Оцінка результатів реформи аграрного сектора за 2015-й

Як вчать нас закони фізики: найбільше необхідно докласти зусиль та енергії для початку руху, а потім — на підтримання руху. Оскільки за всю незалежність України про реформи тільки іноді говорили, а реально їх не було, то стартом економічних змін можна вважати 2015 рік. З упевненістю скажу, що результати реформ 2015 року можуть служити індикатором того, наскільки успішні вони будуть у майбутньому.

Проектний офіс Національної ради реформ здійснює моніторинг реформ та щоквартально публікує звіт цих результатів по кожній з 18-ти, визначених пріоритетними на 2015 рік. За основу взято завдання для кожної реформи, які прописані у всіх основних політичних і урядових документах, а саме:

За результатами року у реформі аграрного сектору виконано 81% запланованих завдань. Цей показник виводить аграрні зміни в ТОП-5 з усіх дій уряду. Відсоток виконання за іншими секторами знаходиться у проміжку між 49% (реформи державного управління) та 92% (програма  просування інтересів України у світі).

Я б виділив три найважливіших і значущих напрямки, за рахунок виконання котрих вийшло покрити більшу частину завдань і показати високий показник виконання реорганізації аграрного сектора.

Дерегуляція аграрної галузі. У 2015 році можна умовно виділити дві хвилі дерегуляції, які відміняють чи спрощують 42 дозвільних документа та внесли понад 50 змін до законодавства, внаслідок чого економічний ефект склав більше 12 млрд грн на рік. Прикладом може послужити скасування обов’язковості карантинного сертифіката на зернові продукти, що скоротило логістичний ланцюжок до 10 днів і в свою чергу посприяло встановленню рекордних експортних показників;

Розширення та диверсифікація ринків збуту аграрної продукції. Україна дозволила поставляти аграрну продукцію у 198 країн. Така політика знижує ризики і додає стабільності як аграрному сектору, так і економіці України. За останній рік відкрито багато нових ринків збуту і розширено асортимент в існуючих. Приміром, 238 компаній отримали можливість експортувати свою продукцію в країни ЄС. Все це забезпечило можливість аграрній галузі України стати експортним сектором №1 і скласти 37% від загального обсягу;

Розвиток альтернативних фінансових інструментів для поповнення оборотного капіталу через аграрні розписки. У 2015 рік кредитування було майже недоступним або дуже дорогим, що створювало великі проблеми для фермерів через специфіку бізнесу. Впровадження нового фінансового інструменту допомогло фермерам поповнити свій оборотний капітал на 40 млн грн.— і це результати тільки пілотного проекту. Тепер необхідно розширювати географію на територію всієї країни.

Попри хороші результати в реалізації, сприймання реформ знаходиться на рівні 22% (за даними опитування компанії TNS). Аналогічна ситуація існує майже по кожній законодавчій зміні, що показує комунікаційний розрив між кінцевим споживачем і урядом. Тому, на мій погляд, пріоритет №1 на 2016 рік — це створення постійного двостороннього комунікаційного каналу між чиновниками і бізнесом та побудова ефективної міжурядової комунікації для прискорення процесу прийняття рішень. Без побудови такого співробітництва ефективність реформ буде значно нижчою.

Також дуже важливо продовжити боротьбу з корупцією через продовження спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) та приватизації більшої частини державних компаній, які на сьогоднішній день тільки генерують величезні збитки і створюють умови для зловживань.

Варто особливу увагу приділити фінансуванню й продовжити роботу над поширенням всією територією України фінансового інструменту поповнення оборотного капіталу через аграрні розписки, які допоможуть фермерам залучити близько 40 млрд грн.