Ринок зерна 2022 — прогнози: кукурудза, пшениця, соняшник, ячмінь
Ринок зерна 2022 — прогнози: кукурудза, пшениця, соняшник, ячмінь

Аграрії України у 2021 році зібрали понад 106 млн т зернових, зернобобових та олійних культур. Як прокоментував ситуацію міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, на 30-й рік незалежності Україна отримала видатну історичну подію: безпрецедентний рекорд урожаю.

Потужні показники в роботі аграрного сектору України – це дійсно прекрасний результат, але міжнародні ринки зернових виставляють досить високі вимоги якості до товарів. AgroPolit.com разом з експертами розбирався в ситуації та шукав відповіді на запитання, чи існує попит на українські зернові, за якими цінами, а також чи здатні вітчизняні аграрії забезпечити регулярні постачання високоякісних зернових на світові ринки, не шкодячи інтересам власної країни.

Розподіл врожаю зернових та олійних у 2021 році за культурами

Як повідомив міністр Роман Лещенко, зернових та зернобобових культуру 2021 році було зібрано понад 84 млн т, олійних культур – 22,6 млн т. Зокрема, серед зернових культур: пшениці – 32,4 млн т, ячменю –10 млн т, гречки – 110 тис. т; зернобобових:  гороху – 581,5 тис. т, проса – 191 тис. т, кукурудзи – 40 млн т. А також олійних культур: соняшника – 16,3 млн т, сої – 3,4 млн т, ріпака – 2,9 млн т.

Лідерами з намолоту зерна є Вінниччина (6,7 млн т зерна), Чернігівщина – 6,2 млн т, Полтавщина – 5,7 млн т та Одещина – 5,2 млн  т, а за урожайністю – Хмельниччина із показником 87,1 ц/га. 

Експерти на ринку зернових відмічають, що ці результати – це гарний показник, але нам є куди рухатися та розвиватися. Як зауважив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко, хоча в історію України 2021 рік і ввійде завдяки рекордному показнику зібраних зернових та олійних культур, однак ці результати ще не досягли оптимальних показників.

Цьогорічний врожай свідчить про те, що ми стали краще використовувати доступні ресурси та технології. Але ми не повністю досягли результатів, які можна вважати дійсно прекрасними, адже межі генетичного рослинного потенціалу, які оцінюються на рівні використання не менше ніж 75 % можливості рослини, дають підстави вважати, що в ідеалі врожайність може бути 125-130 млн т на тих самих посівних площах, які використовуються сьогодні», – заявив Козаченко.

За його словами, для поліпшення результатів у цьому секторі агропромислового комплексу необхідно використовувати більш якісні матеріали та випробувані сучасні технології, однак для цього потрібні кошти, а більшість українських аграріїв не має сьогодні доступу до кредитування на більш-менш сприятливих для себе умовах.

«На тлі високих прибутків банківської мережі (в основному за рахунок викупу цінних паперів, емісії коштів від уряду, а не доходів від кредитування підприємців) питання пошуку доступних фінансових ресурсів для аграріїв так і не вирішилося. Ті представники аграрного бізнесу, які можуть отримати кредити в банках, не беруть їх, адже вартість таких позик просто шалена. І це не зовсім зрозуміло на тлі секторальних рекордних показників від аграріїв. Тож факт залишається фактом: доступне кредитування для фермерів відсутнє», – констатує неприємну істину Леонід Козаченко.

За його словами, великі холдинги можуть кредитуватися за кордоном і вартість таких позик не перевищує 5 % річних, тоді як в Україні – це 15 % річних та більше.

Тому й виходить, що українським фермерам досить складно казати про розвиток, особливо коли мова заходить про малих та середніх фермерів. До того ж не варто сподіватися, що кожного року кліматичні умови будуть грати на руку аграріям. Потрібно розвивати іригаційну політику, збільшувати площі під зрошування. Однак чіткої стратегії та покрокової реалізації плану з розвитку та збереження ресурсів водопостачання ми не бачимо. Сьогодні ми навіть не знаємо, кому підпорядковане Держводагентство», – пояснює ситуацію Козаченко.

Дійсно, українські фермери (особливо малі та середні) позбавлені тих конкурентних переваг, які мають у своєму арсеналі великі холдинги. Однак, щоб полегшити їм роботу, принаймні в інформаційному плані, в Україні запрацював спільний ресурс Latifundist.com та Jiva, який дозволяє відстежувати всю актуальну інформацію щодо врожаю – Урожай онлайн 2021 та посівної кампанії – Посівна онлайн 2021/22.

