Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Децентралізація, що стартувала в Україні в 2014 році суттєво змінила бюджетну систему України і зробила її досить децентралізованою та стимулюючою для розвитку територіальних громад.
Ключовими новаціями бюджетної децентралізації 2014 року стала прогнозованість місцевих бюджетів за рахунок фіксованого розподілу між різними рівнями врядування основних державних податків, зокрема ПДФО та податку на прибуток підприємств, екологічного податку, віднесення низки податків винятково до місцевих бюджетів, а також зрозуміла та стимулююча система бюджетного вирівнювання.
Малюнок 1. Зростання місцевих бюджетів впродовж реформи
Як видно із малюнку 1, впродовж всіх років реформи місцеві бюджети щороку збільшувались без зміни частки перерозподілу основних державних податків, завдяки зростанню економіки. В 2020-2021 роках ситуація тут суттєво ускладнюється. Через пандемію і скорочення реальної економіки, місцеві бюджети стають більш напруженими. Це породжує нові ідеї з перерозподілу державних податків на користь місцевого самоврядування чи зміни зарахування часток цих податків між різними бюджетами.
При цьому поза увагою залишається кілька важливих аспектів стійкості усієї бюджетної системи до таких новацій:
Впродовж реформи держава надавала в місцеві громади значні додаткові ресурси на їх розвиток – різного роду будівництво інфраструктури, які формувались за рахунок тих самих коштів загальнодержавних податків, які акумульовувались у державному бюджеті України.
Малюнок 2. Зростання державної підтримки розвитку територій
Запроваджена в грудні 2014 року нова система бюджетного вирівнювання є однією з найбільш стимулюючих у Європі. В основу вирівнювання місцевих бюджетів покладено принцип – «по доходах», що означає надання дотацій вирівнювання тим громадам, які мають нижчі від середньоукраїнського показника доходу на одного жителя по ПДФО, і вилучення лише частини суми перевищення такого показника у громад із значно вищими середньоукраїнського показника доходами. Завершення формування спроможних громад по всій території України покращить ситуацію з вирівнюванням, оскільки зменшиться кількість громад з вилученням, через їх розширення на сільські території.
Малюнок 3. Механізм горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів
Як видно із малюнків 1-3, бюджетна система є досить складним механізмом, у якому різні податки не просто розподіляються між різними рівнями урядування, вони виконують також різні додаткові функції – стимулюючі, вирівнювання, підтримки розвитку. Так територіальні громади, які отримували фінансування з державного бюджету України через Державний фонд регіонального розвитку мали внести співфінансування проектів. У більшості випадків, коли це стосувалось значних проектів – будівництво школи, реконструкція поліклініки, ремонт дороги і т.п. співфінансування могло бути досить значним тому забезпечувалось таке співфінансування, як правило, за рахунок обласного бюджету. Як приклад, проект будівництва дитячого садка у Шпанівській сільській громаді вартістю 58 млн грн., мінімальний розмір співфінансування складає 5,8 млн грн. При річному бюджеті у 100 млн грн. будівництво такого об’єкта без допомоги держави не є реальним, навіть виділення співфінансування потребує коригування власних видатків.
Податок на доходи фізичних осіб у цій громаді за 2020 рік склав 14,75 млн грн. Збільшення частки відрахування на 5% цього податку, теоретично збільшить доходи бюджету на 1,2 млн грн., але цього буде явно замало, аби збудувати такий дитячий садок самостійно. При цьому в бюджеті області сума надходжень від 10% ПДФО складає 785 млн грн., якщо його частку для області скоротити до 5%, то сума коштів у обласному бюджеті скоротиться вдвічі до менше 400 млн грн., відтак отримати з обласного бюджету таким громадам співфінансування проектів буде нереально.
Проміжний висновок:
Передрук матеріалу з сайту Інститут громадянського суспільства
Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут громадянського суспільства» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!