Півроку діяльності Мінагрополітики очима аграрних депутатів
Півроку діяльності Мінагрополітики очима аграрних депутатів

 Цими вихідними аграрії святкуватимуть своє професійне свято — День сільгоспвиробника. Є чимало досягнень: урожай близько 65 млн т зерна, заплановано рекордний експорт — 41 млн т, освоєння нових ринків, поступки з боку ЄС. В їхній бік влада скаже багато хороших слів, обіцянок. Втім, що за рік змінилося реально? В кінці першого кварталу галузь отримала нового аграрного міністра — Тараса Кутового. Разом із депутатами AgroPolit.com проаналізував його аграрну політику і виділив плюси та мінуси. Деталі читайте далі.

Опитані народні депутати кажуть, що Кутовий замахнувся на кілька резонансних питань, які вже давно  на часі. Якби він цього не зробив, то ринок його б не зрозумів. Частина гарячих тем стосується вирішення «хронічних» проблем економіки, як-от роздутий дефіцит бюджету й обсяги держдотацій, нереформована податкова система АПК, ринок землі тощо.

Оподаткування

Кутовий не боїться говорити про непрості питання, наприклад, про мораторій, спецрежим, державні підприємства, зміщення фокусу держпідтримки у бік дрібних виробників. У нього є позиція і він її відстоює», — говорить член аграрного комітету Верховної Ради Олексій Мушак. Він починає аналізувати роботу Мінагропроду з найболючішого — питання оподаткування. «Спецрежим ПДВ для АПК уже, по суті, вичерпав себе, бо агросектор динамічно розвивається і режим почали використовувати, зокрема й для махінацій. Його потрібно залишити тільки для тваринництва, садівництва та нішевого виробництва. Мені здається трішки лукавством, коли кажуть, що вся сіль у сумах дотацій із бюджету. Справа не у розмірі держпідтримки для АПК, а в ефективності її використання. Саме тому підтримувати потрібно тільки найменших виробників і фермерів, решта — гравці, й без того мають багато можливостей бути конкурентними», — пояснює депутат у розмові  з AgroPolit.com.

Нагадаємо, що  в інтерв’ю нашому виданню перший заступник голови  ДФСУ Сергій Білан повідомив, що 2015 року 17,046 тис. сільгосппідприємств (користувачі спецрежиму ПДВ) отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. При цьому 1369 не мали ані землі в обробітку, ані найманих працівників!..Сума встановлених збитків — 1 млрд 133 млн грн. «Тобто, вони безпідставно отримали 2,853 млн грн податкового кредиту», — пояснив Білан.

З іншого боку, учасники ринку кажуть, що зловживань немає. Тож, можливо, час розібратися, чи  є  чорна кішка у темній кімнаті?

Мінагропрод спільно з депутатами відстоює питання ПДВ для сектору, додає один з учасників перемовин про оподаткування для сектору, народний депутат Валентин Дідич. Але проблема в іншому — є вимога МВФ, з якою не рахуватися не можна. У цій дискусії, каже він, доводиться вигризати гроші на підтримку для галузі.

Міністр та його команда відстоювали інтереси фермерів у плані збереження спецрежиму ПДВ. Але є позиція кредитора — МВФ. Попри це, він виступав за те, щоб збільшити бюджетні кошти із 5,5 млрд до 10 млрд для АПК. Мені імпонує той компроміс, який сьогодні озвучується з боку Кутового, що потрібно фінансово підтримувати мале товарне виробництво й фермерів», — пояснює Дідич.

Де ще потрібно допрацювати міністрові та його  команді — так це у формуванні надійної моделі оподаткування сектору на майбутнє, підказує народний депутат Микола Кучер. «Міністерство відстоює інтереси сектору й спецрежим, але зараз це повинно бути вже агресивно. Але Кабмін хоче, щоб це не називалося спецрежимом. Зараз розглядається 7% ПДВ на продукцію для всіх, знижена ставка, — пояснює нардеп. — Зокрема, принципове питання для тваринництва: відвоювати їм спецрежим або прямі дотації з бюджету. Як депутати ми готові йому в цьому допомагати».

