Зрошення на паузі, або Як зупинити «зневоднення» півдня України?
Сергій Хлань, народний депутат БПП, голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

Уявіть на хвилинку, що з початку 90-х площа зрошуваних земель в Україні зменшилася більш ніж на 70 %. Після реформування колгоспів та розпаювання землі меліоративні системи фактично залишилися без власника. Як наслідок, їх технологічна цілісність була втрачена, а самі системи стали «надбанням» грабіжників.

Що ми маємо сьогодні? Україна має близько 60 млн га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн га віднесено до зрошуваних (з урахуванням АРК). Фактично з цього обсягу сьогодні у зрошуваному землеробстві використовується лише близько 700 тис. га. Тобто 1 млн га земель фактично не використовуються як зрошувані, хоча такими вважаються.

На жаль, за останні два роки ситуація лише погіршилась. У 2014 році відновлено зрошення на 13,6 тис. га, у минулому році такий показник зменшився до 12,4 тис. га.

Причини «зневоднення» я б умовно розділив на дві групи:

- технічні, до яких можна віднести дефіцит фінансів, зношеність комунікацій, незадовільний стан обладнання, відсутність капітального ремонту механізмів, інженерної інфраструктури (на 779,5 тис. га), поганий стан дощувальних машин (на 531 тис. га) та насосно-силового обладнання (на 116,8 тис. га), низька енергоефективність. Список майже безкінечний;

- управлінські, викликані недосконалим законодавством, у тому числі відсутністю закону про обіг земель, роздрібленістю земельних ділянок, відсутністю гарантій недоторканності прав власності.

Досить ілюзій — держава не здатна забезпечити повне відновлення та розвиток мереж зрошення. Частково такі проблеми вирішуються власниками систем або ж орендарями земельних ділянок. Однак через брак інвестиційних коштів «віз і нині там».
Але є другий блок причин, які заважають розкрити весь потенціал зрошення. Ми ще не маємо досвіду ефективного управління стратегічними ресурсами, у тому числі й меліоративними системами. Нам кров носом треба знайти систему управління, яка не допустить створення монополіста, буде відкрита для інвестицій і створить рівні можливості всім суб'єктам водокористування.
Як альтернатива розглядається можливість створення організацій або асоціацій землеводокористувачів. Вони б змогли стати каталізатором зрошуваного землеробства та забезпечити ефективну спільну експлуатацію меліоративних систем та інженерної інфраструктури.

Здавалось би, вже маємо комплексний законодавчий акт, який передбачає відновлення та реконструкцію зрошувальних систем і розвиток меліорації — Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Проте вона фінансується лише на 10 % від потреб. Та й ті фактично спрямовані на підтримку наявних державних меліоративних систем. Але ніяким чином не на їх розвиток та розбудову нових.
На мою думку, сьогодні найголовніше — підтримка вітчизняних с/г товаровиробників як однієї з основних категорій платників податків України та організація ефективного сільгоспвиробництва на максимальній площі земель. В ідеалі потрібно досягти розширення площ зрошуваних земель до 500 тис. га.

У цьому сенсі багато що залежить від депутатського корпусу. Нині розглядаються законопроекти про встановлення 10-річного строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких здійснюється меліорація. Це сприятиме стимулюванню фермерів вкладати фінансовий ресурс у відновлення зрошуваних систем, здійснювати реконструкцію. Ще один стимул для водокористувачів — звільнення від оподаткування води, що використовується для гідротехнічної меліорації земель. «Конституцією зрошення» має стати Стратегія розвитку зрошення в Україні, яка наразі розробляється. Хоча темпи її створення бажають кращого.

Зробивши це, ми зможемо не просто модернізувати існуючу зрошувальну систему, а й створити кращу систему штучного зрошення у світі. А це вже прямий шлях до посилення позицій на світовому зерновому ринку, розвитку переробних потужностей та залучення все більшої кількості господарників до сільського господарства.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 травня 2016
1 млн га зрошувальних земель фактично не використовуються — депутат
Україна має близько 60 млн га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн га віднесено до зрошуваних (з урахуванням АРК)....
9 травня 2016
Михайло Ромащенко: Розроблення «Стратегії відновлення систем зрошення» відкладається все далі й далі
Проблеми із зрошенням в Україні почались із розвалом Радянського Союзу – поки всі були заклопотані розподілом портфелей і повноважень,...
13 лютого 2016
Мінагрополітики разом зі Світовим банком розробляють стратегію з відновлення зрошення — Ковальова
Мінагрополітики спільно з експертами Світового банку опрацьовує Стратегію відновлення зрошення на півдні України. Про це повідомила заступник...

Вибір редакції

15 травня 2019
10 завдань від агробізнесу Володимиру Зеленському та новому парламенту
Результати опитування аграріїв про план дій в АПК, який очікують від нового президента та парламенту ...
17 квітня 2019
Рейтинг ефективності депутатів аграрного комітету за 2014-2019 роки
За 5 років роботи в Раді 30 депутатів аграрного комітету проштовхнули через сесійну залу 35 законів. Таку статистику AgroPolit.com отримав,...