Ігор Гужва: Україні потрібно створити хоча б 10 торговельно-економічних місій
Ігор Гужва, експерт з міжнародної торгівлі CMD-Ukraine

МЕРТ оголосило у 2017 році про масштабну торгівельну експансію на зовнішні ринки. Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Наталя Микольська заявила нещодавно про наміри організувати торгівельні місії до країн Африки, Канади та Китаю. Більше того, МЕРТ разом з Міністерством аграрної політики та продовольства вже почали працювати над впровадженням цієї мети та розпочали спільний візит до Кенії та Танзанії.  Вчора  ж Верховна Рада підтримала законопроект №2142а "Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту". Наскільки важко буде Україні вийти на ці ринки? Які перспективи експортної торгівлі має країна загалом? Які у нас є переваги, в яких питаннях слід очікувати складнощів? На ці питання після АгроДебатів ексклюзивно для AgroPolit відповів експерт у сфері міжнародної торгівлі Ігор Гужва.

AgroPolit.com: Назвіть сильні та слабкі сторони експортної політики України?

Ігор Гужва: Сильні сторони – добре, що є що експортувати. Та варто розуміти, що багато продається продукції сировинного типу. Не вистачає державної політики для створення таких передумов, щоб всередині країни задовольняли внутрішні потреби, а потім виходили на зовнішній ринок. Яскравий приклад, як свого часу було впроваджене експортне мито на насіння соняшнику. Українські трейдери успішно торгували соняшником із Туреччиною, Європейським Союзом. Після такого кроку був опір, але зараз маємо інтегровані підприємства, які виробляють соняшникову олію, ця олія – близько 60% у загальному експорті сільського господарства. Та й це не межа. Соняшникова олія – це добре, але… Є приклад Ірану: країна споживає багато такої олії, яку закуповує у Туреччини. Україна великими обсягами постачає нефасовану олію в Туреччину, там її фасують і в такому вигляді експортують до Ірану.

Слабка сторона нашої експортної політики ще й у незбалансованій політиці держави. Вона не є партнером бізнесу у цьому. Те, що ми бачимо офіси, експорт-промоушн – це все грантові гроші, які відпрацьовуються, але результати відправляються не до Міністерства, не бізнесу, а донору технічної допомоги. Слабкість експортної політики України полягає у тому, що немає аграрного аташе, чи бодай торгового, який міг би ці питання лобіювати.

Слабкість експортної політики України полягає у тому, що немає аграрного аташе, чи бодай торгового, який міг би ці питання лобіювати

AgroPolit.com: А як же пані Микольська?

Ігор Гужва: Це торговий представник України, її офіс в Україні. Була гарна практика колись – українські торговельно-економічні місії. Вони підпорядковувалися Міністерству економіки і звідти координувалася торгівельно-економічна співпраця за кордоном.

AgroPolit.com: Чому зараз так важко налагодити роботу таких місій?

Ігор Гужва: Це питання до пані Микольської. У бюджет минулого року я особисто переконував впливових людей закласти кошти на роботу найважливіших місій. Це Женева – СОТ – без торгового представника там дуже важко. Це Брюссель, бо ми говоримо про європейський вектор. США – найпотужніша світова економіка. Китай, Туреччина і т.д. Потрібно хоча б 10 економічних місій за кордоном. У тій же Африці вони дуже потрібні. Там поки що немає навіть посла в кожній країні.

Ми говоримо про складнощі входження на зовнішні ринки, про бар’єри технічні, бар’єри фітосанітарні, але забуваємо про ще одну річ. Навіть вивести товар з нашої країни – це випробування. Тут починається шалена гонка з однієї в іншу організацію. Поки ти певний пакет документів сформуєш, витрачається дуже багато часу і зусиль.

AgroPolit.com: А як же дерегуляція, яка відбулась?

Ігор Гужва: Про неї багато говорять, але насправді вона не відбулася. Регуляція з однієї форми перейшла в іншу. Відбуваються дивні явища. Наприклад, ми скасували певну організацію, але забули внести зміни в якийсь наказ. Митник каже, у мене є наказ, в якому має бути висновок від певної служби. Йому показують документ, що таку службу ліквідовано, він говорить – добре, але в мене в наказі вона є. Робіть, що хочете.

На мою думку, є гарна угода про спрощення зовнішньої торгівлі. Зараз вона ратифікується урядами-членами цієї угоди. Україна вже минулого року її ратифікувала. Регламент цієї угоди передбачає чітку, скоординовану модель державного адміністрування цього процесу. Одна з головних її тез – приватно-публічне партнерство – держава допомагає у виході на зовнішні ринки. Йдеться не про субсидії, дотації, а про чітку процедуру.

Ця угода покликана створити єдині стандарти торгівлі по всьому світу. Якщо ми хочемо експортувати, а наш бізнес не знає куди та на яких умовах, як далі?

AgroPolit.com: Основний камінь у город МЕРТу. А що потрібно робити Мінагропроду в першу чергу, щоб розширити географію українського експорту?

Ігор Гужва: Ми бачимо, що сьогодні міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий визначив експортну підтримку одним з основних напрямків у своїй діяльності. Це добре. Як тут досягнути найбільшої синергії? Мінагрополітики разом із Мінекономіки разом мали б намалювати певну дорожню карту, як найкраще експортувати продукцію. Далі – визначити, куди продавати та на яких умовах вивозити (за потреби, підписувати нові торговельні угоди). Наразі багато для цього робиться у напрямку Азії.

Мінагрополітики дуже було б непогано навести лад із підвідомчими організаціями, які видають сертифікати. Є потенціал України з вивозу органічної продукції, але немає інфраструктури. Навіть якщо ти її виростив, важко отримати сертифікат, що це підтверджує. А це важливо. Треба розуміти, яка підвідомча організація за які функції відповідає.

Мінагрополітики разом із Мінекономіки разом мали б намалювати певну дорожню карту, як найкраще експортувати продукцію. Далі – визначити, куди продавати та на яких умовах вивозити (за потреби, підписувати нові торговельні угоди)

AgroPolit.com: До яких змін світової торгівлі варто готуватися Україні у світлі того, що 45-м президентом США став Дональд Трамп?

Ігор Гужва: Йдеться про уповільнення зростання темпів світової торгівлі, глобалізації та лібералізації загальносвітової торгівлі. Ми побачимо активізацію протекціоністських заходів. США ще до приходу Трампа йшли у цьому напрямку. Якщо екстраполяцію робити на Україну, то ми готові до цього.

Є політичні сили, які орієнтовані на український пріоритет внутрішніх можливостей з виробництва, внутрішній споживчий ринок і захист. Певні сигнали вже бачимо – заборона експорту лісу-кругляку. Це доволі жорстке політичне рішення. Але посилювати політику протекціонізму потрібно

Є політичні сили, які орієнтовані на український пріоритет внутрішніх можливостей з виробництва, внутрішній споживчий ринок і захист. Певні сигнали вже бачимо – заборона експорту лісу-кругляку. Це доволі жорстке політичне рішення. Але посилювати політику протекціонізму потрібно. Це правильно.

Ольга Воздвиженська, для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 липня 2016
Мита на імпорт продукції АПК до Канади становлять 150-200% ― Гужва
Поза квотою мита на імпорт сільськогосподарської продукції до Канади становлять 150-200%. Про це повідомив експерт з питань міжнародної торгівлі Ігор...
5 грудня 2017
«Купуй українське» — звідки шквал емоцій довкола законопроекту №7206?
Парламентська ініціатива «Купуй українське, наймай українців» викликала справжній шквал емоцій як від прихильників, так і від опонентів...