Європейські норми для українського сімейного фермерства

Думки, викладені у блозі експерта з питань сімейних ферм та кооперації Ірини Кухтіної "Сімейні ферми: на що вони потрібні та як їм конкурувати?" слушні. Проте, не слід забувати, що до сімейно-самозайнятого фермерства в країнах Європи застосовуються дуже виважена окрема політика прямої підтримки та податкових пільг, яку Україна теж зобов'язалась імплементувати у себе.

Поки що з цих п'яти необхідних європейських норм у нас впроваджено лише одну:

— можливість працювати нарівні з іншими типами господарств без реєстрації юроособи і зберігаючи відносини між учасниками сімейного господарства в рамках цивільного (сімейного) права - з тією ж солідарною відповідальнстю і спільно-сумісними правами, які визнаються при виховавнні дітей, споживчому кредитуванні і т. інше.

Але нам залишається імплементувати ще чотири норми:

— встановлення мінімальної величини неоподатковуваного доходу (для чого потрібно вичленення сімейно-самозайнятих в окрему податкову групу). Я прибічник встановлення межі у 300 тисяч гривень доходу на одного члена сім'ї в рік

— надання можливості обраховувати податкові зобов язання аналоговим (нормативним) методом та не вести бухгалтерський облік

— надання можливості сплачувати ПДВ як менший відсоток обороту (паушальним методом або по компенсаційним ставкам) взамін 20% від його обрахованої частки та не вести податковий облік. Я прибічник 5% від всієї ціни взамін 20% від доданої вартості

— вирівнювання можливостей у доступі до оновлення знань та належних практик між малими, середніми та великими виробниками через діяльність сільгосппалат у взаємодії із дорадництвом. Внески - від розміру господарства, навчання - від кількості господарств. Я прибічних членських внесків в обласні палати 50 грн з гектару чи голови ВРХ як зв'язаної умови доступу до податкових пільг (єдиного і автомату по ПДВ) і використання цих коштів на навчання і поширення практик в першу чергу серед сімейних-фермерів, що переходитимуть з ОСГ із обовязковим одержанням експлуатаційного дозволу по харчовій безпеці.

Лише за цих умов є шанс говорити, що перед сімейним фермерством в Україні будуть зняті всі бар'єри для паралельного до великих господарств швидкого розвитку. І саме це є одним із головних завдань з євроінтеграції нашого сільського господарства, яке, сподіваюсь, буде швидше виконуватись новим керівництвом галузевого Міністерства.