Швайка Ігор Олександрович

Народився в с. Троїцьке Цілинного району Республіки Калмикія (Росія). Рідним вважає м. Лутугине (Луганська обл.), де провів дитинство. Він проживає в Україні з двох років.

Освіта:

1998 р. — закінчив Українську державну юридичну академію ім. Дзержинського (спеціальність — правознавство).

Кар'єра:

Розпочав юридичну практику ще навчаючись в університеті — юрконсультант у низці приватних підприємств:

• 1995 р.  — юрисконсульт ПП «Лев-92»;
• 1996 р. — юрисконсульт АТ «Хімпром», ВАТ «Автотранспортне підприємство 16358»;
• 1997 р. — юрист приватного підприємства «Арал»;

1998 р. —заступник директора з правових питань приватної фірми «Терра».

1999 р. — очолив представництво ТОВ «Юридична фірма «Ілляшев та партнери».

2000 р. — створив і очолив власну юридичну фірму «Зевс». Вона припинила роботу після гучного скандалу в 2009 р. Прокуратура заявила, що його компанія причетна до махінацій з акціями та рейдерського захоплення ЗАТ «Автобаза «Харківводбуд». Начебто юристи компанії шляхом обману змусили акціонерів продати цінні папери, після чого 70 тис. акцій переоформили на офшорну компанію. Тож керуючий на той момент фірмою «Зевс» Ігор Швайка виявився фігурантом кримінальної справи. За словами Ігоря Швайки, кримінальна справа дійсно була, але нікого із співробітників фірми винним не визнали.

2007 р.  — став членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода». З лідером ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком він  познайомився, залишивши критичний пост (про непомітність його політсили в Харкові) на його персональному форумі. Тягнибок запросив його на зустріч, щоб обговорити його ідеї.  

Лютий 2008 р. — очолив Харківську обласну організацію ВО «Свобода».

Жовтень 2010 р. кандидат на посаду міського голови м. Харків (отримав 0,84% голосів).

28 жовтня 2012 р. — народний депутат за партійним списком ВО «Свобода» під №8. У парламенті обіймав посаду заступника голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

27 лютого-2 грудня 2014 р. — міністр аграрної політики і продовольства України (прийшов від ВО «Свобода»). Призначення Ігоря Швайки на посаду міністра АПК стало сюрпризом. Аграрії його не знали. Профільної освіти у нього не було. Втім, за словами Швайки, як юрист він консультував аграрні компанії, тому в АПК він розуміється.

З грудня 2014 р. — знову очолив Харківську обласну організацію ВО «Свобода».

Погляди:

Про роботу в Мінагрополітики

Вмію їздити на тракторі, вантажній машині, садити картоплю, косити. Тобто, все, що вміє робити кожен свідомий українець. Крім того, завдяки своїй юридичній практиці мені доводилося працювати з аграрними компаніями, тому я знаю, як у 90-х працювали давальницькі схеми, у що вони трансформувалися та як позбутися від багатьох негативних моментів в галузі.

Можу вам зізнатися, що перші декілька місяців було важко. Чому? Робота у парламенті, потім — Революція, Майдан, робота в уряді 9 місяців — все це накладає відбиток, коли не ти сам собі формуєш робочий графік і в тебе величезний перелік функцій. З 2 грудня 2014 року у мене був адаптаційний період. Думаю, що про нього вам може сказати кожен службовець. Відпадає багато завдань і задач, з’являється час подумати, почитати, аналізувати, співставляти, моніторити різну інформацію, висловлюватися, вести певні бесіди, тобто, триває перелаштування на інший режим роботи.

Проблема міністерства, міністра, заступників, виконавчої гілки влади у тому, що немає наявної коаліції, тобі ні до кого звертатися. Ти можеш створити фантастичний проект — і він потребуватиме ухвалення закону, а які законопроекти, якщо ти в «збірній солянці» Ради?

Про ринок землі

Я — категорично проти продажу землі. Ми говоримо про принципові речі, та все одно суспільство від нас вимагатиме точності.

Тепер Україна, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини, має ухвалити земельний закон. Найпростіше — відмінити мораторій, ми знаємо прямі наслідки, які з цього будуть. Найскладніше — зробити правильно: вжити всі запобіжники, про які я сказав вище.

Так звана земельна реформа з розпаюванням землі у вільний обіг була ключовою помилкою останніх 20 років існування української держави. Це не приводить до розвитку аграрного сектору. Не призводить це до розвитку сільських територій, до збільшення кількості робочих місць і досягнення цілей сталого розвитку. Якщо я не помиляюся, 19 років минуло з часу указу про першочергові заходи аграрної реформи Кучми, яким було введено розпаювання. 19 років продемонстрували, що цей шлях є тупиковим. Всі скористалися цим для себе: холдинги — для себе, інші — для себе. А тепер спроектуємо, що буде далі? Укрупнення господарів землі, більшість із яких не проживає в Україні, буде неналежне ставлення до інтересів соціального сегменту як складової сталого розвитку, економіка осідатиме в кишенях Веревського, який живе не в Україні. Соціальна складова шкандибатиме на всі три ноги, і, можливо, навіть на четверту. Екологічні параметри, в кращому випадку, будуть нульові.

