Світ хоче ще: МЕРТ презентувало стратегію розвитку українського експорту
Світ хоче ще: МЕРТ презентувало стратегію розвитку українського експорту

Цього тижня Міністерство економічного розвитку і торгівлі України презентувало стратегію розвитку експорту. Якщо точніше ― «Експортна стратегія України: Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на період 2017 – 2021 років». AgroPolit.com розбирався в деталях, а саме ― в аграрній складовій стратегії.

Український експорт представлений, в основному, проміжними товарами з низькою доданою вартістю. Для відновлення економічного росту та підвищення конкурентоспроможності, а також ― для перетворення економіки на більш інноваційну та наукомістку, необхідно створити сприятливі умови для здійснення торгівлі, які дозволять ефективно диверсифікувати експорт»,– йдеться у стратегії експорту МЕРТ.

Головне завдання стратегії розвитку експорту ― перехід України до «експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху на світових ринках».

Взаємодія такого переходу відбуватиметься наступним чином:

 

Розрахована стратегія на п’ять років. За умови, що жоден пункт взаємодії (див. попереднє фото) не підведе й не загальмує реформу. Враховуючи, що чотири місяці першого року вже минули.

У стратегії визначені три головні цілі розвитку торгівлі України на наступні п’ять років:

№1: Створення умов для забезпечення стимулювання сфер торгівлі та інновацій з метою диверсифікації експорту українських товарів та послуг.

№2: Розвиток послуг із підтримки бізнесу та торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема малих та середніх підприємств (МСП)

№3: Підвищення рівня знань та навичок, необхідних підприємствам для здійснення міжнародної торгівлі

Тим не менш, за минулий рік переважну частка експорту дав саме агропромисловий комплекс.

 

Агросектору в стратегії виділено перше місце із семи напрямків товарів і послуг, які потрапляють під збільшення експорту.Тому, за словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового, експортна стратегія відіграватиме велику роль у АПК

Стан зовнішньої торговельної політики

Світова організація торгівлі (СОТ)

Україна є однією із 164-х країн-членів СОТ із 2008 року. Членство в СОТ дозволяє їй брати участь у формуванні міжнародних правил доступу до ринків. Активна участь та ефективне використання механізмів Світової організації торгівлі (СОТ) є важливими елементами формування торговельної політики України. Протягом останніх років рівень активності України в СОТ значно підвищився. В результаті, у 2015 — 2016 роках Україна приєдналась та ратифікувала три додаткові Угоди СОТ, кожна з яких містить переваги, націлені на підвищення прозорості, поліпшення умов ведення бізнесу та торгівлі.

Країни ЗВТ

З моменту набуття незалежності Україна уклала 17 угод про вільну торгівлю, які охоплюють 45 країн. Наразі Україна веде переговори про підписання угод про вільну торгівлю з Ізраїлем, Туреччиною та Сербією.

СНД: Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація (ЗВТ припинено з 1 січня 2016 року), Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Грузія, Македонія, Європейська асоціація вільної торгівлі: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Чорногорія, ЄС, Канада.

Недоторговані ринки

Якщо уважно передивитись, куди український АПК цілиться, то помітимо збільшення кількості квот на українську продукцію з боку ЄС. Найбільший споживач української органіки – Німеччина. Китай планує збільшити поставки кукурудзи з України. Також розглядається збільшення товарної лінійки за експорту у заможні країни Перської затоки й ті, які швидко розвиваються у Африці.

Відповідно до методології Міжнародного торговельного центру, що базується на гравітаційній моделі зовнішньої торгівлі, було визначено 75 ринків, торговельний потенціал яких не повністю використаний українськими підприємствами. Найбільші з них – Сполучені Штати Америки, Німеччина, Великобританія, Франція, Японія, Канада. Згідно зі здійсненими розрахунками, у 2015 році «недоторговано» на близько $6 млрд. Визначення цих ринків не означає автоматичну відмову від традиційних, а й дає уявлення щодо можливої географічної диверсифікації експорту та потенціалу нових ринків.

Експорт зросте за умов

Усунення перешкод та створення умов

  • створення цілісної системи підтримки та просування експорту
  • розвиток інфраструктури
  • впровадження регулювання, яке сприятиме інноваціям
  • поліпшення умов залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій
  • лібералізація валютного регулювання
  • ефективне впровадження податкового та митного регулювання

Стратегічна робота з ринками у фокусі

  • визначення ринків у фокусі
  • надання відомостей про ринки та вимоги доступу до них
  • визначення особливостей попиту на певні продукти

Доступ до ринків

  • ефективне використання наявних угод про вільну торгівлю, зокрема із ЄС, ЄАВТ, СНД, Канадою, Грузією та підписання нових – із Туреччиною та Ізраїлем
  • приєднання до Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження

Підсумки

Для досягнення товарної та географічної диверсифікації передбачено такі заходи: оцінка стимулів для залучення інвестицій та інновацій, підтримка створення центрів інноваційних технологій, розвиток електронної комерції, проведення оцінки ефективності чинних угод про вільну торгівлю та вивчення доцільності укладання нових, визначення ринків у фокусі та розробка програм, створення механізмів підвищення ефективності та прозорості митних процедур, визначення проектів розвитку транспортної інфраструктури.

З метою підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на світових ринках будуть здійснені такі заходи:

  • створення Інституції з підтримки та просування експорту;
  • ради з міжнародної торгівлі при КМУ;
  • експортно-кредитного агентства;
  • мережі підтримки торгівлі;
  • єдиного веб-ресурсу для інформаційної підтримки українських експортерів;
  • торговельних представництв у складі дипломатичних місій.

Одночасно планується проведення заходів із поліпшення рівня поінформованості експортерів про доступні послуги з підтримки торгівлі, зокрема – допомоги в організації та участі у міжнародних виставках та ярмарках, торговельних місіях.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus