Тарас Качка: Треба пожити певний час в умовах «зони», аби відкрити переговори з ЄС про збільшення квот
Тарас Качка

Тарас Качка – один з  «батьків» Зони вільної  торгівлі (ЗВТ) з ЄС.  У нього за плечима не один раунд перемовин з європейцями на цю тему.  Сьогодні до угод багато запитань  і претензій.  Одна з них – мінімальні безмитні квоти  для українських виробників. Тож виграшем чи програшем обернеться «вікно» в Європу? Хто за це має відповідати? Коли в України з’явиться реальний шанс переписати  документ? Та як скористатися торговельними преференціями на американському ринку, які Україна отримала влітку 2015 року? Про це та про  інше AgroPolit.com говорив з Тарасом Качкою:

AgroPolit.com: Країна готова до Зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС?

Тарас Качка: І так, і ні. Багато зроблено на рівні законодавства. Зокрема, відбулася дерегуляція на ринку зернових, портова інфраструктура почала працювати ефективніше. В частині тваринництва 20 вересня 2014 року набрав чинності новий закон «Про безпечність харчових продуктів», хоч він трохи і «кульгав» на старті запуску. Відбувається реорганізація Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України у Державну службу з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів України (Держпродспоживслужба). Відкрили молочний ринок Європи для українських компаній.

Крім того, 2015 рік приніс хороші економічні новини. Хоч номінально обсяги експорту до ЄС знизились через загальне зменшення торговельно-економічних операцій на фоні кризи, але дедалі більше компаній виходить на ринок ЄС. Порівняно з 2014 роком маємо краще використання безмитних квот, які раніше взагалі не використовувалися. Наприклад, минулого року експорту цукру майже не було, а на кінець жовтня 2015-го використали 92% квот! Тобто більшість квот заповнюються українською продукцією і динаміка покращується. Тому рік пройшов не зовсім ідеально, але — ефективно.

Держпродспоживслужба має стати наріжним елементом реформи безпечності харчових продуктів

AgroPolit.com: Що ще не зроблено в законодавчому полі?

Тарас Качка: Більшість недоробок стосується харчових продуктів, тобто питання сертифікатів і діяльності Державної службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Саме Держпродспоживслужба має стати наріжним елементом реформи безпечності харчових продуктів. На її діяльність дивляться фактично всі контролюючі органи країн ЄС, куди експортуємо в першу чергу. Тому завершення її реформування — це пріоритет №1 для влади. Саме тому команду цієї служби посилили: долучився колишній заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. Він активно відстоює інтереси українського бізнесу.

AgroPolit.com: Великого бізнесу?

Тарас Качка: Не треба антагонізувати великий і малий бізнес, бо у кожного свої інтереси й масштаби.

AgroPolit.com: Держпродспоживслужбу не створено до кінця. Чи не відтягне це на кілька місяців реальне відкриття «вікна» в Європу?

Тарас Качка: Ризики існують навіть у найстабільніших системах. Коли проводять її трансформацію, то вони збільшуються. Проблема формування нових органів стосується, в першу чергу, фінансування з бюджету, формування штатного розпису. Це все займає час. Зараз треба дивитися, скільки грошей виділили на нову службу, щоб привести туди людей. Але, в той же час, це не означає, що ветеринарно-санітарний контроль зупинився. Держветфітослужба й надалі існує. З часом вона стане частиною нового органу. А до його повного запуску вона продовжить працювати. 2015 року багато країн визнало ефективність ветеринарного контролю за продукцією. Це дозволить відкрити для українських експортерів молока китайський ринок. Якби у нас все було погано, то ніхто б доступ на той ринок не дав.

AgroPolit.com: Ви дипломат зі стажем, проводили не один раунд перемовин про створення ЗВТ з ЄС. Тому вмієте говорити гарно. Але по факту вільна торгівля вже існує, а новий орган нормально не діє.

Тарас Качка: Але діє Держветфітослужба, і вона забезпечує контроль. Це дає час на завершення формування нової служби.

Навіть якщо створення Держспоживнагляду триватиме весь 2016 рік і структурні підрозділи Дежветфітослужби забезпечуватимуть контроль, то в жодному разі це не зупинить нашу торгівлю з ЄС 

AgroPolit.com: Скільки є часу?

Тарас Качка: Питання не в кількості часу, а у відсутності перерви між ліквідацією Держветфітослужби та запуском Держпродспоживслужби. Якщо збережемо всі механізми контролю, наявні у Держветфітослужбі (цим зараз займаються), то все буде гаразд. Поспішати не варто. Навіть якщо створення Держпродспоживслужби триватиме весь 2016 рік і структурні підрозділи Дежветфітослужби забезпечуватимуть контроль, то в жодному разі це не зупинить нашу торгівлю з ЄС. 

AgroPolit.com: Я, навпаки, чула, що європейці не хочуть працювати зі старою структурою, чекають оновленої. 

Тарас Качка: Дійсно, наріжним елементом державного регулювання, яке дасть Україні повний доступ на ринок ЄС, є новий компетентний орган, що об’єднає в собі всі повноваження з контролю за безпечністю харчових продуктів. Це всі розуміють. Від влади ЄС чекає чіткого графіку і плану, як це відбуватиметься.

AgroPolit.com: Який із двох державних органів має видавати сертифікати та дозволи на експорт ЄС українським компаніям?

Тарас Качка: Доки держава не назвала точної дати запуску Держпродспоживслужби, видавати підтверджуючі документи для експорту в ЄС повинна Держветфітослужба. Наразі Євросоюз нормально сприймає видані Держветфітослужбою документи.

Запуск Зони вільної торгівлі — це хороший інформпривід знову поговорити про український бізнес у ЄС і привернути увагу до нього

AgroPolit.com: З якими продуктами Україна може вийти на європейський ринок?

Тарас Качка: Україна з квітня 2014 року користується «пільговим» режимом торгівлі з ЄС в односторонньому напрямку. Тому казати треба не про нові продукти, а про збільшення обсягів експорту чи про відкриття раніше закритих ринків, наприклад, для молочної продукції. З нового року цей напрямок частково відкрився — сухе молоко і казеїн (для споживання людьми). Відкритим залишається питання доступу на ринок червоного м’яса (яловичини, свинини). Більше перешкод немає.

Діють квоти за певними групами товарів, які повністю використовуються в рамках ЗВТ з ЄС (м’ясо птиці, томатна паста, мед, частково – зернові). Українські виробники цих товарів чекають першої ліпшої нагоди, аби розпочати перемовини про перегляд цих квот. Добре, якщо це станеться на кінець 2016 року. Треба пожити певний час в умовах «зони», аби відкрити переговори з ЄС про збільшення квот.

Запуск Зони вільної торгівлі — це хороший інформпривід знову поговорити про український бізнес у ЄС і привернути увагу до нього. Вільна зона нагадає європейським покупцям про посилення торговельних зв’язків з Україною. Саме тому зараз слід ширше організовувати різні бізнес-форуми (Мінекономрозвитку готує форум у Німеччині).

AgroPolit.com: Як змінить структуру аграрного експорту дія ЗВТ?

Тарас Качка: Що далі, то більше буде успішних історій продажу товарів із доданою вартістю. Компанії переорієнтували свої бізнес-стратегії, щоб вийти на ринок ЄС. Тому запуск ЗВТ для них — це фон нарощування торгівлі, особливо, у молочному тваринництві.

AgroPolit.com: Чи ви не вважаєте, що квоти з безмитного ввезення продукції в ЄС, м’яко кажучи, невигідні виробникам? Наприклад, на м’ясо птиці відведено аж 18 тис. т, свинину — 20 тис. т, кукурудзу — 400 тис. т, пшеницю — 950 тис. т, мед — 5 тис. т, цукор - 20,07 тис. т (тоді як із ЄС — 30 тис. т!). Це мізер, порівняно з тим, що реально виробляє агросектор: будується найбільша птахофабрика ЄС, а зерновий врожай сягає 60 млн т. Більше схоже на насмішки, а не преференції, особливо, якщо зважити, що решта агропродукції не може потрапити на ринок ЄС через високі загороджувальні мита (17,3% — на мед, 149 євро на 1 т м’яса птиці, 95 євро на т пшениці).

