Гектари роздору, або Як фермери з міністром земельний компроміс шукали
Гектари роздору, або Як фермери з міністром земельний компроміс шукали

Вільному ринку сільськогосподарської землі – бути чи ні? Відповідь шукали аграрії спільно з представниками влади на національному аграрному форумі «Перспективи розвитку земельної реформи в Україні. Державна підтримка агропромислового комплексу» у м. Хмельницький. На форум з’їхались понад триста фермерів із 17 областей України. Аргументи лунали різні. Міністерство аграрної політики та продовольства виступає за прийняття відповідного законопроекту, щоби навести лад на ринку землі. Проект закону до Ради подала група народних депутатів – №5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Натомість аграрний міністр Тарас Кутовий пропонує написати фінальний документ разом з усіма учасниками ринку, щоб усі були задоволені. AgroPolit.com дає найцікавіше з земельної платформи, яка відбулася у Хмельницькому.

ПРОПОЗИЦІЯ МІНАГРОПРОДУ

Хоч на з’їзді був присутній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, який власне й відповідає за земельну реформу, однак її базові елементи презентував директор департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держгеокадастру Олександр Краснолуцький. Кутовий приєднався до обговорення аграріїв після того, як прем’єр разом з урядом взяв участь у відкритті Ради.

Краснолуцький нагадав, що у 1995–1996 роках відбулося паювання земель.

Після чого 7 млн громадян України отримали право на земельну частку – пай. Із 1995 року по 2000-й у країні не було мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Тобто купувати землю у той час міг будь-хто: іноземці, юридичні особи. За той період придбали 14 тис. паїв. Наразі з усіх земель, майже 50 % – у приватній власності, 46% – це землі державної власності та 4 % – комунальної», – пояснив він.

До того ж він нагадав, що в Україні є 42,7 млн га сільськогосподарських угідь, і з них під дію мораторію потрапляє 27 млн га. «Ще 5,3 млн га можуть вільно продаватись, даруватись, обмінюватися, а 10 млн га потенційно можуть потрапити під продаж. Тобто повного мораторію на продаж та відчуження сільськогосподарських земель немає. Він діє тільки на частину таких земель), – пояснив чиновник.

Краснолуцький виділив ризики для країни:

А) в разі незапровадження ринку землі:

незавершена земельна реформа, бо відсутнє право власності;

збільшення кількості власників паїв, які проживають за межами села (на момент розпаювання земель вже 40 % власників були пенсіонерами, а частина цих земель вже успадкована молоддю, яка виїжджає в міста);

зниження капіталізації агровиробництва (роздрібнення земель не дає змоги ефективно використовувати землі).

Б) в разі запровадження ринку землі:

спекуляції земельними паями;

знецінення землі на першому етапі (досвід інших країн показав, що після відкриття ринку в перші два роки вартість падає, а потім вирівнюється);

ризик скуповування земель кількома великими гравцями.

ВЧЕНІ НААН

Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко презентував «дорожню карту» ринку земель.

Через мораторій не працюють механізми: застави земельних ділянок, внесення їх до статутного капіталу, дарування і купівля продажу земельної ділянки… Ми провели опитування серед мільйона власників паїв, 400 тис. хочуть продати її за ціною $1тис. Більшість (а це 600 тис. власників паїв) готові віддати її за $6–7 тис. Тобто пропозиція на ринку обігу земель складає більш 4,1 млн гектарів! Вартість усіх земель, які можуть продати, становить 105 млрд гривень! Це більше 37% готівкової маси, яка є на руках у людей», – називає науковець аргументи на користь відкриття ринку землі.

 

Карта передбачає шість етапів: 1) розробка консолідованої моделі подальшого розвитку земельних відносин, 2) створення законодавчої бази, ринкової інфраструктури, завершення інвентаризації земель, 3) вирішення проблем державного земельного кадастру (наповнення кадастрової системи, розмежування суміжних територій та інші), 4) фінансово-кредитна підтримка придбання земельних ділянок селянами. На думку Лупенка, прийняття компромісного закону «Про ринок с/г землі» дасть землю людям, які використовуватимуть її, в першу чергу, у фермерстві.

ФЕРМЕРИ

Присутні ж на зібранні фермери ще побоюються земельної реформи і не бажають змінювати законсервований земельний порядок. Коли розмовляєш з ними, головний лейтмотив такого ходу думок – не хочемо, бо не хочемо. Втім, коли запитуєш, яких запобіжних заходів вони вжили б, щоб зупинити цей процес, лише розводять руками.