Але, як то кажуть, не депутатами єдиними. «Міністр декларує, що у розподілі державних коштів братимуть участь і представники громадських об’єднань. Це добре. Та потрібно чітко визначити, як це відбуватиметься», — пропонує наступний логічний крок голова аграрного об’єднання  у парламенті, нардеп Леонід  Козаченко.

Ринок землі

Попри жорсткі дискусії різних політсил щодо продовження терміну мораторію на продаж землі, більшість опитаних депутатів сходяться на тому, що це був потрібний крок. Тепер головне — ефективно використати річний запас на розробку дорожньої карти земельної реформи.

 Це добре, що відстояли продовження мораторію. В Україні структура власників землі дещо змінилася: 10 років тому це були люди, які отримали землю під час розпаювання, зараз це багато людей, які отримали землю у спадщину і хочуть її продати. Не враховувати цього не можна», — говорить Кучер.

На його думку,  подальший успіх у земельному питанні залежатиме від згуртованості всіх зацікавлених учасників у цьому.

Теза про довгострокову оренду у депутатів знайшла підтримку з певними зауваженнями.

«Мораторій не можна було знімати, бо ніхто не знає, як буде функціонувати ринок землі. Тому позиція Кутового про продовження — правильна. Може бути й довгострокова оренда, яку він запропонував. Але найголовніше, щоб юридичні особи в такому разі не мали подібного орендного права більше, ніж на 10-15 років. Земельне ж питання потрібно активізувати і щодня переконувати селян, що ті пропозиції, які вносить Мінагрополітики, відстоюють інтереси селян. Пілотні варіанти запуску земельного ринку, на мій погляд, потрібно починати з певних областей, а не з усієї країни», — висловлюється Козаченко.

Я підтримую довгострокові орендні відносини, бо не бачу, що можна ще запропонувати натомість. Тепер головне — в рамках підготовки закону «Про обіг земель...» зробити законодавчі запобіжники, щоб українська земля не розійшлася між 10 кланами», — додає своє бачення земельної реформи Дідич.

У Раді переконані, що оренда підстрахує й село в умовах хронічного безгрошів’я,  тому ця реформа, на відміну від запуску вільного ринку, сприйматиметься ними «без штиків».

Довгострокова оренда — як один з інструментів у ланцюжку декількох необхідних. І якщо відкриють ринок землі, то у селян буде страх від того, що він виявиться без грошей. Тому потрібно розставити рівні умови й можливості», — говорить народний депутат від  «Самопомочі» Іван Мірошниченко.

Тож схоже, що варіант довгострокової оренди має шанси пройти через Раду. Якщо це станеться — запрацює механізм агрокредитування. А от із проштовхуванням земельного пакета буде складніше — надто багато інтересів різних груп захочуть запхати до нього.

Саме через це, на думку Олексія Мушака, міністерство не повинно діяти революційно в питанні землі.

Я — за максимально прозору систему: в перспективі відкритий ринок і завдяки цьому за кілька років поступово дозволити продавати землю іноземцям… Агрохолдингам це також вигідно. Адже сьогодні їм буде дешевше залишатися в орендних відносинах, ніж купувати землю. Міністерство ж має захищати й права дрібних виробників. Кутовий пропонує рішення (спочатку довгострокова оренда, а далі — запуск ринку), яке не порушує баланс», — підсумовує він.

Втім, хоча «ґрунт» для тотальної земельної реформи ще й сирий, однак депутати пропонують не  відкладати її у шухляду. Навпаки, переконують, що виграний рік варто  присвятити нормальному написанню дорожньої земельної карти. В її рамках потрібно вирішити такі питання, як інвентаризація, розподіл земель комунальної і державної форми власності тощо.

Міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий в інтерв'ю Latifundist.com заявив, що відомство вже готує компромісний варіант законопроекту «Про обіг земель» і проведе широкі консультації. За його словами, законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» повинен включати етапи запуску ринку, варіанти розпорядження землею власниками, захисні механізми від концентрації активів в одних руках, продовжити мораторій на продаж на 5 років та інше.

Тож  уже скоро побачимо,  чия земельна правда візьме гору!

