Закон 1649-IX про органічну продукцію: міжнародне маркування, держпідтримка виробників органічної продукції та перевірки псевдорганіки
Закон 1649-IX про органічну продукцію: міжнародне маркування, держпідтримка виробників органічної продукції та перевірки псевдорганіки

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про органічну продукцію 1649-IX (5440) Про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Він легалізує міжнародне органічне маркування для українських виробників органічної продукції, гарантує держпідтримку виробникам, протидіє розповсюдженню псевдоорганіки на полицях торговельних мереж та скасовує штрафи для виробників за порушення Закону України 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» у низці випадків.

AgroPolit.com розпитав виробників, депутатів та міжнародників детальніше про норми органічного закону 1649-IX.

Ринок органічної продукції в Україні за 2020 рік: виробництво продукції та експорт

Нагадаємо, що сьогодні являє собою ринок органічної продукції в Україні.

За оцінками президента ГС «Органічна Україна» Олени Корогод, в «органічний» кошик входить 722 органічні продукти харчування від 64 українських операторів органічного виробництва. Побачити їх можна у каталозі EatOrganic.in.ua.

За даними OrganicInfo, внутрішній органічний ринок України за результатами 2020 року сягнув позначки $25,1 млн. Це лише органічні продукти харчування власного виробництва (без врахування імпортованої продукції). На першому місці за рівнем споживання вже не перший рік – молочна продукція (майже 65% усього обсягу споживання органічної продукції) – переважно споживають молоко та вершкове масло. На другому місці (18%) – круп’яні та зернові вироби, борошно і насіння (пластівці та крупи).

Читати до теми: Закон про національні органічні стандарти і органіку №2496-VIII: як зміняться правила роботи для виробників та ринку

В 2020 році Україна скоротила експорт органічної продукції на 30% в порівнянні з 2019 роком — до 332 тис. т, при цьому збільшивши виручку на 7,9% — до $ 204 млн, повідомляє OrganicInfo. Ключовими торговими партнерами України минулого року були Нідерланди, які закупили 97,4 тис. т органічної продукції на $ 29,5 млн, і Німеччина – на $ 27 млн. При цьому найбільшу кількість контрактів на постачання органічної продукції в 2020 році було укладено з компаніями з Німеччини (43), Польщі (38) і Нідерландів (26). Всього Україна експортує цю продукцію до 40 країн світу, з яких на європейський регіон припало 73% поставленої продукції (в 2019-му85%), Північну Америку — 24%, Азію — 3%. За даними дослідження, Україна постачає близько 80 найменувань товарів органічного походження, найбільш популярні — органічні кукурудза, соя і пшениця. Україна в 2020 році посіла 4-е місце за постачаннями органічної продукції до ЄС з часткою 7,8%, поставивши на цей ринок 217,2 тис. т товарів на $ 116,7 млн, поступившись Еквадору, Домініканській Республіці і Китаю. Розширюється експорт товарів до країн Азії, зокрема в Китай, В'єтнам, Індію і Японію Здійснено також перші поставки органічної продукції в Корейську Республіку.

Читати до теми: «Біблія» органічного виробництва: як зміниться ринок після 2 серпня із введенням закону №2496-VIII

Ринок органічної продукції однозначно зростатиме.

Мій прогноз однозначно про позитивну динаміку розвитку органічного сектору. Мені імпонують Стратегічні економічні цілі України щодо органічних земель до 2030 року — збільшити до 3% в порівнянні із 1% сьогодні землі з органічним статусом. Органічна Україна докладе максимум зусиль для 10% до 2023 року у порівнянні з 5% на сьогодні українських органічних продуктів серед всього органічного асортименту в обігу в Україні — це збільшити удвічі кількість і асортименту, і присутності на полицях у найближчі роки. Розвиток внутрішнього ринку, а саме органічний продукт на столі у кожного українця, є стратегічною ідеєю діяльності «Органічної України», тому ми не тільки хочемо, але й системно працюємо для досягнення цілей. Треба багато чого ще зробити», — каже Корогод.

За її словами, оптимізму додає низка факторів:

  1. зростаючий попит на органічну продукцію в Україні — за даними дослідження споживачів 2020 року, 70% споживачів готові купувати органічну продукцію, головне — знайти й розпізнати її;
  2. зростаючий попит на експорт — розвинуті країни показують стале зростання споживання органічної продукції — від 10 до 20% на рік, і органічний імпорт з України займає гарні позиції;
  3. зростаючий попит на органічні землі — Європейський зелений курс офіційно зафіксував необхідність збільшення до 25% органічних земель до 2030 року;
  4. зростаючий попит на здорове навколишнє середовище — сюди і біорізноманіття, і клімат, і біологізацію сільського господарства взагалі.