Щойно дозволять продаж у будь-якій формі, одразу обійдуть закон ті, хто має гроші. А гроші мають, звичайно, іноземці… Ринок існує. Продають ті, хто не думає про майбутнє. Їм головне – взяти 40–60 тисяч гривень за пай (ідеться про емфітевзис. – Авт.) і вони задоволені. Земельна реформа повинна проводитись на місцях… Що маємо сьогодні? Є землі, якими розпоряджається Держземагенство або обладміністрація, а вільними землями має розпоряджатися громада. А відповідний проект закону (№4355 чекає другого читання в Раді – Авт.) про передачу земель місцевим громадам прийде до нас, коли вже не буде чого брати», – розповідає голова фермерського господарства «Вільний селянин» (обробляє 875 га) із смт Білогір’я Хмельницької області Володимир Матвієць.

Заступник голови фермерського господарства «Дружба» Олександр Цигода вважає, що не варто руйнувати наявний земельний порядок. «Сьогодні аграрна галузь насичує державу грошима, вона не збиткова. Нині дрібні фермерські господарства фактично і собі заробляють, і людям роботу дають, і тримають село… Сьогодні не потрібно руйнувати те, що в нашій державі працює. Тому я вважаю, що зараз це не на часі», – констатує він.

Коли ж буде на часі? Більшість фермерів над цим не думають і відповідають, як «під копірку». «Чекати ще близько 20 років, поки земля набере ринкову вартість – $40–50 тисяч за гектар. Тоді можна відкривати продаж землі», – озвучує фермер Іван Дорошеєв (260 га).

Втім, є серед фермерів й інші думки. Так, герой України, голова фермерського господарства «Рідний Край» (15,5 тис. га в обробітку) Василь Петренюк виступає за ринок землі, але за однієї умови!

Доки в державі не напрацюють нормальний пакет законів, який би захищав власника землі та сільгоспвиробника – відкривати ринок землі не можна», – каже він.

Експерти 

Більше конструктиву лунало з вуст експертів ринку.

Так, керівник Центру досліджень сільського господарства, продовольства та відновлювальних джерел енергії Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олег Нів’євський презентував декілька моделей введення обігу ринку землі.

Перша – спочатку на ринок виходять лише землі державної та комунальної власності. Далі – решта. Друга (ліберальна) модель – ринок відкривається одразу і для всіх категорій земель із мінімальним набором обмежень. Третя – децентралізаційна (схожа з ліберальною, але відмінність у тому, що право скасовувати мораторій отримують органи місцевого самоврядування). Четверта – гібридна: на першому етапі – землі державної, комунальної власності та деякі приватні. Приватну власність можуть купувати сусіди за сумісними ділянками, які передаються в спадщину, і вони виводяться на електронний аукціон. Ми провели дослідження і з’ясували, що ліберальніший підхід до відкриття обігу земель сільськогосподарського призначення, то більший економічний вплив і більший ризик соціального вибуху! І навпаки: що більше запобіжників, то менший економічний аспект і градус напруги громадян теж спадає», – підсумував він.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов озвучив кілька пропозицій, які треба врахувати, перш ніж запускати ринок. Він підкреслив, що навіть якщо законопроект пройде Раду, то це не означає, що ситуація з землями повинна змінитися негайно. Має бути певний перехідний період, вважає він, для запровадження ринку.

Запровадження ринку має відбуватися поетапно… Наші консультації з банками вказують на те, що вони не кредитуватимуть, доки не побачать, яка ситуація з землею, а також упевняться, що її вартість не «стрибатиме» туди-сюди! Вони хочуть розуміти, що застава (у вигляді землі) буде прогнозована… На першому етапі реформи мають реалізовуватися певні обсяги державної землі, щоби сформувалася ціна, банки побудували свою систему кредитування й аграрії почали отримувати гроші під купівлю землі за нормальний відсоток», – пояснює він одну з умов запуску вільного ринку.

Друга умова, на його думку, – обмеження на продаж в одні руки. Соколов переконаний, що якщо в аграрія 1000 голів худоби, то він має право володіти щонайменше 1000 га. «Насправді ми розуміємо, щоб конкурувати на зовнішньому ринку – нам потрібно укрупнювати поголів’я. У штатах найбільш ефективна ферма – це 5000 голів, тобто 5 тис. га… Тому обмежень у 200–500 га в одні руки не повинно бути…», - каже він і додає, що землею мають володіти лише українці та юрособи. «Потрібно чітко прописати в закон вимогу, що 100% засновників юридичної особи, яка володіє землею, мають бути громадянами України. Якщо юрособа не може довести, що всі її засновники – наші громадяни, тоді вона не може володіти землею, от і все», – підсумував він.

