Нульова митна ставка на імпорт та експорт продукції тваринництва
Нульова митна ставка на імпорт та експорт продукції тваринництва

Кабмін ініціює зміни до митного тарифу України – рішення зменшити ставку імпортного та експортного мита на низку товарів, в тому числі й аграрних. Зокрема, пропонується встановити нульову митну ставка при ввезенні та вивезенні великої та малої рогатої худоби (ВРХ та МРХ) за виключенням телят вагою до 300 кг (на них 10% вивізного мита). Відповідний законопроєкт уряд схвалив, тепер його чекають у парламенті. Що це означає для АПК – учасники ринку та депутати обговорили на засіданні аграрного комітету.  

Динаміка розвитку тваринництва в Україні: велика та мала рогата худоба, бджоли, птиця  

За інформацією від Мінагрополітики, на 1 вересня 2021 року в усіх категоріях господарств чисельність поголів’я великої рогатої худоби становила 3 182,3 тис. голів (- 6,4% у порівняні з аналогічним періодом 2020 року). При цьому у сільськогосподарських підприємствах налічується 1 010 тис. голів (на 1,3% менше), у господарствах населення – 2 172,3 тис. голів (на 8,6% менше).

  • Корів – 1 655,2 тис. голів (- 5,9%). З них у сільськогосподарських підприємствах – 425,2 тис. голів (на 0,1% більше), у господарствах населення – 1 230,0 тис. голів (на 7,9% менше).
  • Свиней – 6 097,2 тис. голів (- 0,1%).  З них у сільськогосподарських підприємствах – 3 712,5 тис. голів (на 4,6% більше), у господарствах населення – 2 384,7 тис. голів (на 8,6% менше).
  • Овець та кіз – 1  338,5 тис. голів (- 5,6%). З них у сільськогосподарських підприємствах – 163,3 тис. голів (на 4,5% більше), у господарствах населення – 1 175,2 млн голів (на 6,8% менше).
  • Птиці – 240,7 млн голів (- 1,5%).  З них у сільськогосподарських підприємствах – 117,9 млн голів (на 0,8% менше), у господарствах населення – 122,9 млн голів (на 2,1% менше).
  • Кількість бджолосімей на початок року становила 2,59 млн (-1,5 %).  У сільськогосподарських підприємствах – 39,3 тисяч (на 3,4 % менше), у господарствах населення – 2,55 млн (на 1,4% менше).

Нульова митна ставка для експорту та імпорту  ВРХ та МРХ

Як заявив під час презентації документу перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, перший блок законопроекту, погоджений з учасниками ринку та депутатами – це питання зменшення імпортної та експортної митної ставки на живих тварин (велика рогата, вівчарство і козівництво)

Є узгоджена позиція – обнулити ставку на ввезення тварин, щоб вони могли використовуватися як племінний генетичний ресурс, а також як умовна сировина для створення доданої вартості. З питань експортного мита – там не така одностайна позиція, скажу відверто – є дискусія. Мінфін має власну думку, відмінну від вимог про обнуління ставки для всіх категорій. Мінфін вважає, що такі зміни експортної ставки зменшать доступ переробних підприємств до сировини. Сьогодні мито на вивіз складає 10%», – заявив Висоцький.

Іван Чайківський, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

За словами ініціатора зниження митної ставки для тваринництва секретара аграрного комітету Івана Чайківського, сьогодні потрібно втрутитися у ситуацію з ВРХ та МРХ, інакше – країна втратить галузь.

Ми бачимо, що Україна майже втратила ВРХ та дрібну худобу. Якщо так і далі триватиме, то залишимося без тваринницького комплексу. Я вважаю, що тільки для експорту тварин вагою до 300 кг (телята) можна залишити ставку 10%, а для решти – зробити її нульовою. Тоді виробники будуть заохочені займатися розвитком галузі, адже сьогодні загальні обмеження приносять відчутні втрати тваринництву», – заявив Чайківський.

На його думку, такий крок – це «створення доданої вартості в Україні, сплачені податки, нові робочі місяця на агропідприємствах та у переробці (м’ясокомбінати, молокозаводи і так далі)».