Ми з колегами-депутатами  декілька разів реєстрували законопроект про ринок землі у ВРУ, а в 2011 році ініціювали Всеукраїнський референдум. Прийняття такого закону дозволило б вирішити більшість згаданих питань. Про  що він? Я нагадаю. Перше — земля с/г призначення не є об’єктом продажу, тобто товаром. Друге — земля надається в право довгострокового користування (оренди) з правом спадкового довічного володіння. Інакше кажучи,  якщо  я її взяв, то мій син буде після мене працювати 30-50 років через механізм оренди. Чим хороший цей механізм? Тим, що держава або місцева громада може прийти і сказати: «Ти погано працюєш, виснажуєш землю, забруднюєш середовище, припиняємо!». Погодьтеся, з орендарем це зробити на порядок легше, аніж із власником. Винятки, які потрібно пояснити: присадибні земельні ділянки. От я цього року заклав гектар горіхового саду, він прямо прилягає до мого подвір’я, і двома своїми руками я даю раду цьому гектару. Що таке 2 га в нашому «свободівському» законопроекті? Особисте селянське господарство.

Про агроосівіту та НААН

Академія аграрних наук не підпорядковується міністру, і вона для всіх — як кістка в горлі. Там треба налагоджувати зв’язок. Взагалі галузеві академії наук і персонально АНУ є самоврядними організаціями. Це той факт, який не можуть збагнути дуже багато чинних діячів, і намагаються академію та навчальні заклади підпорядкувати собі так, щоб вони виконували їхні завдання за рахунок шантажу, призначень, обміну посадами.

Нормальна аграрна освіта без землі — це профанація. Наукові дослідження неможливі без власної землі, де закладаються дослідницькі поля, де працюють науковці, де вони виводять нові сорти, експериментують із новими видами рослин. Те, що сьогодні університети, коледжі, інститути, дослідні станції за цих умов викручуються, хто як може, то це питання до фінансового розподілу видатків і доходів із бюджету. Якщо освіту не фінансують, то, відповідно, вона шукатиме способів вижити.

Крику було багато, але ні той, хто кричав, ні той, на кого показували пальцями, жодного слова не змогли ані довести, ані спростувати… Щоб сказати, що такі випадки відбувалися, мені потрібні були докази. У мене їх не було. Саме тому на посаді аграрного міністра я давав завдання провести інвентаризацію державних земель, не тільки НААН, а й тих, які перебувають під державними підприємствами. 

Про агрохолдинги  і фермерів 

500 тис. га в одних руках — це дуже багато. Розміри холдингів повинні бути меншими. Адже холдинг, котрий має більш ніж 500 тис. га — це ознака явного порушення нормального антимонопольного законодавства.

Потрібно підтримувати дрібних виробників. Адже саме вони забезпечують великою мірою спокій в селах, надають робочі місця людям і наповнюють місцеві бюджети, розвивають соціальну інфраструктуру. Зараз вивчаємо наявний механізм кредитної підтримки виробників, щоб позбутися на всіх етапах від корупційної складової. Поки не зрозуміємо, як це зробити краще, нічого змінювати не будемо.

Про життя після Мінагрополітики 

Я не на посаді — майже 4 роки. Займаюся партійною роботою, спрямованою на налагодження комунікаційних зв’язків, донесення своїх позицій, агітацією інших людей, для того, щоб втілити ці позиції в життя. А про позиції давайте говорити окремо, бо кожну з них можна розбирати на «запчастини».

Я навчався в аспірантурі Харківського державного аграрного університету. Після роботи в Мінагро вирішив підтягнути практичну частину знань у «агро», щоби бути більше в темі й економічних розрахунках. Чому на це пішов? Коли до мене приходять економісти, мені важко їм сформулювати завдання, бо не розумію, що вони мені говорять. Тому я пішов в економічний профіль, це аграрна економіка, для того, щоб мене після 40 років, та з юридичною освітою, навчили рахувати.

Швайка, як і багато наших партійців, прокидається і працює 24 години на добу, 7 днів на тиждень, на те, щоб скомунікувати з різними людьми, привести їх до лав партії, переконати, донести свою позицію до широких мас, тому ми розраховуємо на перемогу. Не буде націоналістів, як кістяка коаліції у Верховній Раді нового скликання, держава Україна перебуватиме під загрозою знищення або юридичної окупації.

У мене було бажання і прагнення працювати щонайменше 5 років. Адже міряючи роботу категорією «кілька років», а не днів, ти розумієш, що сьогодні державна програма дотацій не може працювати апріорі, бо до неї не будуть готові. Перший рік треба розкачувати, другий – виправляти помилки, а з третього року можна вже спостерігати за динамікою. Те, що я бачу сьогодні в Мінагрополітики — півтора року немає чинного міністра. Нарешті його немає юридично. Але  ж нема  керівників у ключових держкомпаніях… А відсутні  керівники — немає стратегії роботи. Що є натомість? Поточна операційна діяльність, та перед ними не ставлять стратегічні завдання. І це не тільки в аграрній галузі, це й у галузі інформаційної політики, екології, фінансів, транспорту та у решті. Коли картинками закрили якусь відсутню внутрішню сутність

Цікава інформація:

10 липня 2014 року близько 500 фермерів зібралися під Адміністрацією Президента в Києві, вимагаючи звільнення І. Швайки з посади міністра аграрної політики. Причиною цього стала відсутність адекватних кроків для поліпшення ситуації в сільському господарстві й ігнорування попередніх протестів.

Серпень 2015 р. — стало відомо про порушення проти Швайки кримінальної справи за ст. 368 Кримінального кодексу (одержання неправомірної вигоди) за отримання в подарунок у серпні 2014 роки від Державної продовольчо-зернової корпорації України мотоцикла «Harley-Davidson», модель FLH 2013 року випуску, вартістю 250 тис. грн.

4 вересня 2015 р. міліція повідомила про підозру в організації масових заворушень біля будівлі Верховної Ради України 31 серпня. У відповідь ВО «Свобода» розцінила кримінальне переслідування Швайки як політичне.

Сім’я:

Одружений вп'яте. Має шестеро дітей — 2 синів та 4 доньки. Дружина Швайки — Ольга Дяченко, яка була його прес-секретарем у Мінагрополітики та є головним редактором «Аграрної газети».