Куди рухається агросектор України?

Сільське господарство — одна з найперспективніших галузей економіки України. Агросектор генерує приблизно 11,4% ВВП і створює робочі місця для мільйонів українців (близько 17% зайнятого населення країни). Кваліфікована та недорога робоча сила створює конкурентні переваги порівняно з виробниками не тільки з Європи, а й із СНД. Про це йдеться в новому «Огляді аграрного сектору», котрий створено в рамках проекту з вивчення галузевих трендів, який ініціювали «Київстар» та EY в Україні.

«Один з найважливіших трендів агробізнесу — посилення взаємодії зі світовою спільнотою, зокрема з міжнародними ринками збуту й іноземними інвесторами. Якщо для виходу на зовнішні ринки необхідно відповідати стандартам якості продукції, то для залучення іноземних інвесторів компаніям потрібно продемонструвати достатній рівень прозорості, ефективності та перспективності. Для цього бізнес-модель повинна бути максимально оптимізованою та структурованою, а також відповідати міжнародним принципам корпоративного управління», — говорить старший консультант відділу послуг з підвищення ефективності бізнесу EY в Україні Борис Трофімов.

ВАЛОВИЙ ЗБІР ЗЕРНОВИХ У ПЕРСПЕКТИВІ — ПОНАД 100 МЛН Т НА РІК

Україна впевнено рухається в напрямку відкритого ринку сільськогосподарської землі. Очікується, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення буде скасовано в найближчі кілька років.

«Щойно ринок землі буде переведено в інвестиційну площину, з’являться нові можливості використовувати землю як фінансовий інструмент для залучення ресурсів у розвиток агрогосподарств, — коментує асоційований директор, керівник групи з дослідження ринків і проведення комерційної експертизи, відділ консультаційних послуг із супроводу транзакцій EY в Україні та Білорусі Олександр Романішин. — Розрізнений земельний банк створює можливості для інвестиційної діяльності в цьому напрямку, злиттів і поглинань невеликих гравців і появи нових потужних виробників. Нові великі компанії агробізнесу формуються шляхом злиття та консолідації дрібних виробників і їхніх земельних банків. Таким чином, формуються великі наділи у 20—50 тис. га в сусідніх регіонах країни».

В Україні виробляється значно більше агропродукції, ніж потрібно для внутрішнього споживання. За виробництва зернових (пшениця, рис, кукурудза, ячмінь) на рівні 57,2 млн тонн, споживання становить трохи більше 25,5 млн тонн. Україна — лідер з постачання соняшникової олії та ячменю і входить у десятку найбільших виробників за обсягами пшениці на експорт. Попри введення обмежень на поставки зернових за кордон, експортери стрімко нарощують продажі. За січень—листопад 2015 року поставки зернових культур за межі України досягли $5,4 млрд, що становить 15,7% в загальній структурі експорту країни.

За середньої врожайності пшениці на рівні 4,1 тонн/га на 1 листопада 2015 (при європейській нормі 6,1 тонн/га) країна має значний потенціал для зростання продуктивності в галузі. За умови максимально ефективного використання земельних ресурсів, інвестицій в агросектор, оптимізації витрат на виробництво сільськогосподарської продукції ,Україна може підвищити валові збори до понад 100 млн тонн на рік із нинішніх 40—60 млн тонн і посилити свої провідні позиції з виробництва зернових у світі.

У найближчі 5—10 років Україна та інші країни Східної Європи можуть стати основними двигунами зростання продажів сільськогосподарської техніки. Коли вітчизняні агровиробники відчують себе досить упевнено для довгострокових інвестицій, нові капітальні вкладення дозволять їм удосконалити техніку вирощування польових культур і підвищити врожайність.

ЗА ПІДСУМКАМИ 2016 РОКУ УКРАЇНА ЗАЛИШИТЬСЯ У ВІСІМЦІ НАЙБІЛЬШИХ ЕКСПОРТЕРІВ КУРЯТИНИ

Тваринництво є другим за важливістю сегментом агросектору України. У загальному обсязі валової продукції сільського господарства за 2015 рік частка продукції тваринництва склала 29,7%.У структурі виробництва продукції тваринництва домінує вирощування худоби та птиці, а також виробництво молока.
Середній обсяг споживання м’яса в Україні на душу населення в 2015 році склав 42,6 кг, знизившись із 46,5 кг у 2014 році, і наразі значно відстає від аналогічного показника в країнах ЄС (в середньому 65 кг на душу населення). Таким чином, споживання м’яса в Україні має потенціал для подальшого зростання.

У міжнародній торгівлі продуктами тваринництва Україна не здає сильні позиції на ринку м'яса птиці: передбачається, що за результатами 2016 року країна залишиться у вісімці найбільших експортерів курятини. Станом на 1 лютого 2016 року українські компанії вже використали на 100% квоту на постачання м'яса птиці в країни ЄС. Істотно збільшується попит на український експорт великої рогатої худоби, зокрема з боку покупців з країн Близького Сходу, Північної Африки та СНД.

У найближчій перспективі найбільше зростання очікується в сегменті м’яса птиці через збільшення внутрішнього споживання курятини та сильні позиції України на міжнародних ринках. Водночас зростання виробництва буде обмеженим недоступністю кормів через низькі врожаї кукурудзи і пшениці.

За матеріалами компанії EY в Україні