«Артемсіль» в оці аграрного міністерства
«Артемсіль» в оці аграрного міністерства

У Мінагрополітики відбувся круглий стіл за участі 29 претендентів на посаду директора державного підприємства «Артемсіль» під головуванням першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Ярослава Краснопольського та заступника голови робочої групи з питань приватизації держпідприємств Мінагрополітики Олексія Зубрицького. За словами організаторів, мета заходу — перед захистом конкурсних пропозицій дати змогу претендентам поспілкуватися між собою, а також попередньо почути їхні стратегічні плани щодо виводу підприємства з кризи.

«Артемсіль» — важливе державне підприємство не лише тому, що здатне працювати на експорт, заробляючи валютні надходження, також воно є містоутворюючим підприємством Соледара. Воно забезпечує основну зайнятість населення і формує рівень його життя. Особливістю «Артемсолі» є ще й те, що завод розташований за 20 кілометрів від лінії розмежування та «сірої» зони. Тому настрої робочого колективу й їхня позиція є справою тонкою та важливою. Видобуток солі не вимагає якихось нанотехнологій, і підприємство за хорошого менеджменту, господарського підходу і порядності керівника може бути успішним та прибутковим у найближчій перспективі. Через це вже втретє Мінагрополітики проводить кадровий конкурс, який транслюється он-лайн і є максимально відкритим, щоби підібрати цьому стратегічному підприємству таку людину.

Наразі, за словами заступника голови робочої групи з питань приватизації держпідприємств Мінагрополітики Олексія Зубрицького, через об’єктивні обставини (найперше — це втрата російського ринку), ключові фінансові показники «Артемсолі» скорочуються щороку практично на 100%. Падає валовий прибуток, підприємство працює на склад і змушене кредитувати покупців та дистриб’юторів, тому зростає дебіторська заборгованість і практично відсутні обігові кошти. Єдиним більш-менш втішним показником є поступове падіння кредиторської заборгованості та відсутність заборгованості із зарплатні, котра вже три роки не зростала.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський стратегію Мінагрополітики щодо виводу «Артемсолі» з кризи та підготовки підприємства до продажу сформулював так: «Нам насамперед важливо оцінити попередній управлінський досвід роботи кожного кандидата, його стратегічне бачення перспектив розвитку. Новий керівник працюватиме автономно, без зайвої бюрократичної опіки з боку міністерства, тому ми хочемо бачити на конкурсі сильних менеджерів, управлінців, організаторів та стратегів, які дійсно представлять серйозну концепцію розвитку такого важливого для держави підприємства, яким є «Артемсіль».

Ще Мінагрополітики дуже зацікавлене в особистих чеснотах нового очільника, оскільки попередня кадрова плутанина зумовлена проявами корупції через організацію паракримінальних фінансових схем продажу солі, що вихолостило фінанси державного підприємства. Цим і викликано таку прискіпливість у відборі. Тому конкурс на посаду керівника широко анонсовували у засобах масової інформації, щоб до участі в ньому залучилися серйозні менеджери та порядні управлінці з відповідним досвідом. Було організовано потужну інформаційну кампанію, залучено рекрутингові агентства.
Проте доводиться констатувати, і це певним чином виявив круглий стіл, рівень претендентів, за кількома винятками, — невисокий. Серед учасників є керівники старої школи та пенсійного віку, котрі у своїх виступах про стратегію розвитку робили головний акцент на наведенні трудової та фінансової дисципліни на підприємстві, необхідності кадрових перестановок, а не на запровадженні сучасного менеджменту у сфері збуту готової продукції та організації нових експортних ринків. Ці люди звикли працювати під крилом держави і порядок на підприємстві починати з побілки бордюрів, тому дивно звучали їхні тези про необхідність виділення бюджетних коштів на модернізацію основних фондів і купівлю нових гірничих комбайнів коштом держави. Схоже, ці шановані люди не встигають за часом і не розуміють глибини проблем сьогоднішньої України.

Молодим конкурсантам, котрі висловлювалися за повну комп’ютеризацію діяльності «Артемсолі», за впровадження високих технологій очистки солі, що забезпечить зростання її собівартості та розширення попиту, схоже, не вистачає життєвого досвіду і навичок у роботі з людьми. Проте із жодних вуст, за винятком хіба що нинішнього виконуючого обов’язки директора Володимира Долі та грузинського кризового менеджера з команди реформаторів Владімера Уґулави, детальної управлінської концепції не прозвучало. Доля володіє ситуацією на підприємстві, а тому орієнтується у можливих варіантах подолання кризи, Уґулава має успішний досвід реформування грузинських підприємств, що є важливим. До честі реформаторів нового ґатунку, прозвучали сильні стратегії щодо диверсифікації «Артемсолі» після втрати російського ринку, що становив 20% експорту, з організацією у країнах, з якими підприємство торгує, складських терміналів для оперативного продажу продукції з аукціонів. Із облаштування подібних торгівельних майданчиків у Києві тощо — для покращення і здешевлення логістики, а також щодо переукладання договорів з метою вийти на прямі поставки для усунення з ринку фірм-прокладок та суттєвого зменшення маржі ріелторів. Достойна уваги й заява щодо можливості зміни відтермінування платежів на користь підприємства, наприклад, із торговельною мережею «АТБ» та іншими, що, наряду з підвищенням якості продукції, поверне в «Артемсіль» обігові кошти.