Аналіз ринку зернових 2021-2022 рік

Як стверджує аналітик компанії «Zernotorg.ua» Олександр Тищенко, в поточному сезоні 2021/22 ринки продовжують залишатись під впливом шаленої світової інфляції, яка поки що і не збирається збавляти зростання.

Український аграрний ринок відчуває ці тенденції повною мірою. Незважаючи на рекордні валові збори як в зерновому, так в і олійному сегменті, ціни на основні с/г культури залишаються в бичачому тренді, який триває з 2020 року. По суті хітами першої половини 2021/22 МР стали продовольча пшениця і ріпак, які за рахунок високого попиту з боку імпортерів змогли оновити локальні цінові максимуми. За іншими культурами зростання було більш скромним, і вони лише відігравали зниження, яке відбулось в першій половині 2021 р. Зараз наша фізика перебуває в корекції, яка триває з початку грудня на тлі зниження цін на світових ринках, а також за рахунок зниження ліквідності у нас всередині країни перед новорічними святами», – пояснює Тищенко.

Станом на 23 грудня ціни на пшеницю 2 класу та фуражну в Миколаївському порту знизились на 13 грн/т, а в портах Одеської області зросли на 20-25 грн/т, чим практично зрівняли свої цінові позиції в портах. Вартість кукурудзи дещо зросла, а ціна ячменю залишилась без змін. Також не змінились індикативи на соняшник та сою.

У свою чергу, менеджер з розвитку «Maxigrain» Олена Нероба заявила, що основні споживачі зернових – це не найбагатші країни, та й в загалі світ перебуває зараз в інфляційному процесі, тому й розраховувати на великі надходження коштів для закупівель немає звідки. Україна – не виняток.

Наприклад, ми можемо спостерігати за тим, як один з найбільших наших покупців – Туреччина – впритул наблизилася до дефолту. Однак в цілому ситуація стабільна, Україна входить в новий рік на ціновому плато. Тобто ціни на зернові трохи знизилися, адже обсяг на ринку є, а от попит спав. Більшість наших покупців вже викупила те, що їм потрібно. Лише Єгипет не придбав українську продукцію в тому обсязі, який їм потрібен. Я думаю, що найближчим часом вони активізуються, але варто пам'ятати, що продукцію пропонуємо не лише ми, а й Росія, Франція (яка зараз майже втратила Алжирський ринок зерна) та інші гравці», – повідомила Нероба.

Урожай 2022 року під загрозою через дорогий газ 

За словами президента УАК, наступного року нам не варто очікувати збільшення обсягів урожаю зернових, адже в Україні вже цьогоріч виникли проблеми з цінами на паливо та з'явився дефіцит добрив і ЗЗР – це все позначиться на майбутньому врожаї.

Я вважаю, що наступного року нам не вдасться покращити результати врожайності, у найкращому разі– він буде не гіршим. Дещо негативний прогноз пов'язаний насамперед з проблемою матеріального забезпечення українського АПК. Наприклад, суттєво ускладнилося забезпечення аграріїв мінеральними добривами та ЗЗР (добрива подорожчали вдвічі, і це ще не межа), те саме відбувається з пальним та насінням. В кінцевому результаті – це вплине на врожай. Окрім цінових проблем постає питання доступу до сировини, необхідної для виробництва тих самих міндобрив», – заявив Леонід Козаченко.

Дещо кращі перспективи для українських виробників прогнозують на зовнішніх ринках.

За словами аналітика Олександра Тищенка, новий цикл зростання на сировинних ринках триває, інфляцію, спричинену монетарними стимулами провідних центробанків світу, а також перекосами в балансі попиту/пропозиції, ще не приборкали, тому на аграрних ринках і далі будуть переважати бичачі настрої.

Але тут варто пам’ятати, що те цінове ралі,яке тривало останні півтора року на фінансових і товарних ринках, не може тривати вічно. Федеральний резерв США на останньому грудневому засіданні вже оголосив про згортання програми викупу облігацій (накачування економіки грошима), а також прогнозне підвищення облікової відсоткової ставки протягом року 2-3 рази, щоб стримати інфляцію. Також варто пам’ятати про зниження темпів зростання китайської економіки і проблеми з дефолтами провідних китайських забудовників, що може спричинити черговий виток світової кризи. Не варто забувати й про епідемію коронавірусу, новина про новий штам вже викликала хоча і короткостроковий, але обвал провідних біржових індексів», – заявив Тищенко.

