6 завдань – як безпечно переставити на рейки вільного ринку місцеве самоврядування

Якою буде роль місцевого самоврядування у плануванні та управлінні земельними ресурсами після відкриття ринку землі? Це питання відкрите й актуальне, зважаючи на темпи підготовки земельної реформи в країні.

Для громад ризики від відкриття ринку невід’ємно пов’язані із закритими та «монополізованими» окремими органами виконавчої влади державними реєстрами, відсутністю доступу до даних кадастру, невстановленими межами, відсутніми процедурами, браком досвіду та інструментарію для ефективного управління ресурсами.

На мій погляд, найвірогідніший сценарій ринку землі – на першому етапі передати державні землі за межами населених пунктів сільським і селищним радам, і зокрема, відповідальності за подальшим обігом сільськогосподарських угідь.

Що має зробити місцева влада, зважаючи на це?

1. Вже зараз почати збирати та аналізувати інформацію про свої території. Спільно із жителями та бізнесом напрацювати схеми перспективного використання земельних ресурсів, впроваджувати новітні геоінформаційні технології та підбирати кваліфікований персонал. Місцевим органам слід з’ясувати, які земельні ділянки використовуються, а які – ні, ким вони обробляються, які ліси наявні та чи оформлені вони. Окрема тема – сміттєзвалища, запаси боєприпасів та інше. Все це слід перевести в електронний вигляд, щоби бачили місцева спільнота та бізнес. Це своєрідна інвентаризація, але набагато швидша, ефективніша та значно дешевша, аніж та, яку проводить Держгеокадастр. Чому це важливо? Наразі є 2,5 млн га безгосподарних земель запасу сільськогосподарського призначення, які випали з легального поля. Їх потрібно залучити в господарську діяльність через аукціони оренди чи передачу у власність.

2. Скласти схему перспективного використання земельних ресурсів (не генплан або план просторового використання). Наразі площа середньої громади становить 28 тис. га. Щоб успішно розвивалися громади, вони мають бачити вектор свого розвитку та кінцевий результат. Для цього слід зрозуміти, які підприємства вони бачать на території своєї громади (малі, середні чи великі). Виробивши це бачення, слід винести його на громадські слухання та обговорення, прийняти – і потім побачимо надлишки землі. Ось їх і можна продати чи здати в оренду, або ж віддати під соціальну сферу.

Які мають бути кроки з боку уряду та парламенту?

1. Прийняти закон про передачу земель с/г за межами населених пунктів всім органам місцевого самоврядування (об’єднаним і необ’єднаним громадам, сільським, селищним і міським радам).

2. Законодавче спрощення процедури наповнення Держземкадастру та перехід на новітні цифрові методи інвентаризації земельних ресурсів. Надання доступу місцевому самоврядування вносити зміни до кадастру при реєстрації прав на земельні ділянки.

3. Відкрити доступ українців до дешевих кредитів для започаткування агробізнесу і купівлі землі.

4. Збільшити надходження до місцевих бюджетів від плати за землю на суму більше 1 млрд грн через податковий облік земель та платників податку за землю і орендної плати.