Олексій Омеляненко: Головне завдання на цей рік ― впровадження Реєстру аграрних розписок по всій території України

Нещодавно українська делегація перебувала в Бразилії, де знайомилася з досвідом впровадження аграрних розписок. Це вже другий візит наших фахівців до цієї південноамериканської країни, яка розробила цей інструмент, що значно полегшує доступ малих та середніх сільгоспвиробників до фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Але якщо першого разу представники вітчизняного АПК їхали вчитися до своїх бразильських колег, то тепер зустрічалися з тим, щоб обмінятися накопиченим досвідом та запозичити нові підходи в роботі з аграрними розписками. Поїздка відбулася за сприяння проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні». Як бразильський досвід може бути корисний для України? Про це детальніше ми розпитали у керівника проекту Олексія Омеляненко:

AgroPolit.com: Чому досвід Бразилії щодо впровадження аграрних розписок такий цікавий для України? 

Олексій Омеляненко: Бразилія ― це потужна аграрна країна, тому питання фінансування сільськогосподарського виробництва має особливу вагу. Аграрні розписки успішно впроваджуються в Бразилії вже понад 20 років ― з 1994 року. Вони вже засвідчили свою ефективність: нині щороку $25 млрд оборотного капіталу агровиробників цієї південноамериканської країни фінансується через аграрні розписки. Переважно там розвинені аграрні товарні розписки, але зараз набувають поширення й фінансові. 

Слідом за Бразилією аграрні розписки почали використовувати в Аргентині. Аграрну галузь активно розвиває й Україна, тож досвід іноземних сільгоспвиробників щодо залучення фінансових ресурсів для нас є вельми актуальним. Сьогодні за аграрними розписками в нашій країні готові працювати й банки, і постачальники засобів виробництва. Також багато трейдерів зацікавлені вкладати свої кошти в галузь, аби потому отримати готову аграрну продукцію.

AgroPolit.com: Хто входив до складу української делегації, і на якому рівні її приймали в Бразилії? 

Олексій Омеляненко: Делегацію формували з представників державних структур, бізнесу, експертів аграрного ринку ― всіх тих, хто зацікавлений та може безпосередньо впливати на розвиток аграрних розписок в Україні. У складі делегації були представники Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів, компаній-постачальників, компаній-дистриб’юторів, банків, а також Українського клубу аграрного бізнесу. 

Наші колеги з Бразилії організували програму таким чином, аби задовольнити інтереси всіх сторін. Ми мали зустрічі на рівні міністерств, говорили з посадовцями, банкірами, юристами, іншими фахівцями, які могли розповісти, як у країні здійснюється банківське регулювання, які особливості системи оподаткування, як працює система примусового виконання. Ми виїжджали на поля, мали зустрічі з дистриб’юторською компанією, а також почули безпосередні думки фермерів, які мають успішну практику роботи з аграрними розписками.

AgroPolit.com: Що нового для себе в роботі з аграрними розписками ви дізналися?

Олексій Омеляненко: Попередній раз українська делегація відвідувала Бразилію в 2011 році. Під час першої поїздки наші фахівці отримали максимальний обсяг інформації, який дозволив створити міцну основу для подальшого розвитку та впровадження аграрних розписок в Україні. Після першої поїздки Україна значно просунулася в цих питаннях ― ми ухвалили відповідний закон, підзаконні нормативні акти, ми запустили саму систему, почав реалізовуватися пілотний проект. Він поширився на 4 області, і ми вже отримали хороші результати. Тому поїздка до Бразилії зміцнила нас в упевненості, що рухаємося в правильному напрямку. Тепер ми ставили бразильським колегам переважно технічні питання, які засвідчували, що ми вже маємо власний досвід і прагнемо його вдосконалювати та збагачувати.

Зокрема, це стосується запровадження в Україні єдиного відкритого Реєстру аграрних розписок. У цьому питанні ми випередили Бразилію. Вони навіть зазначили, що також бажають мати такий Реєстр і працюватимуть над цим.

