Реформа районних рад і законопроєкт №3485 – дві міни для децентралізації
Олександр Солонтай, експерт з політики та місцевого розвитку

Менш ніж за рік президент Володимир Зеленський двічі вносив проект змін у Конституцію щодо децентралізації. Двічі відкликав. Двічі в тексті були обласні та окружні (районні) ради. А тепер нам ці ж люди, котрі підсунули Зеленському неякісний текст, який вів Україну до централізації, говорять що районні ради тимчасові. Тобто, вони це двічі хотіли прописати в Конституції, а тепер заганяють під районні державні адміністрації всі міста та ОТГ, і переконують нас, що це випадково, бо не встигли змінити Конституцію. Вони думають, що в нас взагалі пам’ять короновірусом відбило?

Читати до теми: Зміни до Конституції в питанні адмінтерустрою та децентралізації. Спроба четверта.

 

Реформа районних рад – імітація

Кажуть, що потім вони скасують районні ради. Коли потім? Хто це гарантує?

Кому ми маємо вірити: тим, хто хотів перейменувати районні в окружні та залишити їх (див. малюнок)? Нагадаю, що новий текст конституційних змін наразі навіть не опубліковано!!!

Тож перший короткий висновок: реформа районів не готова. Її слід негайно зупинити й відправити на доопрацювання. Спочатку мають бути відповіді на те, що таке районний рівень, навіщо він, які повноваження, які фінанси, яка структура. А тільки потім карти та склад районів.

Шановні, не знаєте, як зробити краще, не руйнуйте те, що створено до Вас!

Не знаєте, як краще, не чіпайте те, що є! Реформи не робляться під місцеві вибори, їх запроваджують для покращення, а не для погіршення життя!

Місцеві вибори-2020: зміна виборчого законодавства та децентралізація по-новому доб’є сільських жителів та закріпачить місцеву владу

 Шість видів міст і ще плюс два за законопроєктом №3485

 Ви знаєте, скільки в Україні видів міст (міськрад)? Шість! Прийнятий у першому читанні законопроєкт №3485 додає ще дві.

Вид 1. Міста республіканського значення

Всього їх 2, вони не входять до складу областей. Тільки в одному з них громада обирає мера й депутатів, але є й міська державна адміністрація. Це Київ. Столиця – єдине місто без окупації, та без повноцінного самоврядування, тобто з окупацією президентською!

Вид 2. Міста обласного значення.

180 найбільших міст є незалежними частинами областей. Над ними тільки ОДА й обласна рада, в райони ці міста взагалі не входять. Наприклад, це такі міста, як Бориспіль, Кривий Ріг, Маріуполь тощо, а також всі обласні центри. Область на ці міста впливає мало, міста мають прямі відносини з державою із багатьох питань, передусім фінансових;

Вид 3. Міста обласного значення-ОТГ

Вони створені на базі другого виду, але з такою особливістю, що в 2019-2020 роках містам вдалося приєднати до себе частину передмість або вони планують це зробити на місцевих виборах. Сільські та селищні ради, які були в цих передмістях, ліквідовуються. На їхньому місці виникають офіси старост (округи) або вони стають частиною великої міської громади (мікрорарайонами, околицями);

Вид 4. Міста-«матрьошки»

Це міста другого або третього виду, але з такою особливістю, що до їхнього складу можуть входити інші ради, навіть міські. Наприклад, у склад міськради Львова в радянські часи було включено місто Винники, але при тому було збережено свою окрему раду, мера, виконком. Тобто мешканці Винників обирають мера Львова й депутатів також. На одній території працюють фактично дві міськради, одна в одній, тому слово «матрьошка». Така ситуація у місті Святогірськ, яке входить у склад Слов‘янська тощо, тобто радянських «матрьошок» багато по всій Україні;

Вид 5. Міста районного значення-ОТГ.

Ці міста-громади входять до складу районів, з певних питань (соціальних) все ще користуюся районною органами влади, але з багатьох питань автономні. Наприклад, податки всі йдуть в громаду напряму, минаючи районний бюджет, а от субвенції розділяються. Частину держава дає так само, як в містах 2-4 виду (освіта/медицина), а частині далі через районний бюджет, як було до формування ОТГ (соціалка).

Вид 6. Міста районного значення.

Такі міста не мають прямих стосунків з державою. Вони мало чим відрізняються від сільських та селищних рад, залежать навіть з питань шкіл від районної влади. Грубо, тільки без образ, такі міста можна назвати містами сільського типу. Єдина серйозна різниця від сільрад полягає у виборчій системі. В цих містах все, як у великих, діяла партійна виборча система.

Отже, 6 видів вже є.

Втім у проголосованому парламентом законопроекті №3485 пропонується створити ще два види міських рад, розділивши їх за партійною ознакою.

А саме, в одних міських радах зробити мажоритарку, а в інших – партійні списки. Зараз триває дискусія, яка кількість виборців буде межею.

До речі, у діючому Виборчого кодексі цей розподіл вже є – межа 90 тис. Особисто я підтримую мажоритарку на рівні міськрад, тому цей розподіл міст на два типи на цьому етапі також підтримую! І відповідно вважаю абсурдним те, що раніше в маленьких міськрадах, де всі усіх знають, депутатів обирали за партійними списками, але про це ще напишу окремо!

Міста обласного значення – повертають під «ковпак» райдержадміністрацій та райрад

Зараз дуже дуже дуже серйозна проблема в іншому.

Кабмін в рамках законопроекту №3485 хоче зробити всі міста в Україні містами «районного значення». А саме, залишити тільки два види:

1. Міста республіканські.

2. Міста-громади.

В цій ідеї є багато позитивів, зокрема більше не буде матрьошок, не буде окремо міст обласного та районного значення, старих громад і ОТГ тощо. Але негатив перекреслює всі позитиви: над всіма містами уряд встановить райдержадміністрації та райради.

P.S: Пропонується затвердити новий перелік районів, скасувати більшість старих районів та провести вибори нових райрад:

 

УВАГА!!! Замість ліквідувати всі райдержадміністрації та райради, тобто підтягнути ОТГ до рівня міст обласного значення, хочуть піти іншим шляхом.

Зокрема, «централізатори» під видом адміністративно-територіальної реформи хочуть встановити три рівні: громада-район-область.

Знаєте, що це означає на практиці? Що всі міста обласного значення, які ніколи не входили в склад районів взагалі, а також міста, які тільки почали виходити з під впливу району, повертаються назад «під ковпак» райдержадміністрацій чи райрад.

В офісі Президента гучно плескають в долоні, адже вертикаль адмінстрацій є президентською. От так, у фіналі реформи, можуть бути перекреслені всі досягнення реформи, а нова ситуація створить «тимчасову» вертикаль, яка буде настільки тимчасовою, наскільки це дозволить суспільство. Тобто надовго.

Щоб цього не сталося, виступити проти мають народні депутати, громади, мери, громадянське суспільство та експерти, які не залежать від уряду!

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 червня 2020
Централізація під виглядом децентралізації знову можлива, або про ініціативу утворення нових районних рад
Експерт з політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай розповів про проект постанову уряду, яка ліквідовує райони по всій Україні з подальшим...

Вибір редакції

17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...
11 вересня 2020
Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
Ще навесні 2020 року у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України анонсували надання грошової компенсації...