СЛОВО МІНІСТРА

На виступи аграріїв підоспів міністр аграрної політики та продовльства України Тарас Кутовий. Вислухавши всі зауваження із зали, він дав свій коментар щодо ключових зауважень.

По-переше, – розвіяв міф, що аграріїв «здали» в земельному питанні в обмін на кредит МВФ: Уряд і парламент не є заручниками у переговорах із Міжнародним валютним фондом (МВФ). Якщо зараз разом із вами формуються пропозиції, то це не значить, що земельна реформа – це не догма. Якщо хтось десь прочитав і вважає інакше – це не так.

Друге – фінального законопроекту про ринок землі в Мінагро ще не розроблено, і він з’явиться лише після широкомасштабних консультацій з учасниками ринку.

Міністерство та уряд не вносили жодного законопроекту «Про обіг сільськогосподарських земель». Від уряду немає жодного законопроекту та, відповідно, жодної пропозиції. Коли з цієї сцени говорять, що уряд запропонував продавати землю, я хочу офіційно сказати – це брехня. Я вам відповідально заявляю, що жодного законопроекту Мінагро ще не подавало і не реєструвало в Раді. Все, що там є – це варіанти окремих депутатів», – додав міністр.

Третє – уряд пропонує найперше зробити учасниками ринку землі саме дрібних виробників, а не великі агрохолдинги. 

Учасники цього процесу – це фермери та власники паїв. Це коло не повинно бути збільшено. Йдеться виключно про громадян України… І саме фермери повинні отримати додаткові префенційні права після відкриття ринку землі, в рамках яких вони зможуть реалізувати свої виробничі ідеї», – звернувся Тарас Кутовий до присутніх у залі фермерів.

І наостанок він додав, що можна й далі ховати голову в пісок у земельному питанні, бо немає єдино правильних і комфортних рішень для всіх. Однак це не варіант, адже не дуже приємна реальність наступає на п’яти. «В Україні існує емфітевзис. Десятки тисяч гектарів землі, згідно з емфітевзисом, належать фермерам. За судовими рішеннями, мінімум сотні тисяч гектарів землі вже перебувають у власності. Тобто, ринок є! Але ми з вами не завжди любимо про нього говорити», – натякнув міністр на обставину, про яку самі фермери чомусь неохоче говорили.

Зустріч завершилася зі знаком питання. Було очевидно, що виступ міністра змусив замислитися багатьох присутніх у залі над іншим боком земельної медалі. Втім, як і очікувалося з самого початку, Асоціація фермерів України (більшість учасників зібрання – її учасники) прийняла рішення про те, що запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення – не на часі. Що ж, як кажуть, поглядів може бути багато. Але, схоже, в рекордно короткі терміни доведеться прийти до єдиного знаменника, адже в Раді вже зібрали 45 депутатських підписів за те, щоб Конституційний суд поставив крапку в питанні – знімати мораторій чи ні. А хто не знає особливостей цього суду, додам лише – він вирішує факти по суті (тобто, є чи немає порушення) і жодних механізмів вирішення проблем, які виникають після цього, він не дає.

Антолій Величко для AgroPolit.com

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 січня 2017
Гройсман розповів, коли запрацює ринок землі
Ринок землі Кабмін пропонує відкрити в два етапи. Про це повідомляє прем’єр-міністр Володимир Гройсман. З 2017 року необхідно розпочати...
16 січня 2017
Зареєстровані закони про ринок землі не мають запобіжників від рейдерства
Законопроекти щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, зареєстровані у Верховній Раді у грудні 2016 року, не враховують проблему...
25 жовтня 2016
Ринок землі потребує правил щоб уникнути «тіні»
Формування ринку земель – необхідна складова для подальшого розвитку ринкової економіки, і Україні доведеться пройти цей шлях. Про це повідомив...
4 жовтня 2016
Ринок землі потрібно відкривати з продажу прав на її оренду
В Міністерстві розробляють декілька проектів закону щодо ринку сільськогосподарської землі, проте це не означяає, що з 1 січня наступного року можна...
29 вересня 2016
Ринок землі потрібно відкривати з «рентою» для іноземних інвесторів
В Україні потрібно відкривати вільний ринок сільськогосподарської землі. Таку думку висловив генеральний директор групи HarvEast Дмитро Скорняков,...
21 вересня 2016
Юрій Мельник: довгострокова оренда та ринок землі мають іти паралельно
Довгострокова оренда — компромісний варіант вирішення земельного питання в Україні сьогодні. Таку думку в ексклюзивному...
25 квітня 2016
Ринок землі сьогодні не пройде через політичні причини — Бахматюк
Україна ще не готова до  продажу сільськогосподарських земель. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів засновник та власник...