Під час обміну думками ми також почули про відпрацьований нашими бразильськими колегами механізм торгівлі аграрними розписками. Тут Бразилія переходить на інший етап роботи, і аграрну розписку реєструють на біржі у формі цінного паперу. Для нас це той момент, який можна вдосконалювати в майбутньому.

AgroPolit.com: Хто найактивніше серед бразильських аграріїв використовує аграрні розписки – великі латифундисти чи дрібні та середні фермерські господарства?

Олексій Омеляненко: У Бразилії великими фермерами вважаються ті, хто займається вирощуванням сільськогосподарської продукції на більш ніж 3 тис. га землі. Ми зустрічалися з такими, і вони розповідали, що користуються аграрними розписками. Але найбільше цей фінансовий інструмент все-таки поширений серед дрібних та середніх фермерів, скажімо, тих, хто має 500 га землі. Коли ми розмовляли з ними, вони пояснювали, що зацікавлені в аграрних розписках, тому що мають хороші контакти з компаніями, які займаються постачанням матеріально-технічних ресурсів, а на виконання розписки розраховуються сільськогосподарською продукцією. Такі компанії працюють безпосередньо в регіонах з фермерами, добре володіють ситуацією на місцях, вболівають не лише за власний зиск, але й за успіх спільної справи.

У Бразилії так само, як і в Україні, банки мають менший доступ до дрібних фермерів, тому поширення набуло саме фінансування через аграрні розписки. Тут є питання взаємної зацікавленості різних сторін та питання взаємної довіри.

AgroPolit.com: Що з бразильського досвіду щодо впровадження аграрних розписок Україна вже зараз та в перспективі може запозичити? Які перевагидає цей механізм кредитування сільського господарства, особливо в період економічної кризи та гострої нестачі фінансових ресурсів? 

Олексій Омеляненко: Аграрні розписки набувають дедалі більшого поширення в Україні. І це не випадково. Цей механізм більш гнучкий, більш зручний для документального оформлення та визначення взаємодії між кредитором і боржником. Окрім обов’язкових пунктів в аграрній розписці можуть бути зафіксовані й додаткові домовленості між сторонами. Вона оформляється у нотаріуса, це надає більше гарантій кредитору щодо правильності юридичного змісту угоди.

А найголовніша перевага аграрної розписки в тому, що вона дає можливість фермеру отримати фінансування не під заставу землі, а під майбутній врожай. Це дозволяє йому значно розширювати діапазон свого заставного майна.
Що ми можемо запозичити з бразильського досвіду роботи з аграрними розписками на майбутнє? Насамперед, нам треба скористатися їхніми практичними навичками.

Перше ― це управління ризиками при укладанні самої розписки. В Бразилії вже є досвід практичної роботи кредиторів, які стикалися з різними ризиками і знають, як їх оминути чи мінімізувати.

Друге ― це відпрацьована система моніторингу посівів, яка, з одного боку, надає більші гарантії кредитору, а, з іншого, дозволяє фермеру більше комунікувати та отримувати інформацію від компаній-постачальників.

Цікаві моменти ми відзначили і в підходах до оподаткування аграрних розписок. При передачі прав від одного кредитора до іншого аграрна розписка трактується як борговий інструмент. Для нас це важливо і таку концепцію ми підтримуємо.

Зацікавили нас і особливості роботи банків з аграрними розписками. В деяких випадках вони працюють з ними як з активами, тобто, сам банк отримує врожай продукції і потім перепродує. Є інший підхід, коли банк використовує аграрну розписку як заставу за якимись іншими кредитними операціями.

AgroPolit.com: Як аграрні розписки впроваджуються в Україні? Скільки їх усього видано, в тому числі, товарних та фінансових? Яка роль у цьому процесі відводиться вашому проекту? 

Олексій Омеляненко: Механізм аграрних розписок нині запроваджений у 4 областях ― Полтавській, Харківській, Вінницькій та Черкаській. Ми маємо загалом уже 59 аграрних розписок, з них - 22 товарні і 37 - фінансові. Це дозволило нашим агровиробникам отримати понад 185 млн. грн. фінансування. 

Минулого сезону на Полтавщині (а саме там цей механізм починав працювати) були успішно закриті 10 аграрних розписок. Цього року вже закрито ще одну аграрну розписку. Решта аграрних розписок є ще активними, розрахунок за ними відбудеться восени, після того, як аграрії зберуть врожай.
Якщо зважити, що цей інструмент почали впроваджувати лише з минулого року, то маємо вже досить показові результати. І це хороший індикатор, що при поширенні розписок на всю територію України ми матимемо справді ефективний інструмент на ринку.

Головне завдання на цей рік ― впровадження Реєстру аграрних розписок по всій території України. І ми вже цим займаємося.

Завдання проекту при впровадженні аграрних розписок ― створити сприятливі умови, які дозволять максимально захистити інтереси та права як кредиторів, так і сільськогосподарських виробників. Саме тому була створена робоча група за активною участю представників міністерства юстиції та наших партнерів, на якій ми маємо можливість обговорити та підготувати пропозиції щодо вдосконалення нотаріального посвідчення та виконавчого впровадження.

AgroPolit.com: Чи збираються інші регіони України впроваджувати аграрні розписки? Наскільки вони готові до цього?

Олексій Омеляненко: Я вже казав, що наш проект має плани поширення впровадження цього механізму на всю територію України. І також ми маємо попереднє бачення того, яким чином це необхідно й можна робити. Нашу позицію розділяє міністерство аграрної політики та продовольства, інші відомства. 

Що стосується бажання регіонів, то ми отримуємо дуже багато звернень практично з усіх областей України. Люди хочуть і планують працювати з цим інструментом. До новації готова приєднатися Західна Україна, там велика кількість дрібних і середніх фермерів, які можуть бути профінансовані за рахунок аграрних розписок. У Миколаївській та Херсонській областях працюють овочеві господарства, які також шукають додаткове фінансування. Такі приклади можна наводити й далі. 

Ми розуміємо, що нам треба буде зосередитися на підготовці та проведенні відповідних навчань, тренінгів і продовжити навчання нотаріусів, навчання для компаній-постачальників, щоб пояснити, як працювати за цим механізмом безпосередньо в регіонах, і головне ― продовжимо навчання для агровиробників. Адже найважливіше - це пояснити фермерам всі переваги та перспективи роботи з аграрними розписками, зосередитися на різних нюансах, практичних порадах. Задля такої роботи ми й вивчаємо міжнародний досвід, пропонуємо найкращі його здобутки нашим аграріям.

Микола ЛУГОВИЙ, спеціально для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 вересня 2017
Аграрні розписки стануть доступними для малого та середнього бізнесу по всій Україні
Аграрні розписки, як один із інструментів фінансування, можуть стати доступними для дрібних фермерів на території всієї України вже наступного року....
2 липня 2016
Список регіонів, які використовують аграрні розписки, розшириться ― прес-служба
До механізму впровадження аграрних розписок долучаються ще 4 області України ― Тернопільській, Сумській, Миколаївській та Хмельницькій. Про...
6 лютого 2018
Удар гривнею, або Як позначиться на агросектору зростання курсу долара?
Курс гривні почав потихеньку приходити до тями. Після різкої двотижневої лихоманки вартість пари «долар/гривня» зменшилася. Нагадаємо, що...
4 березня 2016
Владислава Рутицька: Проект «Аграрні розписки» має хороші перспективи у масштабах України
«Не питання, що краще, а що гірше. Фермер сам може обирати, але наше завдання — дати якомога більше можливостей». Так моя...
28 травня 2016
Аграрні розписки: шлях запровадження
Застава майбутнього врожаю за класичними договорами застави розглядається виключно як додаткове забезпечення, що практично не впливає на ціну...
23 лютого 2016
Відкрите звернення до НБУ, або Чи стануть аграрні розписки на крок ближчими до сектору?
Цього тижня Незалежна асоціація банків Україні (НАБУ) звернеться з відкритим листом до НБУ, щоб поширити використання аграрних розписок у фінансовому...