Три варіанти, як зупинити голод у світі через війну Росії в Україні
Тарас Качка заступник міністра економіки України, торговий представник України, заступник голови Ради Міжнародної ради із зерна (IGC)

Знищення «Москви» — кращий внесок у подолання голоду в світі, ніж будь-які програми ООН.

Генсек ООН каже, що 1/5 людства страждатиме від голоду через війну.

Я згоден щодо 1/5, але треба казати простіше — голод шириться через блокування наших портів і торгівлі в Чорному морі військовими кораблями рф.

Кукурудза, пшениці, олія в нас є. Вивезти не дають російські кораблі, які розстрілюють торгівельні судна.

Якби не агресія рф, то ціни були би високими, але не захмарними. Якби не росія, то Африка і Близький Схід не думали б, де наскрести грошей, аби купити на останнє пшениці.

росія дурить багатьох, коли каже що сама задовольнить попит на зернові. По-перше, не задовольнить, бо крім пшениці є ще не менш важлива кукурудза і олія. А по-друге, те що вона робить — це здирництво і витягування з єгиптян і інших останньої копійки.

Тому план А щодо подолання голоду —це відсіч агресії на морі і на суші. Так, щоб українські зернові і олійні у повному обсязі потрапили на ринок.

План Б — максимальна логістиика через західний кордон. Зараз мурашник зернового і олійного ринку відбудовує ефективне перевезення баржами, вагонами і автомобілями через західний кордон. Це сотні тисяч операцій по сертифікації, пошуку вагонів і барж, встановленню комерційних звʼязків тощо.

План В — створити фонд/програму/організацію в якій міжнародні чиновники будуть купувати на гроші багатих і роздавати бідним — НЕ ПЛАН. Так, Україна бере активну участь в WFP, але масштаб нинішньої проблеми по силах лише ринку.

Лише нормальна мирна торгівля може врятувати світ від нинішньої продовольчої кризи. Про що і говориться в документах Міжнародної зернової ради і Міжнародної морської організації. Ці організації розуміють:  збалансована торгівля і вільне мореплавство — це першооснова. Всіе решта — допоміжне.

А голодом світ морить росія і її військові кораблі. І чим менше їх буде, тим більше шансів на те, що українські аграрії таки нагодують світ. Зараз особливо яскраво видно наскільки наш зернова та олійна індустрії стали ефективними за останні роки.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Вибір редакції

6 січня 2026
Ефективність торгів Земельного банку — 80%: що стоїть за цифрами та чому деякі землі не приваблюють аграріїв
Перший пул державних сільськогосподарських  земель, переданий «Державному земельному банку», складає понад 90,9 тис. га, із яких...
1 січня 2026
Основні податкові та законодавчі зміни: чого чекати аграріям у 2026 році?
Зниження ставки соєво-ріпакового мита, зміни у вартості пального через збільшення ставки акцизу, біоетанол у бензинах та штрафи за невиконання для...
7 січня 2026
Ціна землі та оренда землі: чого чекати аграріям та власникам паїв у 2026 році?
Ринок землі та оренда сільськогосподарських земель – яких цін та тенденцій варто очікувати у 2026 році? AgroPolit.com зібрав найповнішу...