Читати до теми: Олена Корогод: Я очікую появу Реєстру виробників органічної продукції у лютому-березні 2021 року

Як ухвалювався закон 1649-IX

Все почалося з того, що 2 роки тому відбулося введення в дію Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», яким було передбачено поступовий перехід до функціонування нової системи сертифікації органічного виробництва, розповідає народний депутат України, член Комітету з питань аграрної та змеленої політики, ініціатор законопроєкту Дмитро Соломчук.

До речі, на момент ухвалення цього закону Україна експортувала 469 тис. т органічної продукції на суму $189 млн, а у 2020 році цей показник у вартісному вираженні збільшився до $204 млн. При цьому в країни Європи було відправлено 73% від зазначеного обсягу постачань, в країни Північної Америки — 24%, Азії — 3%. За результатами 2020 року Україна посіла 4 місце зі 123 країн за обсягами імпорту органічної продукції до ЄС. Міжнародна торгівля є одним із основних рушіїв розвитку цієї галузі», — нагадує нардеп.

Але через певні зміни у складі уряду та реформах Мінекономрозвитку (як от запуск відновленого Мінагрополітики України), відповідні підзаконні акти не були ухвалені.

Читати до теми: Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції

«Відповідно, в силу об’єктивних причин акредитовані органи сертифікації, державні реєстри, що можуть сертифікувати виробництво та обіг органічної продукції, не розпочали свою діяльність. За таких умов виробництво, імпорт та подальша реалізація органічної продукції в Україні стали неможливими», — каже Соломчук.

З метою недопущення зупинення торгівлі органічною продукцією на території України, пов’язаного з неможливістю виконання вимог закону, а також усунення перешкод для отримання українськими виробниками державної підтримки у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції і був ініційований важливий законопроєкт №5440, який здобув необхідну підтримку як на Грушевського, так і на Банковій.

Набуття чинності законом 1649-IX дозволить нам у подальшому захищати інтереси українського бізнесу, створювати та підтримувати можливості для подальшого розвитку внутрішнього органічного ринку. Органічна продукція — одна зі складових здоров’я нації, а також дієвий механізм розвитку економіки. Ми маємо розвивати та підтримувати галузь органічної продукції в Україні. Радий з того, що таку думку поділяє більшість моїх колег – народний депутатів України. Органіка — це не тільки якісні продукти споживання без ГМО, пестицидів, хімікатів та трансжирів, а й свого роду аграрна філософія майбутнього. Саме під час вирощування та споживання органічної продукції відбуваються процеси, що сприяють збереженню природних ресурсів, захисту довкілля, відновленню родючості ґрунтів, підвищенню рівня біологічного різноманіття, застосування високих стандартів добробуту тварин, здоров’я фермера, який працює на землі», — наголосив Соломчук, коментуючи ухвалення закону про органічну продукцію 1649-IX.

Читати до теми: В ЄС схвалили реформу сільськогосподарської політики

Що змінить закон про органічну продукцію 1649-IX для споживачів, виробників та ринку?

Президента ГС «Органічна Україна» Олена Корогод назвала ключові вигоди від ухваленого закону про органічну продукцію 1649-IX для споживачів, виробників та ринку.

Ухвалення закону 1649-IX (реєстраційний номер 5440) та навіть його підписання Президентом Володимиром Зеленським не створюють реальних механізмів регулювання органічного ринку, і бізнес це добре розуміє. Чого ж чекає бізнес? Оперативної реакції міністерства економіки, що формує політику у сфері органічного виробництва, щоб положення закону 1649-IX (5440) запрацювали і всі гравці ринку змогли реалізовувати формовану органічну політику та відповідати законодавству.

Читати до теми: Перелік органів іноземної сертифікації

Ключове і найперше для реалізації цієї політики є в ухваленому законі, бо продукцію з написами біо-, еко-, органік- без міжнародного сертифікату торгівельні мережі чи майданчики вже зараз не мають права продавати.

Головне — тепер українська органічна продукція з міжнародним органічним сертифікатом продовжує впевнено і в законодавчому полі завойовувати українського споживача. Взагалі, цей закон 1649-IX абсолютно про розвиток внутрішнього органічного ринку, про законодавчі рамки конкурентних переваг для органічного сектору. Адже до цього часу міжнародне органічне маркування ніяк не було захищене в Україні, хоча ринок активно формується вже понад 10 років. Тому вже встигла з’явитися і навіть укріпитися псевдо «еко-біо-органік» продукція, яка однозначно занижує довіру до справжнього, чесного органічного продукту. Продукцію з написами біо-, еко-, органік- без міжнародного сертифікату торговельні мережі чи майданчики вже зараз не мають права продавати — кожна торговельна точка зобов’язана показати на запит споживача органічний сертифікат з переліком продукції», — говорить Корогод, коментуючи закон про органічну продукцію.