Доречно прозвучала і теза про необхідність забезпечення резерву вагонів через укладання довготривалих орендних угод. На відміну від загалу, ті, хто сприймає свою участь у конкурсі всерйоз, могли оперувати навіть тарифами на вантажні залізничні перевезення та транспортування морськими сухогрузами до країн, котрі можуть стати новими ринками збуту, як-то Китай. Як модернізувати завод без залучення державних коштів, як підвищити якість харчової і технічної солі, як радикально впровадити виварні технології виготовлення продукції для потреб медицини та хімічної промисловості тощо — висловлювалися й подібні міркування. Але таких новаторів серед претендентів були одиниці. Уґулава, наприклад, переконував, що вибудувати успішний менеджмент на підприємстві можна, спираючись на грузинський економічний досвід. 

Можливо саме тому, що вибір невеликий, Ярослав Краснопольський, запропонував відірваним від реалій конкурсантам, спуститися з небес під землю в буквальному сенсі, та відвідати «Артемсіль». Поспілкуватися з людьми, помацати соляну породу, зрозуміти усю міру майбутньої відповідальності. Краснопольський навіть припускає, що після колективних відвідин підприємства, які були заплановані у ході круглого столу наступного тижня, будуть і такі, що знімуть свої кандидатури з конкурсу. Перший заступник міністра ще раз наголосив, що батьківської опіки і плачів у міністерську камізельку не буде. Керівник повинен взяти всю повноту відповідальності за долю «Артемсолі» та людей на себе, працювати на прибуток для підприємства й держави і, що є найголовнішим, вивести підприємство на рівень високої рентабельності та підготувати його для успішної подальшої приватизації за ціною, вигідною Україні на цьому ринку. Бо коли Олексій Зубрицький попросив присутніх коротко сформулювати, якими рисами вони наділені для того, щоб мати право очолити «Артемсіль», дехто думав повільніше, ніж ростуть сталактити. Дехто взагалі робив обмовки за Фрейдом, вірніше, за Дарвіном, демонструючи наявність лише одного знання, що гроші вирішують усе.

Водночас, за словами Краснопольського, міністерство, котре сподівається на порядок і прозорість у веденні бізнесу, буде й надалі переадресовувати всі скарги щодо корупційних проявів до правоохоронних органів, оскільки розгляд таких справ не є у межах його компетенції. Кримінальні справи, порушені за фактами корупційної діяльності попередніх керівників, є тому підтвердженням. Конкурс орієнтовно відбудеться за два тижні, його буде анонсовано на сайті Мінагрополітики, де вже виставлено прізвища 29 претендентів. Міністерство й місто Соледар дуже сподіваються, що вдасться вибрати справжнього господаря.

Звичайно, знайдуться такі, хто буде намагатися чинити силовий тиск на учасників конкурсу. Ті, хто наживався на «Артемсолі» через посередницькі структури, ніде не ділися. Дуже можливо, що конкурсний відбір буде предметом прискіпливої уваги рейдерів за наймом, які рядяться під громадських активістів. Як слід очікувати і замовних публікацій з метою дискредитувати конкурс.


Сергій СУЛИМА

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

11 березня 2016
На посаду директора ДП «Артемсіль» претендує 29 конкурсантів — Мінагрополітики
До участі в конкурсі  на посаду директора ДП «Артемсіль» допущено 29 кандидатів. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики. ...
18 лютого 2016
Мінагрополітики відповіло колишньому директору «Артемсолі» на звинувачення — офіційно
Міністерство аграрної політики і продовольства України (Мінагрополітики) втретє проводить конкурс на посаду директора ДП «Артемсіль»,...
10 лютого 2016
Мінагрополітики просить МВС перевірити зловживання на ДП «Артемсіль»
Мінагрополітики України звернулось до Національного антикорупційного бюро України та Міністерства внутрішніх справ з проханням перевірити інформацію...
5 квітня 2016
Володимир Угулава: Навіть без російського ринку Україна може поставляти 5 млн тонн солі лише у Східну Європу
У середу розпочнеться завершальний етап конкурсу з відбору голови ДП «Артемсіль» і триватиме до 8 квітня. Ситуація довкола вибору нового...