Схожої думки дотримується і Олена Нероба, хоча вона і заперечує, що ми спостерігаємо сировинний суперцикл.

Для українських виробників зернових 2021 рік (так само, як і 2020) став одним з найкращих в історії завдяки врожайності та сприятливим ринковим умовам. Однак я не вважаю, що ми спостерігаємо так званий сировинний суперцикл (стрімке і тривалезростання цін на всі види сировини. – Ред.). Адже суперцикл пов'язаний з якимись суттєвими змінами в світовій економіці. А у нас нічого видатного не сталося. Просто виник дисбаланс попиту та пропозиції. Наразі ми бачили цінове ралі. Зараз ціни потроху зупинилися», – пояснила Нероба.

За її словами, пропозиція на світовому ринку є достатньою, хоча існують питання, пов'язані з якістю зерна та нестачею продовольчої пшениці в світі.

«Але ми бачимо, як ринок підлаштовується до ситуації, і навіть вимоги до якості пшениці стають більш м'які. Також ми спостерігаємо тиск фуражної пшениці на кукурудзу. Попит на кукурудзу у світі майже відсутній. У Південній Америці очікуються сприятливі погодні умови. Попри чутки про посуху у певних регіонах Бразилії там очікують на рекордний врожай. Все йде до того, що ситуація буде спокійною та стабільною», – запевняє Олена Нероба.

Як пояснила менеджер з розвитку Maxigrain, азійський попит може легко покрити Австралія зі своїм рекордним врожаєм (місцеві аналітики прогнозують до 37 млн т пшениці (у 2019 році вони зібрали лише 15 млн т), а Китай хоч і має вплив на ринок, однак через свята у лютому майже на місяць «вимкне» свої потужності.

Слід зважати, що один з найпотужніших гравців на ринку зернових – Китай після китайського нового року майже на місяць випаде з ринку, адже святкування тривають там досить довго. Хоча варто зазначити, що вони виконують всі свої контракти по кукурудзі, які були підписані з Україною та США. Також вони потроху купують бразильську сою з нового врожаю. Однак не можна стверджувати, що Китай поводиться занадто активно і може створити якусь турбулентність на ринку», – заявила Олена Нероба.

За її словами, на початку 2022 року нам варто звертати увагу на те, куди і в якому обсязі Росія буде вивозити зерно, оскільки вони спробують вивезти максимальну кількість зерна до того, як будуть введені квоти.Однак найбільшою проблемою для всіх гравців на ринку може стати не лише конкурентна боротьба за присутність на ринках, а якість нового врожаю.

Для України сьогодні найбільший «головний біль» – це контроль якості зерна. Зазначу, що це проблема не лише для України, з нею зіткнулися всі гравці зернового ринку. Сьогодні більшість країн дійшли до того, що варто гнатися не за кількістю врожаю, а за його якістю. І про це нам прямо заявляють наші контрагенти на ринку зернових. Нам потрібно зупинитися і зрозуміти – чим ми можемо торгувати на постійній основі, щоб до нас не виникали питання стосовно якості продукції.

Динаміка посівів, збору, урожайності пшениці, ячменю, сої, соняшнику, кукурудзи в Україні 2010/11-2019/21 МР, тис. га.
 

Виробництво пшениці скоротилося в 2020/21 МР майже на 4 млн т., до рівня 2018/19 МР, але вже в наступному 2021/22 МР,за прогнозними оцінками USDA, виробництво зросте до 33,0 млн т, що на 30% більше, ніж цього року. Також в цьому МР знизилась зібрана площа на 200 тис. га до 6,8 млн га, в наступному МР прогнозується збільшення до 7,4 млн т.

Виробництво ячменю скоротилося в 2020/21 МР, на 1,6 млн т., до рівня 2018/19 МР, але вже в наступному 2021/22 МР, за прогнозними оцінками USDA, виробництво зросте до 10,2 млн т, що на 28% більше, ніж цього року. Також в цьому МР знизилась зібрана площа на 200 тис. га до 2,6 млн га, в наступному МР прогнозується збільшення до 2,7 млн т.