Керівник проєкту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного сільського господарства» д-р Штефан Дреесманн каже, що швидкість прийняття закону і одностайність підтримки у Верховній Раді є «показником зростаючого впливу органічного руху в Україні».

Закон має велике значення для багатьох верств суспільства. Перш за все для споживачів, які покладаються на те, що продукція з маркуванням «органічна» насправді була вироблена відповідно до встановленого регулювання. Він також важливий і для виробників органічної продукції, які з міркувань конкуренції мають покладатися на те, що неорганічні виробники не продають свою продукцію під маркуванням «органічна». А також і для тих, хто торгує продовольчою продукцією — вони також мають розраховувати, що під органічним маркуванням вони отримують тільки ті продукти, які фактично були сертифіковані як «органічні», — каже Дреесманн.

Досвід Німеччини та Європейського Союзу показує, говорить керівник проєкту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного сільського господарства», що внутрішній ринок органічної продукції може розвиватися тільки в тому разі, якщо термін «органічний» буде юридично захищений.

Дивитися до теми інфографіку: Внутрішній ринок органічної продукції України, експорт та імпорт за 2019 рік

«Якщо це гарантовано, а продукти, які неправдиво позначені як «органічні», вилучаються з ринку, наприклад, через прямий контроль в торгівлі, споживач може довіряти продукції. Впровадження такого регулювання стало початком неухильно зростаючого попиту на органічно вироблену продукцію в Німеччині та ЄС. У зв’язку з цим я переконаний, що надзвичайно важливими є впровадження вже у найближчий час українського органічного закону (прим. — Закон України № 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції») і поява українського органічного логотипу на полицях магазинів. Досвід Німеччини та ЄС показує, що з органічним логотипом споживач може побачити, що такий товар є насправді результатом органічного виробництва. Це значно збільшує попит на цю продукцію».

Контроль псевдоорганіки у торговельних точках (наявність сертифікату, маркування)

Механізм контролю псевдоорганіки у торговельних точках (наявність сертифікату, маркування) нагадала голова Держпродспоживслужби України Владислава Магалецька.

Держпродспоживслужба здійснює державний контроль (нагляд) за органами сертифікації та операторами, а також проводить моніторинг органічної продукції на ринку з метою запобігання потраплянню на ринок неорганічної продукції, маркованої як органічна.

Органічна продукція, що перебуває в обігу, повинна відповідати вимогам до виробництва органічної продукції, але перш за все відповідати також вимогам законодавства в сфері безпечності та окремих показників якості. Уся органічна продукція повинна бути безпечною до споживання, походити від клінічно здорових тварин та містити інформацію про харчовий продукт, як того вимагає Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Державний нагляд та контроль за безпечністю харчових продуктів, в тому числі і органічного походження, здійснюється відповідно до 5 законів України. Один із них: «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Проводяться планові та позапланові перевірки, які можна виокремити у три групи:

  • моніторинг органічної продукції на ринку з метою запобігання потраплянню на ринок неорганічної продукції, маркованої як органічна;
  • перевірка діяльності органів сертифікації;
  • вибіркова перевірки діяльності операторів.

Заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Заходи здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.

Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу.

Планові заходи державного контролю здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю. Щорічний план державного контролю на наступний рік розробляється та затверджується компетентним органом до 1 грудня поточного року. Щорічний план державного контролю має ґрунтуватися на ризик-орієнтованому підході та визначати кількість відборів зразків різних видів харчових продуктів і кормів та їх лабораторних досліджень (випробувань) за визначеними показниками.

Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі:

  1. виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках;
  2. подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
  3. виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності;
  4. перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
  5. звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Держпідтримка виробників органічної продукції на 2021 рік

Третій важливий момент закону – держпідтримка.

Нагадаємо, що у бюджеті на 2021 рік заклали 50 млн грн держпідтримки для виробників органічної продукції. Сума держпідтримки може збільшитися за рахунок перерозподілу коштів з інших держпрограм. Мінекономіки планує розділити ці кошти так:

  • надавати виробникам органічної продукції фінпідтримку в розмірі 5 тис. грн на 1 га оброблюваних угідь (але не більше ніж 20 га на господарство);
  • на одну голову великої рогатої худоби;
  • крім того, аграрії отримають відшкодування до 30% вартості витрат на проведення сертифікації органічного виробництва.

