Один із п’яти, або як провести через Раду законопроект про  податковий «компроміс»
Микола Кучер, народний депутат України

Сьогодні у Верховній Раді зареєстровано п’ять законопроектів щодо повернення дії спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників у повному обсязі до 1 січня 2018 року. Думаю, що така кількість документів написана народними депутатами на емоціях від тієї безглуздості та несправедливості, яка виникла з прийняттям змін до Податкового кодексу про переформатування спецрежиму ПДВ.

П’ять законопроектів пропонують залишати в розпорядженні сільськогосподарського підприємства всю суму податку на додану вартість, нараховану сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним товарів та послуг. Відрізняються вони лише деякими пунктами, зокрема, у №3748-1 та №3851 пропонується введення єдиного публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ при експорті, а не двох; у №3748-1 та №3748-2 - зменшити ставки єдиного податку 4-ї групи, а Міщенко у своєму варіанті навіть пропонує продовження терміну дії спецрежиму ПДВ до 1 січня 2019 року.

Я вважаю, що у нас буде єдність щодо винесення у зал парламенту єдиної позиції, бо сьогодні стоїть питання не тільки про повернення до спецрежиму ПДВ до 2018 року, але й як працювати аграріям після його відміни. У Раді розглядаються всі варіанти і, думаю, через кілька днів у нас буде розуміння —  яким шляхом потрібно йти.

Не знаю, що мала на увазі Наталія Яресько, коли говорила, що за результатами роботи у І кварталі 2016 року Мінфін планує переглянути переформатування спецрежиму ПДВ: можливо, зрозуміла, що щось зроблено неправильно, а можливо, причина лише у складності адміністрування. Під час години уряду в парламенті, 29 січня, у виступі Наталії Яресько прозвучала гарна думка: новий Податковий Кодекс, який повинні прийняти до 1 липня 2016 року, сформується тільки в діалозі з суспільством, експертами. Досі такий діалог з урядом був повністю відсутній.

Цього тижня на засіданні парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ми повинні визначитися, з яким законопроектом підемо в сесійну залу. Із прийняттям податкових змін в кінці минулого року багато депутатів, які раніше ґрунтовно їх не аналізували в частині аграрної галузі, зрозуміли, що сільгоспвиробників «кинули». Тому, думаю, ми отримаємо додаткову підтримку нашого законопроекту в залі.

Якщо ж конструктивного діалогу з урядом та розуміння в парламенті не буде, аграрії продовжуватимуть страйки, чого б дуже не хотілося у сьогоднішній і так напруженій політичній ситуації.

AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 грудня 2017
Накладні під замком: Як вирішити проблему блокування
Із 1 липня цього року українські виробники зіштовхуються з серйозними перешкодами під час ведення ними законної господарської діяльності —...
8 березня 2016
Три законодавчі кроки, щоб подолати земельну корупцію
Кажуть, що корупцію не можна знищити, лише — очолити. Неправда. Було б бажання — і результат може вразити. Сьогодні багато запитань до...
4 лютого 2016
Встановлено мінімальні закупівельні ціни на молоко — парламент
Комітетом Верховної Ради України (ВР) з питань аграрної політики та земельних відносин було прийнято законопроект №2089 «Про внесення змін до...

Вибір редакції

5 червня 2020
Операція інтерпеляції – парламент спрощує процедуру звільнення міністрів та Кабміну за вимогою
Депутати посилюють контроль за діяльністю Кабміну та спрошують собі можливість  відправляти уряд та окремих міністрів у відставку. Це випливає...
4 червня 2020
Централізація під виглядом децентралізації знову можлива, або про ініціативу утворення нових районних рад
Експерт з політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай розповів про проект постанову уряду, яка ліквідовує райони по всій Україні з подальшим...
2 червня 2020
Вадим Чагаровський: Щороку в Україні зникає 1 велике молокопереробне підприємство
Молокопереробна галузь та тваринництво в Україні втрачають темпи розвитку. Обсяги виробництва молока, а відтак і його переробки падають. Натомість...