Про «босоногих юристів» та селян
Роман Корінець, президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України

Дуже часто можна почути про правову незахищеність сільського населення, низький рівень його правової грамотності, про бідність сільського населення, яка не дозволяє йому користуватися послугами правників, про віддаленість сіл від юридичних компаній. Проте, що проблему треба вирішувати. І все це правильно. Але часто буває так, що ми не використовуємо ті інструменти, які вже є, наприклад, державну систему безоплатної правової допомоги.

2 червня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про безоплатну правову допомогу». Така допомога гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Розрізняють два види безоплатної правової допомоги – первинна і вторинна.

Безоплатна первинна правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їхньої реалізації, відновлення у випадку їхнього порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вона включає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз’яснень із правових питань;

3) складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу, згідно з Конституцією України та цим Законом, мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатна вторинна правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складання документів процесуального характеру.

Якщо право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, то право на безоплатну вторинну правову допомогу – тільки певні категорії осіб, визначені цим Законом. Наприклад, особи, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї нижчий від суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше від двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Зважаючи на мізерні доходи, для значної частини сільського населення тема може бути актуальною. А ще діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів… А ще особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»… Перелік осіб, які мають право на безоплатну правову допомогу, чималий. Майже кожен пункт цього переліку може стосуватися сільських жителів.

Для того, щоб впровадити норми Закону, було створено Координаційний центр із надання правової допомоги та регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (ЦНБВПД).

У наданні безоплатної правової допомоги для сільського населення, особливо – первинної правової допомоги, ключову роль могли б відгравати сільськогосподарські дорадчі служби, тісно співпрацюючи із ЦНБВПД. Зважаючи на функціональні обов’язки, партнерами дорадчих служб та ЦНБВПД могли б стати управління (відділи) агропромислового розвитку місцевих державних адміністрацій.

Об’єднання можливостей системи сільськогосподарської дорадчої діяльності та системи надання безоплатної правової допомоги й отримання синергетичного ефекту – високого рівня доступу сільського населення до правових послуг – стало ключовою ідеєю проекту «Підвищення спроможності сільськогосподарських дорадчих служб щодо надання правової допомоги сільському населенню» Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України та наших партнерів: Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Благодійного фонду «Львівська аграрна дорадча служба», Стрийської районної державної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації. Проектну ідею підтримало Канадське бюро міжнародної освіти у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» та Міжнародний фонд «Відродження» у рамках ініціативи «Права людини та правосуддя».

Вже у процесі обговорення проектної ідеї стало зрозуміло, що на цьому етапі обидві системи – дорадництва  та безоплатної правової допомоги – існують ніби у різних площинах: не знають про існування одне одного, не комунікують, не використовують можливості. Однак, як виявилося, про систему безоплатної правової допомоги (державну систему) практично нічого не знають і в органах влади.

У рамках проекту було проведено начальний семінар «Безоплатна правова допомога: навчання сільськогосподарських дорадників та державних службовців». Учасникам семінару (дорадники, державні службовці, лідери місцевих громадських організацій) запропонували дати відповідь на запитання: «Що знали ви до цього семінару про систему безоплатної правової допомоги в Україні?». І ось результат відповідей державних службовців та дорадників:

 

Навіть не чув нічого про таке

20,83

Знав, що є така система, але не знав деталей

79,17

Добре поінформований про систему, про центри безоплатної правової допомоги

  0

Я сам чи мої знайомі користувалися послугами центрів безоплатної правової допомоги

  0

 

Отже, на старті проекту практично всі учасники навчання не мали якогось конкретного уявлення про державну систему безоплатної правової допомоги. Це може свідчити про наступне:

– люди мало цікавляться тим, що відбувається поза сферою їхньої діяльності, втрачаючи при цьому можливості для поліпшення такої діяльності;

– новостворену систему безоплатної правової допомоги треба рекламувати, пропагувати, хоча б тому, що за 5-бальною шкалою, на думку учасників семінару, рівень правової грамотності сільського населення оцінюється в 1,91 бала, а рівень доступності для сільського населення такої допомоги – у 2 бали.

Сільськогосподарські дорадники та державні службовці вважають важливим інститут безоплатної правової допомоги для сільського населення. А щоб селяни могли отримувати фахову безоплатну правову допомогу, вони повинні знати про саму систему ЦНБВПД, про її можливості, про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. А ще – залучати дорадників для надання первинної безоплатної правової допомоги. Використовувати ресурси громадських організацій, ЗМІ. Ресурси сільськогосподарських і несільськогосподарських органів влади.

Не обійшли своєю увагою учасники, дорадники та державні службовці й процеси децентралізації органів влади. На їхню думку, в об’єднаних територіальних громадах слід ввести посаду юриста-дорадника.

Про безоплатну правову допомогу має знати кожен селянин!

У практиці правової допомоги оперують таким поняттям, як параюрист, «босоногий юрист» (Ward Berenschot, Taufik Rinaldi). Параюрист – це особа, яка не має юридичної освіти, але пройшла спеціальне навчання, розраховане на допомогу членам місцевих громад у найбільш типових питаннях. Їхнє завдання – допомогти бідним верствам населення у питаннях роз’яснення змісту законів, різних адміністративних процедур, для ведення від їхнього імені переговорів, для підготовки документів непроцесуального характеру, а також для розповсюдження інформаційних матеріалів.  

Для того, щоб дорадники стали параюристами, треба підвищувати їхній рівень правових знань. Державних службовців-«аграрників» – також (тих, хто не має юридичної освіти). Вони й самі про це писали у відповідях на запитання опитувальника. Більшість із опитаних готова під час виконання своїх посадових обов’язків поширювати інформацію про систему безоплатної правової допомоги, готова брати участь у наданні безоплатної правової допомоги сільському населенню, але треба вчитися. Де і як – це тема іншої розмови…

Сьогодні найчастіше роль «босоногих юристів» у селах виконують представники органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, подекуди – представники громадських організацій, сусіди, родичі, ЗМІ. Хоч інколи – й нема до кого звернутися… А мусимо мати систему, яка базується на співпраці місцевих центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги і сільськогосподарських дорадчих служб. Основи такої співпраці – Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Львівської аграрної дорадчої служби – відпрацьовуються у Стрийському районі Львівської області. Залишилося ще тільки одне – виконання владою Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність»…

І наостанок: систему безоплатної правової допомоги слід розглядати як інструмент сільського розвитку: що освіченіший селянин, що краще захищений юридично, то краще громаді й країні. Може, трохи незвичний ракурс, та чи настільки, щоб його ігнорувати «аграрникам»?

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

28 липня 2016
Роман Корінець: Влада відбила у людей бажання об’єднуватись. У тому числі через дивні зміни до законодавства
Об’єднання громад сьогодні – доволі актуальна тема як для політиків, так і для самих селян. Проте, як і добра половина реформ у країні,...