Зрошення та меліорацію в законі 5202-д  – що принесе ринку створення об’єднання водокористувачів  та стимулювання гідротехнічної меліорації земель
Зрошення та меліорацію в законі 5202-д  – що принесе ринку створення об’єднання водокористувачів  та стимулювання гідротехнічної меліорації земель

Депутати сьогодні втретє спробують проголосувати в першому читанні за законопроект «Про організації водокористувачів (ОВК) та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 5202-д). Перші дві спроби провалилися на минулій сесії та стосувалися законопроекту 5202 (голосування відбулися 24 квітня та 15 липня 2021 року), що передував 5202-д.

За даними AgroPolit.com, голоси за організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель у Раді є, тож «клон-закон» має пройти перше читання без проблем, а потім до нього вноситимуть правки, які істотно можуть змінити документ. Але про це пізніше.

Читати до теми: Поки грім не гряне, або Питання зрошення українських земель

В чому суть законопроекту 5202-д «Про організації водокористувачів (ОВК) та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»?

У створенні неприбуткових організацій водокористувачів (об'єднання аграріїв), які отримають об’єкти меліоративних систем. За власний кошт вони ремонтуватимуть, модернізуватимуть та будуватимуть нові зрошувальні системи. Їм відходить право визначати графік та об’єми подачі води на зрошення, а також – тарифи за послуги зрошення.

На виїздному засіданні аграрного комітету у серпні на Херсонщині депутати прийняли резолюцію про підтримку проекту закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» та звернулися до голови парламенту щодо першочергового розгляду та підтримки зазначеного законопроекту.

AgroPolit.com зібрав коментарі чиновників та депутатів про те, що означає цей документ і в чому його важливість.

Роман Лещенко міністр аграрної політики та продовольства України:

Йдеться про алгоритм прийняття рішення об’єднань водокористувачів, яке зможе приймати навіть малий фермер, що має декілька гектарів до великого користувача. Цей механізм пропрацьований дуже чітко, і монополії тут ні в кого не буде, тобто рішення щодо об’єднання стане консенсусом усіх водокористувачів, незалежно від розміру господарства. Стратегічна інфраструктура – магістральні канали, насосні станції – не будуть передані в приватну власність. Вони залишаються безстроково в державній власності. На момент функціонування об’єднання водокористувачів вся інфраструктура надаватиметься у вільне користування. Якщо об’єднання водокористувачів припинить свою діяльність, то вона повертається в державну власність. Її не можна давати в заставу чи накладати жодні обтяження. Термін дії надання в користування безстрокове, допоки працює об’єднання. При міністерстві на постійній основі діє меліоративний штаб, на якому, крім проблематики ОВК, також обговорюються питання трансформації системи управління меліорацією, забезпечення прозорого та справедливого тарифоутворення, проблема інвентаризації та оцифрування наявних меліоративних систем.

Читати до теми: Потреба зрошення в Україні: інвестиції, протидія наслідкам посухи, фінансова складова
  

Іван Чайківський  народний депутат «За майбутнє», секретар парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики:

 

Законопроект потрібен. Але тут цікаво ще як розвивати зрошення? Нам не потрібно когось наслідувати у питанні розвитку зрошення. Ми повинні мати свою унікальну зрошувальну систему та унікальні зрошувальні канали. Вартість української зрошувальної системи сьогодні оцінюється в мільярди доларів! Справді, вона занедбана, працює частково. Але – вона вже є, і її слід просто дошліфувати. На ній нечесні чиновники наживаються, продаючи підприємцям воду за завищеними тарифами. Такі випадки є. Законопроєкт виправить ситуацію, тому що аграрії мають розвивати південь України. Зрошувальна система півдня – це резерв збільшення урожайності українських земель та великий потенціалу збільшенні аграрного ВВП.

Де брати гроші? Ви кажете за інші країни. А я кажу інше: хто сьогодні краще профінансує, як не аграрії? Якщо аграрій знатиме, що умовно канал – це його співвласність, або він може впливати на ціноутворення з доставки води системами через участь у об’єднанні водокористувачів чи кооперативи, будучи власником, акціонером чи партнером, тоді він в цю інфраструктуру буде вкладати гроші. Адже він розумітиме, що натомість отримає 12 т кукурудзи з гектара. І не потрібно чекати ні від кого жодних грошей на відновлення зрошення. 

