Альтернатива для аграріїв
Микола Кучер, народний депутат України, член парламентського комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин

Я є учасником робочої групи, до якої увійшли народні депутати, експерти аграрного ринку та члени уряду. По декілька разів на тиждень ми проводили засідання та розробляли найкращі варіанти підтримки агрокомплексу в майбутньому році й за умови, щоб вони не суперечили вимогам Міжнародного валютного фонду. Тож, можу сказати, що скоріше за все, в наступному році спеціальний режим оподаткування для аграріїв буде відмінено. Однак, домовилися, що на заміну буде передбачена пряма фінансова підтримка галузей, які працюють на внутрішній ринок – це тваринництво, овочівництво, садівництво, деякі галузі рослинництва та інше. В основному це ті галузі, що мають спад виробництва і потребують державної підтримки. На них в середньому виділять понад 4 млрд грн. За нашими підрахунками, виробники повернуть в середньому від 75 до 100% ПДВ у вигляді цільової бюджетної дотації. Це дуже хороший альтернативний варіант і він зовсім не суперечить вимогам МВФ.

Можу пояснити чому вибрано саме ці галузі для прямої фінансової підтримки?!

Хочу нагадати, що починаючи з 1999 року весь український сільськогосподарський сектор працював по спеціальному режимі оподаткування. Тобто ПДВ  він сплачував на окремий власний спеціальний рахунок і міг спокійно використовувати кошти з нього на закупівлю добрив, засобів захисту рослин, пального, техніки тощо. 

З 1-го січня 2016 року уряд, попри застереження фахівців сільськогосподарської галузі, обмежив обсяги ПДВ, що залишаються у розпорядженні підприємств в залежності від видів діяльності.

Все зламав попередній уряд, і вийшла така ситуація, що сьогодні реально, аграрних виробників поділили на дві групи: ті, кому стало краще, і – гірше. Кому стало краще? Хто працює на експорт. Тобто ось ті 23 млрд грн, які акумулював аграрний сектор у 2015 році від ПДВ, забрали у фактичних сільгоспвиробників і віддали трейдерам. Трейдери, й ті хто займається експортом, хто працює на зовнішній ринок, фактично нічого не втратили, навіть виграли.

Хто ж працює на внутрішній ринок – програли. Це ті сільгоспвиробники, які виробляють молоко, м’ясо, овочі, фрукти. Вони постраждали, бо зараз не мають  20% ПДВ, які б могли спрямовувати на розвиток, і реально, їм стало гірше. Тому вже два роки поспіль ми спостерігаємо спад виробництва в цих галузях (дивись таблицю). А компенсувати втрати за рахунок підняття цін на товари виробники не можуть, адже реальні доходи громадян значно впали, а з разом з тим і купівельна спроможність.

Таблиця. Динаміка основних показників розвитку тваринництва в Україні за останні 2 роки.

 

 

Джерело: Державна служба статистики України.

Тож, скасування спеціального режиму оподаткування в редакції, яка діяла до 1 січня 2016 року, вже має негативний наслідок як для сільгоспвиробників, так і для держави. Спостерігаємо постійне падіння обсягів виробництва в агропромисловому комплексі, насамперед, у галузі тваринництва та всіх її підгалузях. Відповідно, це призводить до зменшення доходів виробників і, як наслідок, до зниження інвестицій в одну з провідних галузей економіки України – сільське господарство. Так, згідно офіційної статистики, виробництво молока, м’яса, яєць вже другий рік поспіль скорочується, поголів’я худоби катастрофічно зменшується – ВРХ, свині, птиця. Недарма нещодавно проводилися численні мітинги фермерів та сільських жителів під Верховною Радою, перекривалися дороги по всій Україні. На відчайдушні кроки та масові заходи людей спонукала ситуація, що штучно створена в аграрному комплексі.

Тому, ми готові йти на цей компроміс, оскільки він є не гіршим за спецрежим ПДВ, крім того, він не нашкодить нашій державі у партнерських стосунках з МВФ та не вплине на становище та можливості нашої країни в світі.

Взагалі, я переконаний, якщо наш уряд інтенсивно та результативно попрацює протягом року, то ми взагалі зможемо піднімати питання, чи потрібні нам кошти МВФ?! Сьогодні, потужнішепочало працювати міністерство аграрної політики під керівництвом Тараса Кутового. Він активно відстоює інтереси аграріїв.

І так повинні працювати всі ланки державної влади. Нам потрібно ставати фінансово-самостійними, щоб бути вільними в своїх рішеннях, а не постійно виконувати умови, що нам ставлять з-за кордону.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

15 березня 2019
ТОП-7 експортерів м'яса птиці (бройлерів) за 2018 рік
Україна поставила на зовнішні ринки у 2018 році 326,793 тис. т м’яса бройлерів, тоді як у минулому році було 269,484 тис. т. Тобто за рік...
18 березня 2019
Експортний агроатлас — птахівництво заробило для України $503 млн валютної виручки у 2018 році
Українські птахівники заробили за 2018 рік для країни $503,015 млн, експортувавши на зовнішні ринки 329,253 тис. т м’яса птиці. Такі дані...
13 березня 2019
Наслідки «соєвих правок» — чи почують депутати експортерів?
У загальній посівній площі частка олійних культур, передусім соняшнику, а також сої та ріпаку, динамічно зростала, сягнувши у 2017 році близько 40%....