Чайківський Іван Адамович

Народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Вік: 48 років

Профіль в Соц. мережах

Освіта: 

Навчався у школі села Мар’янівка, а потім в Тернопільській ЗОШ №17. Після закінчення школи навчався в ПТУ №10 за спеціальністю «Будівництво». У Тернопільському національному економічному університеті здобув ступінь магістра економіки та менеджменту інвестицій.

Кар'єра:

З 1992 року почав реалізовувати себе у власній справі.
У 26-річному віці був обраний головою правління Товариства власників «Колос» (с. Настасів Тернопільського району).
У цьому ж селі створив і очолив «Агропродсервіс» – одне із перших приватних аграрних підприємств в Україні.
Політична діяльність:
17 лютого 2016 року був обраний головою Тернопільської обласної партійної організації Аграрної партії України.

Секретар комітету аграрної політики і земельних відносин у Верховній Раді України IX скликання.

Декларації:

2019

Довідка: 

За старання, терпіння та працю Іван Чайківський неодноразово нагороджений численними подяками та відзнаками прем’єр-міністра України, міністерств, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, медаллю «За працю і звитягу». Сімейний стан: одружений, має дочку та сина.

Погляди:

Ринок землі

Я вважаю, що у воюючій країні, яка має частину анексованих територій і цілу низку різноманітних проблем, особливо економічних, не варто і не можна на даному етапі вводити відкритий ринок землі.

Зважаючи на той факт, що керівництво держави має тверді наміри впровадити ринок землі, на першому етапі (це моє бачення) він має бути доступним виключно для фізичних осіб, які є громадянами України. Це мають бути ті, хто живе і працює на землі, хто отримав громадянство не раніше, ніж три роки назад. На мою думку, перший етап запуску ринку мусить тривати 10 років. І всі ці моменти мають бути чітко прописані в законі. Адже є ще один фактор, який варто враховувати, це вторинний ринок.

Я розумію, що обіг земель сільськогосподарського призначення фактично стосується двох сторін: перша – це пайовики, більшість із яких – люди старшого покоління, вони часто-густо збіднілі, з мізерною пенсією, на яку важко купити ліки та інше. Друга сторона – аграрії, які переважно обробляють українські землі. Тому, якщо розглядати ці дві сторони, ми розуміємо, що ринок потрібний, адже люди, котрі хотіли б сьогодні продати землю, повинні мати можливість це зробити за своїм законним, конституційним правом.

Щоб унеможливити спекуляцію землею, коли умовні фізособи ходитимуть селами та скуповуватимуть земельні ділянки, потрібно прописати в законі умову – хто набув права власності на основі договору купівлі-продажу, позбавляється права на відчуження земельної ділянки, мінімум на 7-10 років. Такий крок нейтралізує загрозу спекуляції. 

Про іноземців

Я проти того, щоб українською землею володіли іноземці. І неважливо, чи це будуть росіяни, німці чи китайці. Українською землею мають володіти виключно українці. Ті українці, які не вчора отримали громадянство, а народилися, живуть і працюють на цій землі.

Про Аграрну партію

Мене сьогодні не влаштовує політика АПУ, мене не влаштовує керівництво партії. Я з багатьма речами там не погоджуюся. Обидва рази, коли я збирався на вибори, то йшов як самовисуванець. Ми чекаємо політради, ми чекаємо з’їзду партії, де визначимося з метою, за яку нам варто боротися далі. Там вирішуватиметься багато питань, пов’язаних з управлінням партією та щодо її майбутнього. 

Про аграрний комітет

Знаєте, в новому парламенті сьогодні 80% складу – це нові люди. Відповідно, вони не мають досвіду роботи в комітетах, і це потрібно чітко розуміти. Вони починають вникати в теми, більше розумітися на комітетських питаннях, тільки починають проявляти ініціативу. Тому є ще куди «тягнутися» в поліпшенні своєї роботи, але й сьогодні комітет і підкомітети працюють, обговорюють законопроекти, вносять правки. 

Наше завдання – показати аграріям, що їхній профільний комітет стоїть на захисті їхніх же інтересів, створити правила й інструменти захисту агросектору. До речі, це і є однією з причин, чому я йшов до парламенту.

Про держпідтримку: 

Я виступав і виступаю за економічний розвиток АПК та країни в цілому. Я бачу, що без державної підтримки певних галузей та цілих напрямів вони не зможуть розвиватися. Варто усвідомити, що сільське господарство – це своєрідний цех під відкритим небом. Там існує багато ризиків. Сільське господарство – живий організм і робота з живими організмами: корови, гуси, свині, мала рогата худоба і так далі. Всі вони піддаються величезним ризикам – вірусні захворювання тощо. 

Ми розуміємо, що це робота щодня, де немає вихідних, де немає свят чи парламентських днів. Там немає Великодня чи Різдва. Це дуже важка праця з ранку до ночі й кожного дня. І тут потрібно чимось стимулювати людей, щоб вони працювали самовіддано. Адже сьогодні ніхто не хоче братися за такий ризикований бізнес. Тому державна підтримка вкрай необхідна.

Можу сказати, що програми мають бути доступними для всіх, хто займається бізнесом в АПК, а не тільки, наприклад, для фермерів. Якщо це велика рогата худоба, то зрозуміло, що слід розробити програму для малого виробника, для приватного сектору, для промислових підприємств. Адже ні від домогосподарства, ні від фермера ми не отримаємо висококласного продукту у великих обсягах. Ми маємо розуміти, що якісне молоко екстра-класу надходить від промислових ферм. Це відбувається за рахунок комплексного підходу не тільки до виробництва, а й до умов утримання тварин, їхньої генетики, робочих технологій, кормової бази... І цей комплекс потребує величезних затрат. Тому й потрібно розробити програми підтримки для всіх окремо, з урахуванням інтересів кожної групи виробників.

Тваринництво

Якщо в нас було відшкодування за завезений із-за кордону племінний нетель 30%, то ми розуміємо, що 20% ПДВ і 10% транспортних витрат на дорогу – це і є ці кошти. Я вважаю, що цього недостатньо для розвитку галузі. Ми бачимо, що ця галузь сьогодні скорочується. Потрібен стимул. Я виступаю за те, щоб сума компенсації була збільшена з 30% до більш ніж 50%.

Про АЧС

Я відразу можу сказати, що жодна країна світу не візьме на себе компенсацію втрат від АЧС, але нині є практика, яка дозволяє страхування і часткове відшкодування втрат. Я думаю, що ми це питання також будемо обговорювати, я пропонуватиму часткову компенсацію страхового внеску. Це не надто дешево. Там ризики надзвичайно великі. Але я вважаю, що через страхові компанії, через страховий механізм, через здешевлення страхового платежу за рахунок державних коштів, ми можемо почати серйозно з цим працювати. 

Законопроекти

2280 | Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель

Вибір редакції

2 жовтня 2020
Андрій Богданець: Не можна допустити, аби великі агрохолдинги отримали у 2021 році мільярди з аграрної держпідтримки
У парламенті триває обговорення законопроєкту №4000 «Про держбюджет на 2021 рік». У ньому – закладені кошти на розвиток АПК у...
29 вересня 2020
Молочна галузь України та її майбутнє через 10 років: проблеми, національна програма розвитку та державна підтримка
У 1994 році Україна виробляла 24,5 млн т молока і посідала 6-те місце з виробництва у світі, а сьогодні статистика дає нам показник у близько 10 млн...
28 вересня 2020
Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту
Уряд ухвалив проєкт закону про держбюджет на 2021 рік. У Мінфіні проєкт назвали «бюджетом можливостей для розвитку». Але аналіз змісту...