Тарас Качка: Виграш чи програш? Відповідь слід шукати у динаміці виробництва. Коли починалися переговори щодо ЗВТ, то Україна всього експортувала 40 тис. т м’яса птиці. Тобто квота охоплювала практично весь експортний потенціал. Поки що в угоді не відображено динамічний розвиток цієї галузі — згоден. Аналогічно щодо зерна. Але в умовах відсутності жодного доступу, Україні потрібно починати хоча б із чогось. Мріяти, що ми за порухом пальців повністю відкриємо ринок Європи — не варто. Такого широкого доступу навіть Україна не дарувала Європі. Європейці також отримали поступову торговельну лібералізацію на нашому ринку. Досягнуті домовленості — це важливий історичний крок. Буде погано, якщо за 5 років не зможемо покращити досягнення.

AgroPolit.com: Які квоти треба переглядати?

Тарас Качка: Було звернення від уряду до Єврокомісії, що найбільше Україну цікавить перегляд квот по м’ясу птиці, томатній пасті, меду та зернових. Як правило, за базу для перегляду беруть останні три роки. Якщо брати ринок зернових, то в 2011—2014 роках Євросоюз не застосовував мито на зернові й Україна експортувала 6—8 мільйонів тонн. Це і є база для нових перемовин у рамках угоди. Зараз і уряд, і експерти припускаються однієї помилки: намагаємося бігти швидше за реальний розвиток подій. Щоб започаткувати процедуру перегляду квот, спочатку потрібно створити умови, коли наші європейські партнери будуть до цього готові.

AgroPolit.com: Так можна чекати довго. Наприклад, аграрний потенціал Польщі Європа «переварювала» 10 років.

Тарас Качка: Питання в іншому — всі забувають, що Європа відкрила Україні свої кордони ще 2014 року, а ми — ні.

AgroPolit.com: Європейці розуміють: лише окремі українські виробники можуть працювати за їхніми правилами. 

Тарас Качка: Ви б послухали аргументи європейських фермерів. Вони такі ж, як і в українських — зайві конкуренти їм не потрібні. Ми досить конкурентоспроможні сьогодні.

Потрібно створити умови довіри для наших торговельних партнерів. Вони теж мають відчути доступ до нашого ринку і преференції від дії угоди. Це збалансує позиції країн-членів ЄС, які впливають на рішення Єврокомісії, і тоді виникне ситуація, коли зможемо приступити до обговорення питання квот. Домовленості на міждержавному рівні не будуються за «базарними» принципами.

AgroPolit.com: Тобто Європа погодиться, якщо Україна теж у чомусь поступиться?

Тарас Качка: Спочатку угода має запрацювати в обидва боки. Тільки потім — перемовини.

AgroPolit.com: Чи не доб’є вільна торгівля тваринництво, яке, через податкові зміни у 2016 році, позбудеться частини фінансів? 

Тарас Качка: Цього не станеться. Навіть, у тваринництві є різні точки зору щодо доцільності дотування сектору через спецрежим ПДВ. Відповідь залежить від бізнес-стратегії та інвестиційної активності окремої компанії. Не можна ж усе життя будувати бізнес на відшкодування ПДВ. Розвиток компанії значною мірою залежить від ринків збуту… 

Спецрежим ПДВ — це екстраординарна дія, навіть якщо вона існує 10 років. 

AgroPolit.com: …і від системності інвестування, яке враховувало пільгу з ПДВ.

Тарас Качка: Звісно, якщо стратегія включала доходи від цього режиму, то його не можна міняти з сьогодні на завтра. Але це не означає, що його взагалі не можна відміняти. Спецрежим ПДВ — це екстраординарна дія, навіть якщо вона існує 10 років. 

AgroPolit.com: Не зовсім згодна. Це, радше, аналог європейських дотацій (до 300 євро на 1 га). З усіма «надбавками» від держави АПК в Україні має лише 30 євро. 

Тарас Качка: Це питання до держави. З іншого боку, дотації на 1 га в Україні виконують зовсім іншу функцію, аніж у Європі. Спецрежим ПДВ зробив добру справу — дав поштовх українському сільському господарству. Тепер вона має перейти на цивілізовані системи субсидування. 

AgroPolit.com: А як бути бізнесу, який із 1 січня 2016 року іде в ЄС, де діють такі дотації? 

Тарас Качка: Експорт в ЄС був і без цих дотацій, наприклад, зерна. Європейці, навіть маючи дотації, не могли зайти на наш ринок. Про що це свідчить? Про високу конкурентоспроможність української продукції навіть без субсидій. Хоча визнавати це не хочуть і в самому секторі. 