Сьогодні це реальний крок дій від парламенту та уряду для підтвердження стратегічного значення органічного виробництва в економічному розвитку України.

«Остання ринкова аналітика «Органічної України» фіксує тільки 5% органічних продуктів харчування власного виробництва на полицях торговельних мереж, відповідно, 95 % — це імпорт. Отже потреба в законі 1649-IX і в підтримці внутрішнього органічного виробництва очевидна — ще дуже багато роботи для формування та розвитку органічного ринку в Україні. А щодо імпорту, то хай продаються, української продукції мало — без імпорту важко буде спокійно і впевнено нарощувати потужності внутрішнього споживання. Але, знову ж таки, імпортований продукт на торговій полиці будь-якого маркету має бути із актуальним органічним сертифікатом відповідного іноземного органу сертифікації, який офіційно внесений до Переліку органів іноземної сертифікації», — каже Корогод.

Виробники схвалюють увагу держави до себе і просять розвивати її надалі з прицілом на дані ГС «Органічна Україна»: в Україні близько 500 тис. га органічних земель і 700 операторів органічного виробництва.

Як зрозуміти логіку держпідтримки виробників органічної продукції, виходячи з озвучених цифр і передбачених державою напрямків добування з бюджету?

Її пояснює президент ГС «Органічна Україна» Олена Корогод:

«Вартість сертифікації в середньому – 70 тис. грн на рік. 30% компенсації вартості — це 21 тис. грн на кожного оператора — вже 15 млн грн. Із 700 операторів близько 350 — це виробники, які безпосередньо виробляють органічну продукцію, тобто працюють на землі, опікуються родючістю ґрунтів. Кожному з них планується по 100 тис. грн (по 5 000 грн на 1 га органічних земель, але не більше ніж 100 тис. грн на господарство). Це вже 35 млн грн. Далі по держпідтримці органічного тваринництва — 5 000 грн на органічну корову. Важлива підтримка для тваринництва, адже, як я говорила раніше, саме молочна органічна продукція займає 65 % споживання продукції українського виробництва. Насправді, ми порахували кожну органічну корову, і це дуже мало — в Україні всього близько 4000 голів ВРХ зі статусом органік, які утримуються у 5-х тваринницьких господарствах — і на них вже 20 млн грн потрібні. Тобто мінімальний органічний бюджет на держпідтримку цього року мав бути 65 млн грн — 10 млн грн сертифікація, 35 млн грн земля і 20 млн грн тваринництво. Маємо 50 млн грн, і дуже сподіваємося, що вони будуть розподілені між операторами в 2021 році — саме таку можливість фіксує пункт 2 Закону 1649-IX. Органічне виробництво має із самого початку чітку, впорядковану систему господарювання, тому з боку виробників підтвердити органічний статус та потужності виробництва буде дуже легко — ми ж очікуємо оперативної реакції Міністерства щодо розробки підзаконки, адже на сьогодні, на серпень, розподіл коштів ще і не починався».

Що сектор органічної продукції отримає з бюджету у 2022 році?

Розмір субсидії в органічному тваринництві має відповідати вартості додаткового утримання та догляду органічних тварин, а також втрат, недоотриманого прибутку заради чесної пропозиції споживачу, яких зазнає виробник при лікуванні тварин навіть дозволеними в органічному тваринництві препаратами, каже Корогод.

«Це близько 10 тис. грн на одну ВРХ, що становить 40 млн грн на рік дежрпідтримки органічного тваринництва. Загалом, державна підтримка органічного виробництва має збільшитися у 5-7 разів вже у 2022 році, до 35 млн грн, і це не про колядування грошей у держави, це про абсолютно логічний, правильний розподіл бюджету країни, який наповнюємо всі ми, українці, для нашого ж здоров’я та благополуччя, здорової екології та кліматично-дружнього сільського господарства. Саме та точкова дотація зі сталим, пролонгованим ефектом, про яку так полюбляють говорити деякі політики», – каже вона і додає, що в ідеалі хотілося б, що всі 500 тис. органічних гектарів помножити на 5 000 грн — і отримати 2,5 млрд грн на родючі органічні землі».

Дмитро Соломчук впевнений, що 50 млн грн держпідтримки виробникам органічної продукції — це тільки початок!