Центральні канали мають залишитися у власності держави. Можливо, туди слід залучати міжнародні інвестиції, щоб почистити та модернізувати їх. А інші, які ідуть від центрального каналу, – передати в приватні руки.

Читати до теми: Державне агентство з питань меліорації та рибного господарства України – хто і як напоїть країну
 

Олег Тарасов народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу:

 

За часи незалежності в Україні площа зрошувальних земель скоротилася на 70%, а потенціал зрошуваних систем півдня використовується лише на третину. З 1991 року площа сухої та дуже сухої зони збільшилася на 7%. Нині вона охоплює майже 1/3 території України, у тому числі 11,6 млн га орних земель.

Водночас, площа з надмірним та достатнім атмосферним зволоженням зменшилася на 10%, займаючи лише 7,6 млн га ріллі. Таким чином, постійного зрошення потребують майже 19 млн га орних земель, а водорегулювання — 4,8 млн га.

До всього цього, ми маємо застарілу систему поливу, отриману у спадок від радянського минулого. За оцінками експертів, потреба в інвестиціях на розвиток гідротехнічних меліоративних систем складає близько $1,5-2 млрд.

На порядку денному Верховної Ради стоїть розгляд законопроекту 5202-д щодо організації водокористувачів (ОВК) та стимулювання гідротехнічної меліорації земель.

Що необхідно знати про законопроект 5202-д?

  • він встановлює чіткі правила, що дозволяють інвестувати у розвиток та модернізацію меліоративної інфраструктури
  • сприяє підвищенню ефективності використання меліоративних систем
  • аграріям пропонується самостійно вирішувати долю організації зрошення для власних господарств шляхом запровадження інституту організацій водокористувачів (ОВК)
  • дозволяє збільшити площі, на яких застосовується полив
  • забезпечує прозоре та справедливе тарифоутворення
  • не допускає утворення монополії на водні ресурси, інфраструктуру
  • перешкоджає переходу стратегічної інфраструктури у приватну власність

5202-д в певній мірі є порятунком полів від засух, фермерів від збитків. Землекористувачам на півдні України як нікому близька ця проблема. Мільйонні фінансові втрати, зниження аграрного ВВП, дискримінація виробників сільськогосподарської продукції – це те, що ми маємо в умовах існуючої ситуації зі зрошенням, використанням водних ресурсів та інфраструктури.

Як голова підкомітету з питань меліорації зазначу, що в процесі напрацювання положень законопроекту були залучені як народні депутати-члени профільного комітету, представники уряду, так і фермери, учасники профільних аграрних асоціацій.

У серпні я відвідав Миколаївську та Херсонську області, зустрівся з аграріями, обговорив проблемні питання зрошення з людьми, які безпосередньо цим займаються, взяв участь у конференції щодо питань реформування зрошення.

Товаровиробники, що зіштовхнулись з проблемою нестачі вологи у Південній Україні та зі справедливим доступом до існуючих зрошувальних систем підтримали законопроект 5202-д.  Це дало змогу більш глибоко та ґрунтовно дослідити проблему та втілити напрацювання з її вирішення у 5202-д.

Тому, виходячи з цього, проголосую особисто та сподіваюсь на підтримку законопроекту 5202-д колегами по сесійній залі!

Читати до теми: Держпідтримка аграріїв 2021: агрострахування, посуха, зрошення, картоплярство, органічна продукція та гречка

Вадим Івченко народний депутат «Батьківщтина», член парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики:

Якщо говорити про впровадження, імплементацію державної політики щодо зрошення, то всі розуміють, що порядок денний формує уряд. І закони вносяться в зал не завжди якісно підготовлені. Згадаю закон про бджільництво, коли просто-на-просто норми вихолостили не на користь сільгосптоваровиробників, а на користь тих, хто завозить в Україну пестициди і ядохімікати. Всі ми тоді зрозуміли, як мало державності в діях того ж уряду!

