Володимир Хареба: Cкасування ліцензії на оптову торгівлю вином однозначно збільшить кількість фермерів у виноробстві
Володимир Хареба, академік НААН, доктора сільськогосподарських наук

Українське виноробство отримало шанс на перезавантаження.  У вересні парламент  проголосував закон №2739 «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яким скасував обов’язкову ліцензію на оптову торгівлю винопродукцією, виготовленою з власного виноматеріалу. Закон має спростити вихід на ринок малих і  середніх виробників вин та пожвавити виноробство в Україні. Хоч піаряться на цій темі переважно депутати,  однак ініціатором його появи були  вчені Національної  академії  аграрних наук України (НААН). Чи дійсно проголосований закон сприятиме розвитку галузі? З якими  проблемами вона стикається сьогодні? Які ще законодавчі кроки потрібно застосувати, щоби вивести українське виноробство з кризи? Про це та про інше AgroPolit.com розпитав академіка НААН, доктора сільськогосподарських наук Володимира Харебу:

AgroPolit.com: У вересні Верховна Рада прийняла Закон про скасування ліцензії на оптовий продаж винопродукції. Але депутати скромно промовчали про те, що його  ініціаторами виступили саме вчені НААН. Розкажіть, як відбувалась підготовка законопроекту?

Володимир Хареба: 20 вересня 2016 року парламент скасував для малого та середнього виробника виноградних і плодово-ягідних вин ліцензії на оптовий продаж винопродукції. Вартість ліцензії складала 500 тисяч гривень на рік. Безумовно, ці кошти були непідйомними для виробників теруарних, тобто місцевих вин, які, в першу чергу, є малими та середніми виробниками вин в Україні.

Щодо його появи. Питання про необхідність відміни цієї ліцензії НААН спільно із ННЦ «Інститут винограду і вина ім. В.Є. Таїрова» неодноразово порушували щонайменше з 2009 року на різних рівнях та домагалися прийняття цього рішення. Так, у 2013 році за ініціативою віце-президента Національної академії аграрних наук України, академіка НААН Балян А.В., спільно з Інститутом сільського господарства Карпатського регіону НААН та виноробів Закарпаття було підготовлено проект змін до Закону  України про відміну ліцензії на оптовий продаж вин. Зрештою до нас ще долучилися Міністерство аграрної політики та продовольства України, ННЦ «Інститут винограду і вина ім. В.Є. Таїрова» та Інститут садівництва НААН. Ми підготували проект Закону про внесення змін до Закону України «Про виноград та виноградне вино», законопроект «Про внесення змін до статей 1 та 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» і «Про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України». Певні зміни і лягли в основу проголосованого депутатами проекту Закону №2739 «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Скасування ліцензії на оптову торгівлю суттєво полегшить  вихід дрібних виноробів на міжнародні ринки

AgroPolit.com: Розкажіть про це детальніше.

Володимир Хареба: Скасування ліцензії на оптову торгівлю суттєво полегшить  вихід дрібних виноробів на міжнародні ринки. Крім того, це сприятиме розвитку виноградно-виноробних регіонів України з  унікальними сортами винограду й особливим типом вина,  як це відбулося у країнах Європи. Нагадаю, що саме удосконалення законодавчої бази в Угорщині сприяло розвитку «іміджевих» вин, таких, як: Rizling, Chardonnay, Sauvignon. У Словаччині, завдяки подібним законодавчим змінам, розроблено рекомендації щодо адаптованих сортів винограду для кожного з регіонів країни. Виробництво фермерами теруарного вина, яке за якістю часто переважає виноробну продукцію, сприяє розвитку регіонального туризму й у результаті стало однією зі складових утворення бюджету Угорщини, Словаччини та інших Європи.

AgroPolit.com: Скільки часу тривала підготовка законопроекту?

Володимир Хареба: Ми працювали 4 місяці.

AgroPolit.com: Після того як Ви подали законопроект до Верховної Ради, чи зазнав він суттєвих змін?

Володимир Хареба: Законопроект дещо змінився, але в позитивний бік.

AgroPolit.com: Отож, що дає прийняття цього законопроекту?

Володимир Хареба: Через скасування ліцензії на оптову торгівлю вином однозначно збільшиться кількість  фермерів,  задіяних  у виноробному господарстві. А загалом суттєво зросла частка малих підприємств. Прийняття цього закону є важливим кроком для України, як виноградарсько-виноробної країни, бо дозволить: підвищити якість вина; збільшити об’єми виробництва малих компаній; створити нові робочі місця. Слід відзначити, що робота, проведена міністром аграрної політики та продовольства Тарасом Кутовим, за останній рік  привела до таких істотних змін (змінено понад 30% змісту Закону, що й стало підставою для пропозиції – змінити назву Закону). Відтепер, якщо будуть прийняті ці зміни, він буде називатися «Про виноград та виноробну продукцію».