Значно скоротилося виробництво сої в 2020/21 МР, на 1,5 млн т., до рівня 2013/14 МР. В наступному 2021/22 МР, за прогнозними оцінками USDA, виробництво зросте до 3,3 млн т, що на 19% більше, ніж цього року, але це також низький результат, якщо порівнювати з минулими роками. Також в цьому МР знизилась зібрана площа на 500 тис. га до 1,4 млн га, в наступному МР також прогнозується скорочення до 1,4 млн т.

Значно скоротилося виробництво соняшника в 2020/21 МР, на 2,4 млн т., до рівня 2017/18 МР. В наступному 2021/22 МР, за прогнозними оцінками USDA, виробництво зросте до 17,5 млн т, що на 24% більше, ніж цього року, це буде найкращий результат за останні роки. В 2020/21 МР зросла зібрана площа на 600 тис. га до 7,0 млн га, в наступному МР прогнозується незначне скорочення до 6,9 млн т.

Зібрана площа кукурудзи в 2020/21 МР становила 5,4 млн га, що є найкращим результатом за аналізований період. За рік цей показник зріс на 8% або 404 тис. га. За прогнозними оцінками USDA, на 2021/22 МР площа залишиться майже без змін, з невеликим зростанням на 25 тис. га.

Експорт кукурудзи в 2020/21 МР дещо скоротився в порівнянні з минулим роком. Найбільше було експортовано с листопада до січня майже 12 тис. т, далі обсяги почали скорочуватися, чого не відбувалось в минулому 2019/20 МР. На наступний МР прогнозується збільшення експорту кукурудзи на 36% до 32,5 млн т.

Наостанок хочеться зазначити, що українські аграрії, попри всі негаразди, вже звикли самотужки протистояти як внутрішнім проблемам, так і зовнішнім викликам. Адже бізнес завжди швидше та ефективніше реагує на проблеми і шукає виходи із ситуації. Однак у 2022 році ми можемо нарешті побачити державні ініціативи, направлені на підтримку та розвиток АПК.

Як повідомив міністр Роман Лещенко, у 2022 році починає працювати Фонд часткового гарантування кредитів. Він дозволить профінансувати саме малих аграріїв, які обробляють до 500 га, на 24 млрд грн за рік. Раніше їм був закритий доступ до кредитування. Механізми кредитування будуть подібні до тих, які передбачені програмою «5–7–9 %».

Він також додав, що цього року було розпочато іригаційну реформу, іще до новорічних свят Мінагрополітики направить перші виплати аграріям, які вклали кошти у відновлення меліоративної інфраструктури. 

«На самому початку наступного року ми плануємо ухвалити в другому читанні законопроєкт про об’єднання водокористувачів, який стане запорукою сталого розвитку галузі, масового притоку приватних інвестицій у зрошення. Як результат, у п’ятирічній перспективі, а може й раніше, рекордні врожаї стануть для нас звичною практикою», – пояснив міністр.

Роман Лещенко підкреслив, що на продовження сталого розвитку сільського господарства в 2022 році повноцінно функціонуватиме електронний державний реєстр дотацій та агрострахування.

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

10 грудня 2021
Україна активізує співпрацю з Азербайжданом на зерновому ринку — Мінагрополітики
Мінагрополітики та делегація Азербайджанської Республіки обговорили подальшу активізацію двосторонньої співпраці у сфері агропромислового розвитку та...
3 грудня 2021
Для усіх видів українських круп може відкритися ринок Китаю
Китайські споживчі настрої змінюються в сторону розширення асортименту, тому українські виробники круп сподіваються на відкриття китайського ринку....
12 червня 2021
У зв’язку із закінченням сезону український ринок зернових зараз малоліквідний, гравці зміщують фокус на новий урожай
На думку експертів, коли заходить мова про ціни на новий врожай, варто відслідковувати цілу низку показників: зміну кліматичних умов, інфляційні...

Вибір редакції

21 січня 2022
Продовольча безпека України, або гасіння пожежі без жодної стратегії
Зростання цін на енергоносії, добрива, продукти харчування та інше вкотре змушує замислитися про готовність України до нагальних викликів та...
18 січня 2022
Микола Сольський: У 2022 році ціна землі може збільшитися на 10-15%
Аграрний комітет цього року зосередиться на трьох речах – розпорядження державними землями на балансі держпідприємств у постійному...