Чи можлива аграрна наука без землі?
Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру Інститут аграрної економіки

Залишати у власності чи забрати? Саме так на порядку денному сьогодні стоїть питання подальшого використання аграрними навчальними та науковими закладами земель сільськогосподарського призначення. Є різні точки зору. На чому вони базуються? 

З одного боку, земля — це біологічний, «живий організм». Тож вивчати чи досліджувати виробництво сільськогосподарської продукції без прямого контакту з нею неможливо. Достовірні наукові результати можна отримати лише співставляючи виробничі дані з однієї й тієї ж дослідницької ділянки. Чи можна забезпечити «чистоту експерименту» в умовах оренди? Питання риторичне, адже пріоритет — за власником, а не за орендарем (читай наукою), який сьогодні не найбагатший. 

В умовах фінансування науки з бюджету постає і питання оплати оренди в тому разі, якщо землі у наукових аграрних установ заберуть. А це, як мінімум, додаткові витрати з державної казни. 

Не забуваймо, що саме земля науково-дослідних установ є сьогодні чи не найважливішим джерелом їх виживання в умовах мізерного фінансування. І це йдеться про одну з найінтелектуальніших і найосвіченіших держав світу. 

З іншого боку, приватизація — один із найдієвіших способів активізації підприємницької ініціативи, а отже, підвищення ефективності використання землі. Саме приватизації ми частково зобов’язані сьогоднішніми економічними успіхами агросектору, який повністю забезпечив потреби внутрішнього ринку в сільськогосподарській продукції і завоював провідні позиції на світовому ринку. Нагадаю, що Україна є найбільшим постачальником соняшникової олії та входить до числа найбільших експортерів зерна світу. 

Разом з тим для держави питання приватизації земель науки не є критичним. Йдеться про трохи більше 400 тис га. Це лише 3,9 % сільськогосподарських державних угідь, з яких, до речі, 4,2 млн га (близько 40 %) не використовується взагалі! Від передачі земель науки в оренду держава отримає 300 — 500 млн грн щорічно, а від тих, що не використовуються, — в рази більше. Маленька деталь: 300 млн грн — це весь обсяг загального фонду державного бюджету 2016 року для усієї аграрної науки! 

Тому приватизація земель науки має відбуватися зважено, з одночасним запровадженням компенсуючих заходів. А ділянки для дослідів не можна приватизувати взагалі! Це історія досліджень, результати яких належать не тільки попереднім поколінням, а й нащадкам. 

Примітка: 
Національний науковий центр Інститут аграрної економіки у своєму користуванні сільськогосподарських земель не має. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 січня 2016
Експерти підрахували ціну гектара землі в Україні — дослідження
Попередні цифри наведені у результатах дослідження експертів проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в...
20 січня 2016
Парламент встановить зміни сроку оренди меліоративних земель — парламент
Верховна Рада України підтримала законопроект про встановлення граничного терміну оренди...
17 січня 2016
Російським інвесторам відмовлятимуть у приватизації аграрних об'єктів — Павленко
До аграрної приватизації не допустять російський бізнес. Про це заявив міністр аграрної політики та продовльства (Мінагропрод) Олексій...
20 січня 2016
ТОП-5 корупційних «земельних» схем у 2015 році
Корупція у сфері земельних відносин залишається. Зроблено певні кроки на законодавчому і місцевому рівнях для її зменшення, але успіхи –...