Децентралізація зсередини: що заважає добровільному об’єднанню ОТГ
Децентралізація зсередини: що заважає добровільному об’єднанню ОТГ

Якою буде подальша доля децентралізації, а також – як у найближчому майбутньому утворюватимуться громади (добровільно, примусово чи якось інакше) – цілком і повністю залежить від рішень нового керівництва країни. 

У Раді зареєстровано законопроект №10240 про добровільне об’єднання у громади або добровільне приєднання до ОТГ (із чітким механізмом оскарження рішень). Проте він поки що «завис у повітрі». Натомість оновлена Верховна Рада може надати право автоматично утворювати об’єднані територіальні громади (ОТГ) лише містам і районним центрам, а села та селища у такому разі зможуть лише доєднатися.

Раніше AgroPolit.com провів власне дослідження ситуації навколо децентралізації, з’ясувавши 7 основних проблем, які зараз стримують процес.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який починав децентралізацію, визначив 5-річні досягнення уряду наступним чином:

  • сформовано 876 ОТГ (у 2015 році їх було 159);
  • доходи місцевих бюджетів зросли з 70,2 млрд грн (у 2014 році) до 233,9 млрд грн (у 2018 році); 
  • за 2016-2018 рік в ОТГ побудовано близько 3000 об’єктів інфраструктури; 
  • 646 ОТГ отримали у власність приблизно 1,5 млн га землі поза межами населених пунктів;

Зараз уряд розпочинає новий етап децентралізації, головне завдання якого — завершити формування спроможних громад. Новою територіальною основою України мають стати близько 100 районів і 1600-1800 ОТГ. Місцеві вибори у 2020 році повинні відбутися вже на новій територіальній основі. До того ж, щоби досягнення реформи були незворотними, децентралізація має бути закріплена в Конституції", — наголосив він.

Детально всі досягнення та провали реформи за 5 років можна побачити у аналітичній інфографіці за даними Мінрегіонбуду — Моніторинг запровадження децентралізації в Україні — 2014-2018 роки.

У свою чергу AgroPolit.com дізнався думку безпосередніх учасників процесу децентралізації (від уже утворених ОТГ та до представників тих сіл і селищ, які не мають змоги чи бажання долучатися до тергромад). Нам було озвучено 4 ключових причини (проблемних питання):

  1. Слід дотримуватися вимоги Європейської хартії щодо об’єднання громад: повинна домінувати добровільність.
  2. Справедливий формат розподілу бюджетних фінансів.
  3. Потрібно переформатувати виборчу систему, пов’язану з ОТГ.
  4. Вирішити земельні питання.

Детальніше про них  ви маєте змогу прочитати у коментарях нижче.  

КОМЕНТАРІ 

Микола Фурсенко, голова Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад (ВАССР), сільський голова Фурсівської сільської об’єднаної територіальної громади:

Більшість ОТГ хочуть, щоб земельна реформа почалася тоді, коли кожен населений пункт, кожна об’єднана громада матимуть чіткі та вивірені документи щодо земельних справ: генеральний план, схему розвитку територій, систематизацію землі, а головне – щоб було встановлено її вартість.

Понад 60% сільських населених пунктів і сільських рад ще не визначилися, куди вони будуть приєднані, зазначає Микола Фурсенко. 94 райони досі не створили жодної об’єднаної громади.

Ми вітаємо реформу. Та коли сьогодні ставлять питання, щоби якнайшвидше закінчити децентралізацію, тут як ніколи потрібен виважений підхід. Слід дотримуватися вимоги Європейської хартії щодо об’єднання громад: повинна домінувати добровільність. Проблему з небажанням об’єднуватися можна вирішити тільки тоді, коли усі відчувають, що будуть зрушення на краще, особливо в економічному плані. Коли надходять кошти – люди це бачать, і вже назад дороги не буде.

Фінанси – це не єдині складнощі, з якими стикаються тергромади у процесі реформування.

Є багато земельних проблем, які мають бути вирішені. На жаль, нам хоч і повернули землі с/г призначення до комунальної власності громад, але всі вони вже використовуються орендарями, що унеможливлює розвиток малого та середнього бізнесу. Сьогодні потрібно знайти схему, щоб агрофірми поділилися землями, адже всі можливі вже розорані. Навіть ті, які не можна було чіпати.

Коли проводилося розпаювання, до 15% землі товарного с/г виробництва (без урахування земель запасу сільських рад) мало бути залишено для розвитку дрібного фермерства та кооперативів. Але ці землі були оформлені через обласні держземагентства й передані в довгострокову оренду аграрним підприємствам. Тож тепер малі фермерські господарства змушені шукати спільну мову з власниками агрохолдингів, адже брак кормових бази «ставить хрест» на перспективах розвитку таких організацій.