Наступний законодавчий крок – спростити процедуру отримання ліцензії для виробництва вина. Зараз претендентам на цей вид діяльності потрібно оформити понад 30 дозвільних документів, що затримує процедуру на місяці, а то й роки 

AgroPolit.com: На Вашу думку, чи достатньо цього закону, щоб суттєво поліпшити ситуацію у виноробній галузі України?

Володимир Хареба: У виноробній галузі залишається ще багато проблемних питань. Прийняття закону Радою – лише перший крок у підтримці дрібного  виробника. Не менш важливим для них є спрощення процедури оформлення ліцензії на виробництво винопродукції. Тому наступний законодавчий крок – спростити процедуру отримання ліцензії для виробництва вина. Зараз претендентам на цей вид діяльності потрібно оформити понад 30 дозвільних документів, що затримує процедуру на місяці, а то й роки. Особливо це складно для малих і середніх підприємств.

Водночас, через зростання кількості нових виробників, існує загроза збільшення фальсифікату винопродукції, тому необхідно налагодити систему контролю її якості незалежними державними лабораторіями у масштабі всієї країни за прикладом виноградарських країн Європи.

Не слід забувати і про необхідність наближення до європейського виноградарства та виноробства і європейських ринків через вирішення питання членства України в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (МОВВ). Наразі організація налічує 46 країн, в тому числі тих, які мають значно менші виробничі обсяги виноробної галузі, ніж Україна. І при цьому ми є лише спостерігачем.

Передусім потрібно було ввести до Закону  таке поняття, як «кадастр виноградників». Нині вирішено здійснювати реєстр виноградних насаджень, і тому наступним кроком НААН та ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» буде зробити все можливе, щоб до Закону увійшло поняття Кадастру виноградників, оскільки він є складовою так званої простежуваності кількості та якості виноградарсько-виноробної продукції.

Крім цього вихід на європейські ринки поставить ще одне питання – чи є українська продукція конкурентоспроможною. Для її підвищення необхідно, як це є в Європі, використовувати як інструмент фінансову підтримку, особливо, первинної ланки, а саме – виноградарства, насамперед, щодо закладання нових насаджень. Раніше діяв 1,5% збір із продажу готової продукції виноробства, який допомагав галузі розвиватися. На жаль, сьогодні він скасований. Доцільно – його  повернути,  і над  цим  потрібно  працювати. Адже винороби мають справу з багаторічними насадженнями. Зазвичай сади закладаються на 25 років. Зараз в уряді йдеться про надання бюджетної фінансової підтримки на гектар. Якщо її виділити, наприклад, на закладання виноградників, то матимемо від цього суттєвий ефект. Тому так, така допомога необхідна.

AgroPolit.com: Ви згадали МОВВ. Чому так сталося, що Україна і досі не є членом цієї організації?

Володимир Хареба: В цьому є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Перш за все, необхідно знайти кошти і проплатити членський внесок. Крім цього, є низка внутрішніх причин, які й був покликаний вирішити прийнятий закон. Я думаю, що незабаром ми зможемо подолати цей рубіж.

Потрібні незалежні державні і приватні лабораторії, які проводитимуть оцінювання винопродукції

AgroPolit.com: Як вирішити проблему розповсюдження фальсифікованої продукції?

Володимир Хареба: Нам потрібні незалежні державні і приватні лабораторії, які проводитимуть оцінювання винопродукції. Раніше діяла лабораторія у Національному інституті винограду і вина «Магарач». У зв’язку з анексією Криму зараз не маємо до неї доступу. Інститут Таїрова також має акредитовану лабораторію, внесену до загальноєвропейського реєстру із правом видачі сертифікату міжнародного зразку V1. Але й це не панацея, оскільки в Законі все одно поки що не прописано обов’язковість контролю і немає так званого простежування якості та кількості продукції від винограднику до пляшки. Якщо перевірку вина проводитиме незалежна лабораторія, то його якість однозначно покращиться.

AgroPolit.com: Окрім виноградного в Україні виготовлялись і плодово-ягідні вина. Яка ситуація з цим напрямком виноробства?

Володимир Хареба: В Україні плодово-ягідне виноробство до 1985 року розвивалося як виноробство з дикорослої сировини, а також із плодів та ягід. Вироблялось 52 млн дал  плодово-ягідних вин. Наразі цей напрям майже припинив розвиток, адже виробництво плодово-ягідних вин скоротилося до 2 млн дал, хоча наука напрацювала більше 100 новітніх конкурентоспроможних розробок: технологій і рецептур (плодово-ягідних вин, соків, безалкогольних напоїв, нектарів, бальзамів, пюре для дитячого харчування), які необхідно впроваджувати. На жаль, замість того, щоб давати гроші в бюджет, плодово-ягідне виноробство поступово зникає, а продукція втрачається. У той час, як у наших сусідів (Білорусі) виробництво плодово-ягідних вин збільшилось у 5 разів (із 5 до 25 млн дал).

