«Підводні камені» орендних відносин

Земельна сфера України — парадоксальне явище. Звичайно, що ринок працює не тільки у формі орендних відносин. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення не є перешкодою для її купівлі-продажу. Є декілька варіантів, як це можна зробити.

Наприклад, схема, яка діє вже давно, проте зараз знову набула популярності — оформлення пожиттєвого утримання людиною.

Ще один спосіб — реєстрація дарчої, коли одна особа дарує іншій землю. Це «сіра» схема і майже повністю законна. Сьогодні ще є випадки, коли люди продають землі таким шляхом.

Існують пайовики, які за власним бажанням звертаються до сільгосппідприємств із пропозицією переоформлення паїв.

Є багато людей, котрі не переоформляють спадщину, тому землі використовуються як незатребувані паї. Водночас до бюджету нічого не надходить.

Причини таких випадків найрізноманітніші. Проте основна — нестача коштів у власників паїв. Люди мають право використати свою можливість продати землю. Але потрібна адекватна ціна. Сьогодні вони — спекулятивні, а за українську землю пропонують копійки.

Для правильної акумуляції орендних відносин необхідно в першу чергу зафіксувати мінімальну орендну плату, яка повинна бути не меншою, ніж 5% (3% на сьогодні). Можливо, потрібно додати градацію за областями та кліматичними зонами. Максимальної точно не повинно бути.