«Наразі на урядовому рівні затверджена стратегія на 10 років щодо збільшення площі земель з органічним статусом – до 1,3 млн га, майже в 3 рази. Разом із цим очікується і збільшення експорту органічної продукції до $1 млрд до 2030 року. Україна вважається одним із найважливіших постачальників органічної агросировини та продукції її переробки в країни ЄС, а географія експорту органічної продукції, виробленої в Україні, досить різноманітна. Для досягнення поставлених цілей ми маємо всіляко підтримувати вітчизняне органічне виробництво, зокрема через розробку програм фінансової підтримки виробників-органіків. Досвід урядів скандинавських країн та Балтії підтверджує, шо субсидії та підтримка держави сприятиме не тільки суттєвому зростанню обсягу виробництва органічної продукції, а й її продажу», — каже він.

Крім того, зростання органічного виробництва в Україні є одним із індикаторів Цілей сталого розвитку. Органіка є частиною угоди про асоціацію і важливою частиною євроінтеграційного процесу.

 

«Нам вкрай важливо надавати відповідні сигнали інвесторам та робити реальні кроки на шляху підтримки органічного виробництва як довгострокової перспективи, гарантованої державою, щоб виробники планували та вкладатися у розвиток органіки. Тому я впевнений, що субсидії для органіків у 2021 році — це початок довгого перспективного шляху в органічному будівництві. Державна підтримка буде забезпечена як мінімум до 2025 року. Адже ми повинні працювати не лише над тим, щоб підтримувати розвиток та популяризацію органічного виробництва, щоб наша органічна продукція була на європейських прилавках, а, в першу чергу, перейматися тим, щоб якісну органічну продукцію споживали українські школярі, дитячі садочки, українські пересічні споживачі фокусувалися на здоровому способі життя й були обізнані про цінність органічних харчових продуктів і напоїв. Це пріоритет. Ми маємо підтримувати довгострокові ініціативи, які націлені на сталий розвиток», — каже Соломчук.

Керівник проєкту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного сільського господарства» вважає, що державна підтримка органічного виробництва в майбутньому має використовуватися для того, щоб зацікавити виробників органічної продукції сертифікуватися відповідно до вимог українського органічного законодавства.

«А це означає не тільки підтримку сертифікації та площ, які перебувають в обробітку відповідно до українського законодавства, а й підтримку інших напрямів, таких як маркетингові заходи та надання консультацій. Крім того, кошти також мають виділятися для сприяння впровадженню органічного харчування в школах. Досвід Німеччини та ЄС показує, що поєднання цих заходів може сприяти значному збільшенню кількості виробників органічної продукції і зростанню попиту на цю продукцію», — підкреслює він.

Штрафи для виробників скасовуються

Четвертий наслідок закону 1649-IX – штрафів для виробників за порушення Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» не буде.

Читати до теми: Закон про національні органічні стандарти і органіку №2496-VIII: як зміняться правила роботи для виробників та ринку

Суть пояснює координатор органічного компонента швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» Наталія Прокопчук.

«Крім введення у правове поле органічних виробників, які виробляють і продають свою продукцію в Україні та сертифіковані відповідно до іноземного органічного законодавства (більшість – відповідно до органічного законодавства ЄС) та можливості отримання державної підтримки вперше в історії України, законопроєкт 1649-IX усуне загрозу застосування штрафних санкцій та репутаційних ризиків за недотримання норм Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», які суб’єкти господарювання (і виробники, і представники роздрібної торгівлі, і органи іноземної сертифікації) в силу об’єктивних причин не можуть виконати. Адже виробник не може стати оператором (і маркувати свою продукцію як органічну) і з’явитися у Реєстрі операторів, доки не з’явиться Реєстр органів сертифікації, а цей Реєстр не з’явиться, доки не пройде процес акредитації, а акредитація не розпочнеться, поки не будуть подані документи від підприємства, установи, організації чи їхнього підрозділу, що претендує на внесення до Реєстру органів сертифікації, із документом, що підтверджує наявність принаймні одного інспектора з відповідної галузі органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, який працює на постійній основі. А це можливо лише після підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції у сфері органічного виробництва згідно з відповідним Порядком Мінекономіки. Отже пройде ще певний час, доки з’явиться перша органічна продукція, виробництво та обіг якої буде сертифіковано відповідно до органічного законодавства України і яка буде маркована державним логотипом України для органічної продукції», – говорить вона.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 серпня 2020
МХП та «Органічна Україна» підписали меморандум про співпрацю з відновлення ґрунтів та органічне виробництво
Агрохолдинг МХП та громадська спілка «Органічна Україна» підписали «Меморандум про взаєморозуміння та стратегічне партнерство щодо...
31 липня 2016
Українська органіка буде користуватись попитом у Китаї
Українська органічна продукція користувалась би у Китаї значним попитом. Про це в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com розповів народний...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...