиниться – ще більше розчарування відбудеться у мешканців сільських, селищних рад – маленьких, які не потрапили у процес об’єднання громад із тих чи інших причин. Ще один наслідок – маленькі села вмруть. Вони й так помирають, а із зупинкою децентралізації їхня смерть пришвидшиться, і винятком будуть тільки ті маленькі громади, які знаходяться біля великих міст і виконують роль супутників, наприклад, маленькі селищні ради біля Києва, Харкова та Львова.

У багатьох країнах об’єднання громад відбувалося не в добровільний спосіб, а в примусовий, бо важко сподіватися, що на місцях люди будуть думати не про власну задницю

AgroPolit.com: Чи є проблема комунікації голів ОТГ із містами обласного значення, владою самої області та далі – до національного рівня?

Олександр Солонтай: Класичні міста обласного значення вже мають багаторічний досвід складних відносин із офіційним Києвом. Відповідно, в них є досвід і позитивна практика відстоювання власних інтересів. Якщо говорити про новоприбулих учасників міжбюджетного процесу, зокрема, про об’єднані громади, так у них не було навіть практики звичайного спілкування з Києвом, не те що відстоювання власних інтересів. Тому не дивно, що на початку їхньої роботи перемовини будуть не просто проблемними в плані комунікації, а й з’являться побоювання, що в прийнятті рішень Київ ігноруватиме інтереси нових громад. У яких питаннях: в кількості грошей у фонді державного регіонального розвитку, в питаннях розвитку інфраструктури, реалізації різноманітних проектів. Також у питанні формул міжбюджетних відносин, фінансування як делегованих, так і не делегованих повноважень.

Читати до теми: Чому не можна запускати земельну децентралізацію, або про 5 небезпек законопроекту №4355

AgroPolit.com: Чому ОТГ утворюються повільно та нерівномірно по країні? Київська область – 2 ОТГ, Тернопільська область – 36 ОТГ.

Олександр Солонтай: Є кілька причин. У процесі об’єднання громад не можуть брати участь міста обласного значення. Законодавство поки не дозволяє цього робити, а законопроекти №5520 та №4772 лежать у Верховній Раді і не приймаються. Також не можуть брати участь в об’єднанні громади з різних районів. Ще причина: в результаті реформи децентралізації почали зростати місцеві бюджети, і тому окремі громади – сільські, селищні, певний час вирішили почекати з об’єднанням, тому що виявилося, що вони є багатшими, ніж сусіди. Тобто в окремих громадах бюджет почав зростати непропорційно швидше від повноважень. У когось – за рахунок місцевого акцизу, у когось – за рахунок земельних коштів з’явилися гроші. Тому ті голови і депутатський корпус певних сільських, селищних рад не хочуть об’єднуватись, а хочуть витрачати гроші самі. Також після об’єднання громад повинні пройти вибори, і дуже багато сільських голів не хочуть прощатись зі своїми місцями. Не хочуть об’єднуватись, бо бояться втратити «тепленьке місце», на якому вони особливо нічого й не роблять. Довідки видають якісь на селі інколи,  щось порозгрібають іноді. В тебе є маленьке князівство, маленька вотчина. У багатьох країнах саме через це об’єднання проходило не в добровільний спосіб, а в примусовий. У таких ситуаціях важко сподіватись, що на місцях люди будуть думати не про власну задницю, а про майбутнє громади.

AgroPolit.com: Тоді можна сказати, що у Київський області таких «князьків» більше, ніж в інших областях України?

Олександр Солонтай: Так, звичайно. Наприклад, у Тернопільській області в багатьох селищах не залишилось ніяких економічних можливостей, і вони свідомо прийняли рішення про те, що треба об’єднуватись і здобувати якісь міжбюджетні відносини. А у Київській області в багатьох випадках сільські, селищні громада мають або бюджетні наповнення, або хтось досі землю ділить – і в мера є своя маленька вотчина-«князівство», ну, і ще багато різних схожих аспектів.

AgroPolit.com: Прийняття яких законодавчих актів, на Ваш погляд, сьогодні потрібно якнайшвидше, щоби не спинити децентралізацію?

Олександр Солонтай: Підтримую експертів РПР, які вважають за необхідне ухвалити законопроект №2489 про нову службу в органах місцевого самоврядування. А найбільше реформі допоможуть зміни в земельному законодавстві, а також проведення позачергових місцевих виборів, наприклад, у жовтні 2017 року. Причому найкраще буде районні ради на них вже не обирати, а вирішити законодавчі проблеми та збільшити кількість ОТГ, включивши в процес міста обласного значення. Це можна зробити через зміни в Конституцію або шляхом прийняття постанови Верховною Радою України про позачергові місцеві вибори. Без виборів мери та міські ради потужних громад не погодяться на об’єднання, а проводити об’єднання без виборів є неправильним!

Анатолій Величко для AgroPolit.com