Так що ж потрібно для відновлення зрошення?

Маємо негайно затвердити стратегію та національний план дій з трансформації управління, відновлення та сталого використання зрошення.

Вдосконалити законодавство з питань меліорації земель (земельне, водне, податкове).

Провести інституційну реформу в управлінні зрошенням.

Дати зелене світло розробці та реалізації інвестиційних проектів з відновлення та будівництва зрошення.

І більш конкретні питання, які маємо визначити законодавчо:

  1. Перш, ніж казати про об’єднання водокористувачів, треба поговорити про вартість електроенергії для зрошення.
  2. Для пришвидшення проходження погоджень в обленерго на приєднання, напевно, треба їм надати іншу категорію.
  3. Насосні станції і магістральні водопроводи – все те, від чого залежить полив на будь-якій території, мають бути в державно-приватному партнерстві. Чому? Тому що є можливості зловживання, якщо ти сьогодні маєш у власності фактично насосну станцію. Зловживання щодо приєднання інших водокористувачів.  Також, звичайно, потрібно подумати про передачу в управління насосних станцій нижнього рівня, таким чином, щоби великі не витісняли маленьких, а з іншої сторони, щоби при державно-приватному партнерстві вони змогли купили або замінити насосне обладнання, або купити нове і так далі.

 Читати до теми: Міністр аграрної політики Роман Лещенко озвучив план дій для боротьби з посухою на півдні України

Микола Сольский народний депутат («Слуга народу»), голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики:

Суть законопроекту проста: передати у власність ОВК об’єкти крайньої меліоративної інфраструктури (насосні станції, інфраструктуру на полях та інше), тобто – у руки аграріїв, які використовують ці об’єкти для зрошення своїх полів. У підпорядкуванні  Держводагенства залишаються магістральні та основні канали та інша важлива інфраструктура. Важливий момент: аграрію не можуть відмовити у вступі в об’єднання водокористувачів. ОВК, отримані у власність структури, розвивають, ремонтують, будують нові. Тобто інвестують у їх розвиток власні кошти.

Щодо голосування в рамках ОВК за прийняття рішень – воно двоетапне. Тобто для прийняття будь-якого рішення потрібно два рази за нього проголосувати.  Спочатку рішення голосується учасниками за механізмом, коли кількість голосів рівняється пропорційно кількості  землі, яка обробляється в цьому регіоні і яка обслуговується цією станцією. А другий раз, коли один член ОВК – дорівнює один голос.

Тобто будь-яке питання має 2 рази бути проголосоване. Інакше рішення вважається не прийнятим. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

7 вересня 2021
В Україні ініціюють створення національного плану дій для відновлення зрошення
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Вадим Івченко озвучив основні кроки для...
1 вересня 2021
Штаб із меліорації напрацював законодавчі ініціативи для перезапуску системи зрошення та дренажу в Україні
До кінця вересня Штаб із меліорації підготує зміни до Закону про управління системою зрошення для того, щоб у жовтні представити концепт на...
26 серпня 2021
Ізраїль вивчає можливість участі у проєкті щодо зрошення земель на півдні України
Ізраїль вивчає можливість участі у проєку українського уряду щодо  зрошення земель загальною площею більше 2 млн гектарів у південних регіонах...

Вибір редакції

24 серпня 2021
Агросектор України: основні досягнення та провали за 30 років незалежності України очима представників АПК
Запуск ринку землі та зрушення земельної реформи, поновлення Мінагрополітики та запровадження посади віцепрем'єрміністра, держпідтримка аграріїв...
25 серпня 2021
Перелік прийнятих протягом року аграрних законів: держпідтримка, торгівля, земля, децентралізація та захист довкілля
Протягом 5-ї сесії ІХ скликання (з лютого по липень 2021 року) народні обранці ухвалили 10 аграрних законопроєктів, які були підписані Президентом...
23 серпня 2021
Аграрна незалежність — 30 років від старту: 10% ВВП, 50 млрд грн податків, ринок землі, півмільйона робочих місць
Агросектор — драйвер, точка росту, перспективна сфера економіки, потенційне джерело залучення інвестицій в Україну. AgroPolit.com пропонує вам...