Чи можлива аграрна наука без землі?
Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру Інститут аграрної економіки

Залишати у власності чи забрати? Саме так на порядку денному сьогодні стоїть питання подальшого використання аграрними навчальними та науковими закладами земель сільськогосподарського призначення. Є різні точки зору. На чому вони базуються? 

З одного боку, земля — це біологічний, «живий організм». Тож вивчати чи досліджувати виробництво сільськогосподарської продукції без прямого контакту з нею неможливо. Достовірні наукові результати можна отримати лише співставляючи виробничі дані з однієї й тієї ж дослідницької ділянки. Чи можна забезпечити «чистоту експерименту» в умовах оренди? Питання риторичне, адже пріоритет — за власником, а не за орендарем (читай наукою), який сьогодні не найбагатший. 

В умовах фінансування науки з бюджету постає і питання оплати оренди в тому разі, якщо землі у наукових аграрних установ заберуть. А це, як мінімум, додаткові витрати з державної казни. 

Не забуваймо, що саме земля науково-дослідних установ є сьогодні чи не найважливішим джерелом їх виживання в умовах мізерного фінансування. І це йдеться про одну з найінтелектуальніших і найосвіченіших держав світу. 

З іншого боку, приватизація — один із найдієвіших способів активізації підприємницької ініціативи, а отже, підвищення ефективності використання землі. Саме приватизації ми частково зобов’язані сьогоднішніми економічними успіхами агросектору, який повністю забезпечив потреби внутрішнього ринку в сільськогосподарській продукції і завоював провідні позиції на світовому ринку. Нагадаю, що Україна є найбільшим постачальником соняшникової олії та входить до числа найбільших експортерів зерна світу. 

Разом з тим для держави питання приватизації земель науки не є критичним. Йдеться про трохи більше 400 тис га. Це лише 3,9 % сільськогосподарських державних угідь, з яких, до речі, 4,2 млн га (близько 40 %) не використовується взагалі! Від передачі земель науки в оренду держава отримає 300 — 500 млн грн щорічно, а від тих, що не використовуються, — в рази більше. Маленька деталь: 300 млн грн — це весь обсяг загального фонду державного бюджету 2016 року для усієї аграрної науки! 

Тому приватизація земель науки має відбуватися зважено, з одночасним запровадженням компенсуючих заходів. А ділянки для дослідів не можна приватизувати взагалі! Це історія досліджень, результати яких належать не тільки попереднім поколінням, а й нащадкам. 

Примітка: 
Національний науковий центр Інститут аграрної економіки у своєму користуванні сільськогосподарських земель не має. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 січня 2016
Експерти підрахували ціну гектара землі в Україні — дослідження
Попередні цифри наведені у результатах дослідження експертів проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в...
20 січня 2016
Парламент встановить зміни сроку оренди меліоративних земель — парламент
Верховна Рада України підтримала законопроект про встановлення граничного терміну оренди...
20 січня 2016
ТОП-5 корупційних «земельних» схем у 2015 році
Корупція у сфері земельних відносин залишається. Зроблено певні кроки на законодавчому і місцевому рівнях для її зменшення, але успіхи –...

Вибір редакції

23 вересня 2021
Огляд законопроєкту про організацію водокористувачів та меліорацію
Юрист Kosovan Legal Group Валентин Бичек проаналізував законопроект 5202 про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної...
22 вересня 2021
Аграрний комітет Верховної Ради наполягає на збільшенні майже вдвічі держпідтримки сільгоспвиробників у 2022 році
Під час засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України з питань...
21 вересня 2021
Аграрії отримали з бюджету 1,5 млрд грн дотацій за 2021 рік
Державна підтримка підприємствам АПК за 2021 рік виплачена аграріям в розмірі 1 млрд 551 млн грн із передбачених в бюджеті 4,5 млрд грн. Про це...