5 головних перешкод на шляху українського експортера
5 головних перешкод на шляху українського експортера

За підсумками 2016 року об’єм вітчизняного експорту скоротився на 5,2%: не допомогло ані квотування від Євросоюзу, ані впровадження «єдиного вікна», завдяки якому витрати часу на оформлення документів суттєво зменшилися. Розглянемо фактори, які заважають просуванню українських виробників на зовнішні ринки.

 Причина №1: державна політика у сфері експорту

Вітчизняна експортна торгівля регулюється із застосуванням низки обмежуючих чинників: мита та податків, експортних квот, забороною продажу за кордон певних груп товарів. В Україні майже відсутні державні механізми стимулювання експорту. Непродумана політика й лобіювання інтересів монополістів часто стають на заваді виходу малих і середніх підприємств на зовнішні ринки.

Українські експортери витрачають забагато часу на підготовку документів, а майже половина вартості експортної операції припадає на процедуру оформлення. Для однієї операції, пов’язаної із закордонними продажами, українським підприємцям потрібно 11 документів, приблизно 127 годин і $667.

Цього року в рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового Банку (Doing Businessreport) Україна посіла 115 місце в категорії міжнародної торгівлі, опустившись за рік на 5 позицій вниз. Основна причина — значні витрати коштів та часу, пов’язані з переміщенням товарів через кордон.

За Індексом залученості в світову торгівлю (Globaltradeenablingindex) станом на 2016 рік, наша країна посідала 95 місце серед 136-ти країн. За два роки ми втратили загалом 11 позицій, а найбільшим падінням відзначився показник доступу до зовнішніх ринків: із 97-го місця у 2014 році до 110-го у 2016-му. Такі міжнародні оцінки свідчать про неефективність державного регулювання експорту та забюрократизованість процедур, через які Україна щороку втрачає експортні можливості.

Причина №2: інфраструктурні проблеми

Найбільш успішною галуззю в структурі вітчизняного експорту є аграрний сектор, однак потенціал України в цій сфері реалізовано лише частково. Вдосконалення інфраструктури могло б у рази збільшити прибутки від торгівлі сільгосппродуктами. Згідно із даними Індексу залученості в світову торгівлю, за доступністю та якістю транспортної інфраструктури Україна посідає 72-е місце серед 136-ти країн, що на 8 позицій гірше, ніж за два роки до того.

Існує проблема із транспортуванням товарів залізницею: парк зношений і його складно експлуатувати, а ціни на послуги «Укрзалізниці» постійно зростають. Щоб збільшити прибуток, деякі аграрії використовують для перевезень автотранспорт, перенавантажуючи фури. Це призводить до руйнування автомобільних доріг, тож одні інфраструктурні проблеми стають причиною появи інших.

Наприклад, у зерновому секторі України логістичні витрати у розрахунку на тонну зерна в півтора разу вищі, ніж у США, Франції чи Німеччини.

А ще аграрії відчувають брак обладнаних складських будівель для зберігання сировини. Це змушує підприємців збувати продукцію відразу після збору врожаю, часто за порівняно низькими цінами.

Причина №3: сировинна структура експорту

Орієнтація вітчизняних підприємців на виготовлення та збут сировини призводить до економічних втрат. Такій залежності є декілька пояснень:

згадані вище інфраструктурні проблеми, а саме – відсутність приміщень для зберігання сировини;

інвестиційна непривабливість країни, що впливає на темпи побудови нових переробних підприємств;

бажання підприємців отримати прибуток у найкоротший термін та ін.

Розвиток переробної галузі дозволить збільшити додану вартість продукції, створить нові робочі місця та, як наслідок, буде сприяти економічному зростанню країни.

Причина №4: проблеми на митниці

Під час проходження операцій на кордоні дається взнаки неузгодженість вітчизняного законодавства з нормами інших країн. Також є проблеми з попередньою класифікацією товарів. Корупція та ручне управління на митниці, а ще – непрозоре визначення митної вартості спричиняють збільшення  собівартості товару. А митні органи й аудитори часто трактують одні й ті ж самі вимоги законодавства різним чином.

Причина №5: несприятливе валютне регулювання

Девальвація національної валюти стимулює збільшення обсягів експорту, тож деякий час може бути сприятливим чинником для розвитку вітчизняної економіки. Однак слабка гривня провокує невизначеність розвитку економіки у довгостроковій перспективі, що спричиняє відтік інвестицій.

Директор аналітичної групи «DaVinci AG» Анатолій Баронін стверджує, що наразі використання в Україні девальваційних інструментів для стимулювання експорту не буде ефективним. Для досягнення позитивного впливу на економіку необхідно одночасно запускати механізми, які стимулюють зростання номінальних доходів населення, ведуть до зняття бар’єрів на шляху експорту, до скорочення транзакцій них витрат та активного імпортозаміщення. Він вважає, що подальша девальвація національної валюти негативно вплине на конкурентоспроможність українських товарів через високі показники імпортоємності. Це може призвести до скорочення обсягів валютних надходжень у країну та до втрати деяких зовнішніх ринків. 

Зношеність інфраструктури, низька інвестиційна привабливість і неефективна система державного регулювання експорту заважають виходу української продукції на зовнішні ринки. Подолання цих перешкод простимулює розвиток українського експорту та допоможе значно збільшити його обсяги.

Передрук з Baker Tilly

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

15 серпня 2017
Над прірвою в порту – чи зірве нова інструкція про облік зерна його експорт?
Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило проект наказу «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку...