Бути чи ні «соціальним продуктам», або Як запровадити ринок і не знищити малозабезпечених українців?
Бути чи ні «соціальним продуктам», або Як запровадити ринок і не знищити малозабезпечених українців?

Аграрії та урядовці хочуть скасувати державне регулювання цін на соціальні продукти. Причина – це гальмує розвиток аграрної галузі. Наразі над вирішенням цього питання працює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, «підігріте» тиском учасників аграрного ринку. Зауважимо, що цей протест виголошується «втопаючими» вже вчетверте, але поки що безрезультатно. AgroPolit.com з’ясовував у обох сторін про підстави та ризики такого кроку цьогоріч.

Нагадаємо, що сьогодні ціни на продукти харчування регулюються урядовою постановою №1548 від 25.12.1996 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та законом України «Про ціни та ціноутворення». Але, як показує досвід, регулювання, яке проводилося останніми роками є малоефективним, а подекуди – навіть дуже шкідливим.

«Воно гальмує економічний розвиток країни і не дає змоги бізнесменам рухатися вперед», – вважає заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Максим Нефьодов. Тому, на його думку, постанову №1548 необхідно скасовувати. «Для ухвалення рішення й підготовки нормативних актів потрібно небагато часу. Загалом це триватиме місяць, можливо, трохи більше», – пояснює чиновник. Із суспільною підтримкою у вирішенні цього питання проблем не буде. Усі хто, в курсі цієї ситуації, дають «добро» на скасування закону. Лише незначна частина утримується від висловлення чіткої позиції переважно через популізм та нерозуміння ситуації.

Читайте також: Максим Нефьодов: Завдяки приєднанню України до угоди GPA агробізнес зможе постачати продукцію не тільки у зарубіжні магазини, а і у школи

«Регулювання цін на продукти харчування – відголоски «радянщини». Цього необхідно позбавлятися. І що скоріше, то краще, – доповнює його голова державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна. – Ми виступаємо за те, щоб бізнес розвивався, а наймані працівники отримували адекватні заробітні плати».

За словами опитаних експертів, соціальні ціни, як не дивно, не заважали дорожчати продукції. «За логікою ціна на хліб може бути високою у регіонах, де рівень доходу більш-менш високий. Однак чомусь усе навпаки. Наприклад, Волинська та Тернопільська області мають не надто високі показники доходів, але ціни на хліб там завищені на 30%», – пояснює директор ТОВ «Урожай» Олексій Пучков. Якщо ж оцінювати загальну картину, то вартість таких соціальних продуктів як хліб, борошно та свинина у період із 2003 по 2013 рік зросли на 20%, додає він, тобто вартість цих товарів збільшувалась приблизно на 2% кожного року.

Державне регулювання цін на соціальні продукти має ще один негативний вплив: виробництва дуже виснажуються і працюють у збиток. Експерти розповідають, що 2015 року, коли була девальвація гривні, багато чесних підприємств «зникли» з ринку. Причина – відсутність коштів для виплати зарплати працівникам. Підвищити ціни на товари підприємці не могли, а іншого способу втриматися на плаву в них не було. Ті, хто вистояв, сьогодні за рахунок виробництва своїх товарів ледь-ледь покривають витрати на оновлення механізмів виготовлення продукції та виплачують непристойно низькі зарплати найманим робітникам. «У нас немає іноземного інвестування. Вільна копійка, яка з’являється, іде на оновлення техніки. Платити високу зарплатню працівникам просто немає із чого. Час від часу мені доводиться червоніти через те, які суми наприкінці робочого місяця я видаю людям», – розповідає Олексій Пучков.

Читайте також: АМКУ підтримує саморегулювання ринку продуктів харчування ― прес-служба

Дехто зараз побоюється, що скасування постанови призведе до різкого підвищення цін. Але, на думку Пучкова, цього не буде. «Після скасування закону на ринку виникнуть нормальні конкурентні відносини, а разом із цим сформується адекватна ціна на продукти харчування», – пояснює експерт.

Нагадаємо, що за постановою №1548 до списку «соціальних» продуктів в Україні належать: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметана, масло вершкове, олія соняшникова, яйця курячі. Однак тут «випливає» один цікавий момент. Як українцям розпізнавати соціальні продукти на полицях супермаркетів? Якщо, наприклад, до категорії «сметана» відноситься і українська продукція, і водночас товари класу преміум-люкс, привезені з інших країн? «Виходить, що дорога імпортована сметана й виготовлена українським виробником – однаково соціальні продукти? Аналогічна ситуація із сортами дорогої імпортованої яловичини чи ковбас. Постанова не розмежовує ці групи товарів», – пояснює директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку Володимир Семеніхін.

Який вихід із ситуації?

Такої плутанини з товарами бути не повинно. Тому політики пропонують скасувати постанову або «редагувати» список так званих соціальних товарів. Натомість Максим Нефьодов пропонує взагалі її скасувати, але наразі для цього немає політичної волі.

Що ж, бажання виробників і чиновників навести лад із цінами похвальне. Але, йдучи до ринкових цін, треба пам’ятати, що наразі соціальні ціни великою мірою покликані захищати соціально вразливі верстви населення. Іншими словами, саме вони страхують пенсіонерів та тих, хто живе за межею бідності, від того, що ринок (точніше ціни) «з’їдатимуть» усі їхні доходи. Адже, за даними Держстату, українці витрачають на продукти харчування 53% свого доходу. Тобто більш ніж половину заробітної плати, тоді як заможні європейці – не більше 15%! Якщо уряд не придумає надійний механізм захисту для таких людей (наприклад, адресні дотації), то цікаво, скільки грошей вони витрачатимуть на те, аби не вмерти з голоду, після скасування постанови №1548?

Тетяна Крисюк, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 липня 2016
Продукти соціального призначення дорожчали швидше за «звичайні» ― офіційно
У період із 2003 по 2013 рік ціни на харчові продукти, де введено державне регулювання зросли на 20%. Про це під час панельної дискусії...
7 липня 2016
Державне регулювання цін на соціальні продукти неефективне ― офіційно
Регулювання цін на товари заважає бізнесу розвиватися. Про це на панельній дискусії «Реформування системи державного регулювання цін на харчові...
16 червня 2016
Ціни на продукти споживання можуть збільшитися на 40-50% — АПУ
До осені ціни на продукти харчування можуть зрости вдвічі. Про це відзначили в Аграрній партії України (АПУ) на прес-конференції «Чим...