Аграрна галузь: де вихід з "глухого" податкового кута?

Як народний депутат України, я отримую численні звернення українських аграріїв щодо скасування спецрежиму зі сплати ПДВ у зв’язку з набранням чинності з 1 січня цього року закону № 909-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Суть його в тому, що з початку цього року в аграріїв забирають ПДВ, який протягом останніх майже 16 років вони могли використовувати для виробничих потреб. Для державних чиновників, які не розуміють специфіки сільськогосподарського виробництва, – це закриття дірок в бюджеті, а для аграрної галузі – зниження рентабельності та зменшення капіталовкладень у виробництво.

Що ж саме відбулося після запровадження нових правил оподаткування аграріїв з 1 січня 2016 року, і які негативні наслідки це спричинило? По-перше – безліч помилок при веденні потрійного обліку ПДВ з боку сільгоспвиробників та контрольних органів, що унеможливлює адміністрування податку. По-друге, у зв’язку із запровадженням ручного механізму відшкодування ПДВ експортерам за двома публічними реєстрами, ціни на сільськогосподарську продукцію не підвищилися. По-третє, закупівельна ціна одного літра молока в країні – нижча, ніж закупівельна ціна мінеральної води, і в деяких регіонах через це виникли соціальні протести. І, нарешті, по-четверте: з початку цього року відбулося підвищення ставок акцизного збору на дизельне пальне, що призвело до додаткових витрат аграріїв.

 Посилення податкового тиску на аграрну галузь у сфері оподаткування ПДВ, нове зростання ставок єдиного податку для платників VI групи разом з підвищенням акцизів на пальне, девальвацією національної валюти і відсутністю державної підтримки АПК призвело до додаткового вимивання оборотних коштів сільськогосподарських підприємств, зростання собівартості продукції, а також логістичних витрат. Отже, наявна база оподаткування є вкрай деструктивною і веде до знищення аграрної галузі як такої. Нинішня система оподаткування АПК – це шлях в нікуди.

Але було б хибним стверджувати, що ми зайшли в глухий кут і виходу немає. Між аграріями, профільними асоціаціями та комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин досягнутий компроміс. Його суть закріплена в законопроекті № 3851-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, зокрема сільгосптоваровиробників». Він містить такі положення: запровадження єдиного публічного реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ; запровадження обов’язку держави відшкодовувати ПДВ лише в черговості надходження заяв; відновлення з 1 січня 2018 року спеціального режиму оподаткування ПДВ у сфері сільського, лісового господарства та рибальства; заборона скасування контрольним органом сум податкового кредиту за формальними ознаками (податковий кредит може бути скасований тільки в разі виявлення помилки в формуванні його з неоподатковуваних операцій). Цей документ наразі знаходиться на розгляді в комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики.

При подальшому перегляді системи оподаткування необхідно врахувати, що позбавлення національного сільськогосподарського виробника будь-якої державної підтримки, збільшення податкового тиску із запровадженням ринку землі вже в 2017 році, як того вимагає МВФ, не дозволить українським аграріям конкурувати на рівних з іноземними (компаніями) як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Насамперед необхідно дбати, щоб анонсоване реформування агропромислової галузі не залишилося порожніми обіцянками. Для здійснення першочергових кроків, зокрема і в напрямку оподаткування, необхідні додаткові витрати. В поточному році на проекти з підтримки сільського господарства аграрна галузь планує отримати з державного бюджету України додаткові 450 млн гривень. Наскільки мені відомо, це питання має підтримку серед депутатів Верховної Ради. Однак, якщо бути відвертим, аграріям не слід сподіватися на повернення податкових пільг та колишнього режиму оподаткування ПДВ.

Питання відновлення спецрежиму відшкодування ПДВ обговорювалося на зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ), на вимогу якого й був частково скасований спецрежим. Однак, за моєю інформацією, представники місії навіть не розглядають його як дискусійне, бо МВФ вважає, що обіцянку про скасування спецрежиму Україна давала давно, і не хоче повертатися до цього. Разом з колегами я підтримав ухвалення законопроекту щодо допомоги аграріям, але знаю, що його буде складно провести через сесійну залу і узгодити з МВФ.

Під час виїзного засідання комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин у місті Батурин Чернігівської області, в якому я брав участь як голова одного з підкомітетів, наголошувалось на несвоєчасності рішення уряду щодо остаточного скасування спеціального режиму справляння податку на додану вартість у сфері сільськогосподарського виробництва. Особливо згубним це рішення є в умовах зниження світових цін на зернові та інші види продовольства. Це підтверджують і цифри. У січні-липні цього року обсяги виробництва продукції тваринництва вже впали на 2%. Поголів’я великої рогатої худоби станом на 1 серпня скоротилося на 2,6%, свиней – на 2,3%, а птиці – на 5,5%. Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами продукції власного виробництва в січні-липні 2016 року, порівняно з відповідним періодом 2015 року, зменшився на 19%.

На думку учасників засідання, важливо зберегти механізм пільгового оподаткування податком на додану вартість як найбільш ефективну форму державної підтримки розвитку, в першу чергу, галузі тваринництва, вирощування цукрових буряків, овочівництва, садівництва та виноградарства.

Профільний парламентський комітет для стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції з вищою доданою вартістю та підвищення рівня зайнятості в сільській місцевості ініціює розробку та внесення народними депутатами України з числа членів комітету проекту закону України щодо збереження спеціального режиму справляння податку на додану вартість для галузі тваринництва, вирощування цукрових буряків, овочівництва, садівництва та виноградарства.

Для мене як для народного депутата головне завдання – уникнення пауз чи зволікань. Усе добре, позитивне, що вже зроблено, не повинно гальмуватися. Вважаю, що нам необхідно входити в черговий переговорний процес разом з урядом, МВФ щодо перегляду умов роботи АПК, перш за все, у контексті державної підтримки і податкового регулювання. Тому один з пріоритетів моєї законотворчої діяльності – реформування системи державної допомоги аграріям, щоб забезпечити пряму підтримку фермерів, представників малого і середнього бізнесу. Ці питання є ключовими і потребують швидких рішень. На цьому, в першу чергу, і слід зосередитись.