Я думаю, що повинно бути якесь порозуміння між дрібними фермерами та власниками агрохолдингів. Якби агрохолдинги, котрі мають тисячі га земель, віддали ці 10-15% земель (близько 300-500 га), вистачило б для розвитку особистих господарств. Це дасть поштовх для розвитку малим та середнім фермерським підприємствам і принесе додаткові кошти місцевим бюджетам.

Микола Поєдинок, заступник голови – керівник виконавчої дирекції ВАССР:

Для нас важливо, щоб був справедливий формат добровільного об’єднання, а не адміністративного, як говорять деякі політики. Друге – справедливий формат публічних фінансів: громади мають відчути, що нові повноваження супроводжуються ресурсами та створюють можливості для розвитку», – наголошує 

По-третє, зазначив він, потрібно переформатувати виборчу систему, оскільки є багато випадків, коли в новоутворених територіальних громадах немає представників від сільських і селищних рад, які увійшли до них.

Ще одне важливе питання – передача сільськогосподарських земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, у комунальну власність – попри те, чи це об’єднані громади, чи просто сільські ради.

Микола Поєдинок зазначив, що Асоціація готує звернення до нової влади щодо усіх цих питань.

Представники ВАССР наголосили також, що Асоціація реформуватиметься разом зі своїми членами: сільські та селищні ради стають об’єднаними громадами, відтак Асоціація починає реформування у Всеукраїнську асоціацію самоврядних громад.

Тарас Дідич, Дмитрівський сільський голова:

Мені хотілося б, щоби ставили не тільки питання приєднання до міст, а щоб були збережені сільські територіальні об’єднані громади, бо неможливо усе підігнати під міста. Як би ми не говорили, що статус населеного пункту за приєднання села до міста змінюватися не буде, але давайте бути об’єктивними й розуміти, що якщо у столичному районі нас приєднають до міста – нас чекає доля забудови висотками, як у місті, тому що діятимуть інші норми. Варто зберегти сільські громади у вигляді сільських громад, щоб вони годували міста, пропонували відпочинок і зелений туризм.

Людмила Музичка, член правління ВАССР, Потіцький сільський голова:

«Ми розуміємо, що процес децентралізації не зупинити, але Київщина – специфічна область, через що, можливо, так важко йде об’єднання. Ми самодостатні громади і хотіли б, щоби до затвердження нового перспективного плану для Київської області влада почула думку усіх сільських рад. У попередньому перспективному плані інтереси таких сіл, як Потоки, на жаль, не були враховані».

Володимир Кучма, сільський голова Кіптівської ОТГ:

Стосовно подальшого об’єднання із тими сільськими радами, які ще залишаються самостійними. Зрозуміло, що для них це болюче питання – втратити самостійність. А для нас, до кого вони будуть приєднані – теж болюче, бо там немає ніякого розвитку… Наприклад, село Чемер, яке мало би бути у громаді із населенням у півтори тисячі людей, має бюджет на рівні 1 млн 300 тисяч гривень. Тільки від неотримання субвенції з державного бюджету за ці роки, скільки існує Кіптівська сільська ОТГ, втрати – близько 8 мільйонів. Освітня галузь залишається на рівні 60-х років, немає свого дитсадка. Ми розуміємо, що ці проблеми прийдуть в ОТГ, і треба буде знаходити кошти. То чому б не приєднатися й отримати підтримку від держави, а тоді разом за три роки вирішити ці проблеми? Я вважаю, що нова команда, яка прийшла до влади, повинна прискорити об’єднання, до виборів даний процес має бути завершений. І люди отримають користь від цього.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

13 червня 2019
7 децентралізаційних викликів для команди Зеленського
AgroPolit.com розпитав експертів, якіякі сьогодні основні децентралізаційні виклики та які проблеми треба насамперед вирішити. Про це читайте в...
13 червня 2019
Децентралізація на паузі: 7 викликів президентові Зеленському та його команді
Теперішній склад уряду й парламенту роблять останній крок, аби завершити децентралізацію в регіонах — на виході закон про фінальне...
29 січня 2019
П'ятирічка децентралізації: Володимир Гройсман показав результати і озвучив плани
Прем’єр Володимир Гройсман назвав чотири ключові досягнення децентралізації за 5 років її впровадження. Про це він написав у себе на сторінці в...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...