Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
У вже достатньо далекому 1995 році владою нашої держави було вирішено прискорити так звану земельну реформу (яка по суті триває і до сьогодні), шляхом розпаювання земель колективних сільськогосподарських підприємств (колгоспів) між їх працівниками та пенсіонерами.
Указом Президента України від 3 грудня 1999 року було визначено, що до квітня 2000 року мають бути ліквідовані всі колгоспи. Як наслідок такого процесу більше шести з половиною мільйонів українців набули права на земельні частки (паї).
Читати до теми: Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок
Розмір паю залежить від регіону: на заході України (де порівняно небагато сільськогосподарських угідь) він може становити 0,2 га, а на півдні та сході — 5-9 га.
Проте, у наслідок недостатньої інформаційно-роз’яснювальної та організаційної роботи з боку органів державної влади та місцевого самоврядування в окремих регіонах процеси розпаювання проходили повільно. На той час люди отримавши на руки сертифікат на право на земельну частку (пай), в переважній своїй більшості вважали, що вже весь шлях отримання землі пройдено і можна користуватись земельною ділянкою, яка передбачена проектом роздержавлення колгоспу.
Але суть проблеми (тоді і зараз) полягає у тому, що до завершення процесу приватизації потрібен ще один крок, зробити який людям допомогти мала б держава – виділення в натурі на місцевості земельної частки (паю).
За офіційними даними площа до сих пір невитребуваних паїв становить близько 390 тис. га, що у свою чергу говорить про актуальність цього процесу. Це означає також, що близько 120 тис. громадян не витребували свої земельні частки (паї), не виділили їх в натурі (на місцевості) та згідно чинного законодавства не мають права ними користуватись.
Читати до теми: Закон про вільний ринок землі 2178-10: які питання слід далі вирішити уряду та Раді
Не витребувані земельні частки (паї) складаються з:
Основним нормативно-правовим актом, який регулює порушене питання на сьогодні є – Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Проте слід відзначити, що з метою остаточного завершення процесу паювання колишніх колгоспів, у 2018 році було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який набув чинності з 1 січня 2019 року.
Відповідно до норм зазначених законів, у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
Читати до теми: Земельна реформа України: основні етапи та події за всі роки незалежності
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
Таким чином, держава встановила часовий відлік до завершення процесу приватизації земельних часток (паїв), шляхом виділення їх в натурі (на місцевості). Ті громадяни, які ще не отримали сертифікат на право на земельну частку (пай), або отримали його та вважають, що є повноправними власниками земельних ділянок (не виділивши їх в натурі та не зареєструвавши своє право в реєстрі речових прав), мають буквально декілька років для цього. В іншому випадку (після 1 січня 2025 року) вони втратять таку можливість назавжди.
Фахівці Земельного Фонду мають всі необхідні можливості аби надати якісну консультацію та кваліфіковану допомогу кожному, хто має намір розібратись з колізіями земельного законодавства та реалізувати своє, законом передбачене право на землю.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!