AgroPolit.com: Що у такому разі потрібно робити?

Володимир Хареба: Традиційне виноробство і плодово-ягідне не можна відокремлювати одне від одного. Перший крок вже зроблено – скасовано ліцензування.  Якщо ми ще зможемо втілити решту названих вище заходів, то галузь почне розвиватися. Просили би  виділити 2–3 експериментальні заводи, на яких можливо було б відпрацювати технології, розроблені науковими співробітниками галузевих інститутів НААН, які будуть освоєні фермерськими господарствами, що буде сприяти розвитку галузі й АПК в цілому.

Найбільша втрата для науки в тому, що у Криму працював інститут, який був базою виноробства України

AgroPolit.com: У якому стані перебуває виноробство після окупації Криму? Що змінилося?

Володимир Хареба: Зменшилися об’єми виробництва винопродукції. Четверта частина винної сировини залишилася в Криму. Але найбільша втрата для науки в тому, що у Криму працював інститут, який був базою виноробства України. Відповідно, ми втратили інтелектуальну власність, сорти, які були створені та вирощувалися в Криму. Сьогодні намагаємося все це  повернути.

AgroPolit.com: Які регіони стали лідерами у виноробстві після подій 2014 року?

Володимир Хареба: Лідирує сьогодні Одеська область (до цього була на 2-му місці), а також Херсонська, Миколаївська, Запорізька та Закарпатська області. Це ті регіони, які зараз закривають вивільнені позиції.

AgroPolit.com: Яка сьогодні середня врожайність виноградників?

Володимир Хареба: За статистичними даними 2015 року, в усіх категоріях підприємств – 90,4 ц/га, на сільськогосподарських підприємствах – 67,8 ц/га. Якщо порівняти з європейською, то цей показник нижчий, оскільки, за даними МОВВ, у 2015 році середня врожайність у виноградарських країнах світу складала 97 ц/га.

Потрібно терміново доопрацювати Кадастр виноградників усіх регіонів країни

AgroPolit.com: Чим це спричинено?

Володимир Хареба: Багато виноградників перейшли рубіж 25 років! Тобто, вони  віджили  своє.  Їх слід замінювати. Багато з них  потерпають  від шкідників  та хвороб. Це також не дає урожайності. Крім того, не оптимізовано сортовий склад, тому потрібно терміново доопрацювати Кадастр виноградників усіх регіонів країни. Навіщо він  потрібен? Щоби правильно висаджувати нові сорти та розуміти, яку технологію застосовувати з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і контролювати кількість та якість продукції від винограднику до пляшки.

Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий конструктивно налаштований на вирішення цих питань… . Саме завдяки підтримці відомства та виділеним з  його подачі коштам,  НААН змогла розробити першу частину бази даних Кадастру виноградників на європейських засадах

AgroPolit.com: Яку позицію займає Мінагрополітики з окреслених Вами питань?

Володимир Хареба: Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий конструктивно налаштований на вирішення цих питань. Міністерство аграрної політики та продовольства України завжди було на нашому боці. Саме завдяки підтримці відомства та виділеним з  його подачі коштам,  НААН змогла розробити першу частину бази даних Кадастру виноградників на європейських засадах, для Одеської області цю роботу було закінчено лише у 2015 році, за фінансового сприяння Одеської обласної державної адміністрації.

AgroPolit.com: Як гадаєте, коли українські вина будуть на прилавках магазинів Європи?

Володимир Хареба: Хотілося б вірити в те, що українські вина завоюють світ скоро. Це може статися лише тоді, коли ми будемо розвивати місцеве виробництво і використовувати напрацювання науковців. Якщо всі ці кроки втілити, ми будемо мати дуже якісне вино, яке своєю унікальністю приваблюватиме туристів та буде продаватися в Європі.

AgroPolit.com: Дякуємо  Вам за цікаву бесіду.

Олександр Ярощук, для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 січня 2017
Хареба: Українські вина завоюють світ коли розвиватиметься місцеве виробництво
У країнські вина завоюють світ лише тоді, коли ми будемо розвивати місцеве виробництво і використовувати напрацювання науковців. Про це у...
23 листопада 2017
100 грамів кисло-солодкого, або Про плюси й мінуси нового винного законопроекту для галузі
Виноробам хочуть полегшити життя. Аграрний комітет рекомендував до розгляду у першому читанні законопроект №6693 «Про внесення змін до деяких...