«Саме тому, я вважаю, що держава має закріпити на рівні закону безмитне ввезення на територію України та вивезення великої та малої рогатої худоби (окрім ВРХ вагою до 300 кг – тоді 10% вивізне мито)», – каже Іван Чайківський.

На думку інших учасників комітету, нульове мито для тваринників на експорт та імпорт дозволяє збільшити їхні доходи. Так, фермери, які займаються тваринництвом за одним напрямком (вирощування худоби на забій), наразі можуть лише здати вирощених тварин на м'ясокомбінат, якщо ж буде 0% на експорт ВРХ та МРХ  ( за виключенням тварин до 300 кг), тоді у них  вже буде ще можливість продавати тварин живою вагою на більш рентабельніші ринки і отримати вищу ціну.

Якщо сьогодні фермера заганяють винятково у переробку, він припиняє цим займатися. І це відбувається протягом 26 років. Тобто для розуміння – з цими обмеженнями виробник втрачає приблизно 5-6 грн/кг, і фермери не хочуть цим займатися.», – пояснили в комітеті.

Представників Мінфіну така позиція влаштовує.

Ви правильно відзначили про існування ввізного мита протягом 26 років, і навіть при вступі до СОТ ті, хто займався підготовкою документів, відстоювали позицію, що вивізне мито має залишитися, щоб на території країни створювалася додана вартість і стимулювався розвиток переробної галузі. Мінфін не буде виступати проти збалансованих пропозицій. Пропозиція про 10% експортного мита для ДРХ та нульову ставку мита для ВРХ понад 300 кг – не викликає заперечень з боку Міністерства фінансів», – прозвучала позиція Мінфіну на комітеті.

Збільшення податків від тваринницької галузі

З позицією законотворців погодилися і представники асоціацій. Голова «Української  асоціації розвитку тваринництва та технологій» Ігор Клименок заявив, що вони підтримують рішення робочої групи, щоб обнулити ставки ввізного мита з запропонованим виключенням.

Імпорт дасть нам додаткове надходження молодняку, створить додаткові робочі місця, відгодівельний комплекс і дасть прибуток до держбюджету, за нашими розрахунками, 1 до 19. Тобто 1 грн недоотриманого мита компенсує 19 грн з інших податків», – заявив Клименок.

На завершення зустрічі голова аграрного комітету Микола Сольський повідомив, що відповідний законопроєкт буде поданий до Верховної Ради вже наступного тижня.

«Я пропоную оформляти закон, виходячи з вашого рішення, і вносити його наступного тижня, а за цей час попрацювати з колегами і вирішити суперечливі питання», – фіналізував обговорення проєкту на комітеті Микола Сольський.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

7 жовтня 2021
Україна за останні 30 років наростила обсяги виробництва та експорту зернових, однак майже втратила тваринництво
Український агропромисловий комплекс за останні 30 років виготовлення та експорту аграрної продукції зробив прогресивний крок вперед у вирощуванні...
25 серпня 2021
Названо найзбитковиші галузі тваринництва у 2020 році
Минулого року виробництво м’яса великої та малої рогатої худоби, птиці, а також яєць, як і у 2019 р., було збитковим. Про це розповів...
5 лютого 2021
В Україні тваринництво стало збитковим вперше з 2007 року — експерт
За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, на виробництві продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах у 2020 році...

Вибір редакції

21 жовтня 2021
Зростання ціни на газ – причини та наслідки газового шоку для АПК
Збільшення ціни на природний газ б'є по аграрному виробництву України. Адже країна має критичну залежність від газу у найважливіших галузях...
20 жовтня 2021
Держгеокадастр ініціює зміну способу оцінки вартості землі сільськогосподарського призначення для Фонду держмайна
Держгеокадастр пропонує змінити алгоритм розрахунку Фондом держмайна України оціночної вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення...
18 жовтня 2021
Перші сто днів роботи ринку землі – перевага на боці оренди
Минули перші сто днів роботи ринку сільськогосподарських земель. Ми вже можемо оцінити перші результати, доступні нам завдяки моніторингу...