Григорій Заболотний іде: чи стане друг Президента кадровим детонатором в аграрному комітеті?
Григорій Заболотний іде: чи стане друг Президента кадровим детонатором в аграрному комітеті?

Друг Президента, аксакал його вінницької команди, депутат БПП Григорій Заболотний написав заяву про складання із себе повноважень заступника голови аграрного комітету. Факт цього AgroPolit.com ще на початку тижня підтвердив в.о. голови комітету Олександр Бакуменко. Чи призведе це до зміни «рульового» в аграрному комітеті? Читайте далі – на AgroPolit.com.

Нагадаємо, що наразі у комітеті офіційно визначено трьох замів – Олександр Бакуменко (БПП), Вадим Івченко («Батьківщина»), Григорій Заболотний (БПП). Протягом останнього місяця триває дискусія, щоби додати ще одного заступника. Чим це викликано? Як уже писав AgroPolit.com, в аграрному комітеті наразі борються за вплив дві групи: зерновики (так звана група «Кернел» на чолі з Олексієм Мушаком – двоюрідним братом власника агрохолдингу Андрія Веревського) та птахівників (група «МХП» відповідно – з Олександром Бакуменком, наближеним до Юрія Косюка ). Перших «хронічно» не задовольняє те, що головуючим на всіх засіданнях комітету є саме Бакуменко. Гостру фазу конфлікту між цими групами можна було спостерігати нещодавно – під час розгляду та голосування за так звані «соєво-ріпакові правки» (більше про хронологію цієї історії читайте у матеріалі «18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?»).

Читати до теми: Хомутиннік намагається «розмити» вплив Косюка в аграрному комітеті Ради людиною з «Відродження»  

За словами Бакуменка, заяву Заболотний написав ще 21 червня через сімейні обставини, які змушують його більше часу приділяти родині. Але тут не все так просто, стверджують наші джерела.

«Читайте між рядків: Заболотний – це повністю людина Петра Олексійовича. Вони з ним «пройшли Крим, Рим і мідні труби», їхня дружба тягнеться ще з Вінниці. Заболотний – один зі стовпів порошенківської вінницької команди. Навряд чи б він не погодив такий крок із ним, зважаючи на інтересантів. Це свідчить про те, що Президент за будь-яку ціну тримає слово перед групою Хомутинніка – не пропустити відновлення відшкодування експортного ПДВ на ці культури, щоб ці доходи пішли в кишеню переробникам технічних культур. Саме тому вже 40 днів законопроект № 7403-д ділиться в Адміністрації і його ніхто не підписує, хоча зробити мали б це за 2 тижні максимум», – говорить співрозмовник видання.

Друге наше джерело стверджує, що наступним кроком після складання повноважень Заболотним, мало бути подання заявки від депутата, наближеного до групи Хомутинніка в аграрному комітеті. Так і сталося на закритій частині комітету 21 червня. Заява Заболотного звалилася як сніг на голову, але тільки не для тих, хто останній місяць активно лобіює призначення четвертого заступника в комітет від Хомутинніка. «Заява від Заболотного – це ще одна спроба Віталія і компанії взяти віжки правління в аграрному комітеті», – розповідає один із нардепів-аграрників, який був на цьому засіданні. За його словами, коли постало дане питання, то на посаду третього зама одразу зробили заявку Олексій Мушак та Микола Лушняк. «Втім, більшість сприйняла це як жарт, адже досвіду у них нуль», – говорить співрозмовник. Пропонували депутати на цю посаду й Олега Кулініча та Леоніда Козаченка, але вони відмовилися.

Тож зупинилися на іншому кандидаті. «Зараз на цю посаду претендує Андрій Кіт», – говорить у коментарі виданню Бакуменко. Нагадаємо, що він прийшов у БПП від «Народного фронту», тобто, за логікою речей, він – людина, наближена до уряду. Адже фронтовики уже довели, що горою стоятимуть за нинішнього прем’єра Володимира Гройсмана. Чого варта тільки жертовність голови комітету з питань економіки Андрія Іванчука, який стільки міг, стільки й затягував з розглядом річного звіту Володимира Борисовича, і таки домігся, що Рада його якщо й розглядатиме, то не раніше осені.

Читати до теми: У пошуках безпеки — аграрний комітет і НААН підготували «мапу» харчової безпеки України

Втім кандидатура «на третього» може ще змінитися – час є (поки що її ніхто не збирається вносити на голосування в зал). А з цим якраз і може виникнути справжня проблема. Обрання нового заступника голови комітету, відповідно до положень ЗУ «Про Регламент ВРУ» та «Про Комітети ВРУ», здійснюються шляхом прийняття відповідної постонови ВР. А постанови ВР приймаються більшістю від конституційного складу ВР, тобто шляхом голосування 226 депутатами. Пікантність ситуації у тому, що якщо у Раді будуть голосувати за одного з замів, то одразу випливе питання призначення ще кількох голів парламентських комітетів. А це вже пряма дорога до коаліційних хитань і перуступок за інтересами різних парламентських груп. Зважаючи на гарячу ситуацію в Раді (БПП відмовляється працювати, якщо депутати не проголосують новий склад ЦВК) на такий крок навряд чи підуть, як мінімум до кінця цієї сесії. «Зараз ніхто й рипатися не буде з призначеннями голів і заступників комітетів. Питання стоїть у тому, щоб втримати парламент від дострокових перевиборів», – оцінюючи реалістичність призначення Кота третім замом, каже один із депутатів від БПП.

Є ще один момент, про який дружно забули всі депутати – заяву Заболотний мав би писати на регламентний комітет, але аж ніяк не у аграрний. Тому що ж подав Заболотний – заява чи побажання депутата? Якщо міряти буквою парламентського закону (Регламенту), то це побажання окремого депутата, а не офіційна заявка. Зв’язатися з Григорієм Зболотним по телефону нам не вдалося – він не відповідав. Ми готові подати його точку зору, якщо вона буде.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 жовтня 2016
Як проект бюджету-2017 «занесли» в аграрний комітет
Збір урожаю наближається до завершення і аграріям настає час планувати діяльність на наступний рік. Зокрема фінансову, основою якої є головний...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...