Зона вільної торгівлі дає лише додаткові преференції, а не повний доступ на наш ринок

AgroPolit.com: Є багато побоювань, що з Європи рине потік продуктів тваринництва. 

Тарас Качка: Рівень мит для європейської тваринницької продукції в Україні не є заборонним. Тому цього не станеться. З іншого боку, Зона вільної торгівлі дає лише додаткові преференції, а не повний доступ на наш ринок. За споживачем буде вибір. А вітчизняні виробники отримають доступ до 5 європейських інгредієнтів для виготовлення продукції. В підсумку побачимо збільшення конкуренції на внутрішньому ринку. Це нормально. Я вірю в те, що українські виробники конкурентніші, бо у них більше амбіцій. 

AgroPolit.com: Які три основні законодавчі ініціативи 2015 року були найсприятливішими для АПК, а які — найбільше нашкодили? 

Тарас Качка: Мінус — криза фінансів. Плюс — прийняття закону «Про безпечність харчових продуктів», визнання Україною європейської системи безпеки для тваринництва, дерегуляція в сільському господарстві для рослинництва та схвалення «Стратегії 2020». Україна отримала в 2015 році доступ до 45 нових ринків. Що ще треба? 

AgroPolit.com: Наприклад, потрапити з продукцією до США. 

Тарас Качка: Влітку ЄС відкрив систему односторонніх преференцій з боку США для України (JSP). У цій системі є можливість говорити про те, які преференції та на які групи товарів можуть надати нам США. Є процедура для цього. Тепер питання за урядом: він може звернутися до уряду США з уточненням наданих преференцій за кожною групою товарів. 

AgroPolit.com: Про які товари йдеться в першу чергу? 

Тарас Качка: Мед, томатна паста, зерно, молоко і м’ясо (після отримання сертифікатів якості ЄС). 

AgroPolit.com: Чому за 25 років існування країни лише зараз почала з’являтися агрополітика? 

Тарас Качка: Це природно, бо сектор розвивається поступово. Зараз це стало очевидним. Але процес формування і консолідації поглядів різних категорій бізнесу триває роками. Підтвердженням тому є історія формування різноманітних галузевих асоціацій. Так народжувалася нова якість аграрної політки і вона вилилася минулого року у дорослу дискусію за пільги. Зараз український агросектор проходить етап перетворення кількості політичних поглядів на якість. 

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 лютого 2016
Експорт агропродукції до ЄС у 2016 році зросте на $492,8 млн – дослідження
Експорт аграрної продукції до ЄС у 2016 році зросте на $492,8 млн у порівняні з 2015 роком – до $4,7 млрд. Такі дані озвучив...
27 січня 2016
Більше 1000 агропідприємств вийшло в ЄС — Павленко
Українські аграрії активно виходять на ринок ЄС. Про це під час засідання в парламенті аграрного комітету, де презентували «Єдину комплексну...
27 січня 2016
На діяльність Держпродспоживсужби будуть дивитись всі контролюючі органи ЄС — Качка
Більшість недоробок стосується харчових продуктів, тобто питання сертифікатів і діяльності Державної службу України з питань безпечності харчових...
25 січня 2016
Заборона продавати мед в ЄС стосується лише трьох компаній – Лапа
Заборона експорту меду з України в країни Європейського Союзу стосується тільки трьох компаній, до яких виникли претензії з боку Чехії. Про це...
22 січня 2016
Аграрії використали «кукурузні» квоти в ЄС — Єврокомісія
В українських аграріїв на Херсонщині закінчилися безмитні пільги в ЄС при ввезенні кукурудзи. Про це повідомляє аналітична компанія Pro-Agro з...
4 лютого 2016
Володимир Лапа: До 1 березня служба має запрацювати. Процес реформування і без того був надто тривалим
Через місяць в Україні на повну має запрацювати новий орган контролю  — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та...
31 січня 2016
Правда й міфи про аграрні дотації в ЄС. Частина 2.
Продовжуючи тему про відмінності фінансової підтримки сільськогосподарських виробників у Європі та Україні, варто виділити кілька важливих...
22 січня 2016
Правда і міфи про аграрні дотації в ЄС та Україні
Трохи правди з цифрами про брехню щодо рівня підтримки «аграріїв» у Європі, який, за словами деяких представників агроолігархів, у кілька...