ПРИВАТИЗАЦІЯ

Є ще один прихований ризик і можливість для міністра, кажуть опитані депутати. Нагадаємо, що наразі Мінагрополітики планує передати 62 аграрних об’єкти. Втім, ще за попереднього міністра ФДМУ реально забрав собі тільки 10. Причин голова ФДМУ Ігор Білоус має цілу купу.  Однак вирішувати їх  потрібно, і то якнайшвидше, бо  корупція з’їдає  і далі державний апарат, кажуть нардепи.

«Потрібно навести лад у державних корпораціях — це великий резерв. Приватизація має бути прозорою на вільних відкритих конкурсах», — каже Дідич.

Загалом аграрний комітет підтримує запропоновану Мінагропродом приватизаційну тактику.

Подобається позиція міністра Кутового, який одразу сказав, що потрібно продати «Укрспирт» та інші великі збиткові підприємства. Давайте подивимося на «Укрспирт». Дана державна монополія на виробництво горілки є тільки у Білорусі та Україні, решта держав відмовилися від цього. І що сталося?У Білорусі в десятки разів зменшилася корупція. У нас же половина горілчаних виробів продається у «тіні» саме через те, що держава є монополістом із виробництва спирту. Держава за останні 15 років жодної копійки не вклала у спиртову галузь, лише через нечесних чиновників її грабувала. Якщо приватизувати «Укрспирт», то це радикально змінить ситуацію з корупцією, дозволить залучити великі інвестиційні кошти. Навіть у кризовий час від продажу аграрних об’єктів можна отримати до бюджету майже 60 млрд грн», — пояснює Козаченко.

Експорт

Особлива тема для АПК — нові ринки. Нагадаємо, що, наприклад, наразі постачання агропродукції з України в ЄС у загальному товарообігу зросли і становлять 34%. Найбільшу частку  мають: Іспанія — 16,6%, Нідерланди — 14,6%, Італія — 13,5%, Польща — 12,6%, Німеччина — 9,4%, Франція — 8,8%, Великобританія — 3,1%, Португалія — 2,8%, Румунія — 2,4%, Греція — 2,2%, Угорщина — 2,2% і Бельгія — 2,1%. Зросла й кількість українських агрокомпаній, які  поставляють продукцію в ЄС — сьогодні їх 272. Окрім традиційних ринків, потоки зовнішньої торгівлі Кутовий планує направити в регіони великого споживання агропродукції — Азію та Африку. Дуже цікавить Україну Китай: з фітосанітарною службою цієї країни погоджено наразі всі вимоги щодо експорту соєвого шроту, бурякового жому, сорго, черешні, м’яса птиці, яловичини, баранини та інших продуктів. Найближчим часом буде відкрито китайський ринок для експорту соняшникового шроту.

Ці «вектори» схвалюють депутати.

Ми рухаємося у правильному напрямку щодо зовнішніх ринків. Із приходом у команду Кутового нового заступника з євроінтеграції відчувається, що почався рух, але над цим потрібно працювати», — пояснює Кучер.

Утім, паралельно депутати звертають Кутового на ще одне важливе запитання в цьому — реорганізація Держпродрезерву. «Багато вже зроблено, але ще багато й потрібно. Без цього у галузі будуть перешкоди для розвитку», — говорить про завдання Козаченко.

Законодавчі ініціативи

AgroPolit.com також проаналізував законодавчий бік діяльності Мінагропроду. За більш ніж півроку команда нового міністра розробила 10 проектів законів та 31 проект постанов КМУ. Більшість із них стосуються першочергових аспектів реформування галузі. Втім, самі народні депутати не поспішають їх розглядати. Мінагро подали кілька документів щодо регулювання сертифікації та реєстрації рослин і насіння. Крім того, саме з подання аграрного відомства було зареєстровано законопроекти про відстеження і маркування ГМ-продукції та органіки. Не менш важливо — внесення змін до закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Також Мінагрополітики встигли вдосконалити законодавчий механізм розподілу бюджетних коштів для фермерів. Тепер його прийняття — за Радою. Подано й поправки про збільшення відповідальності за незаконний вилов риби та вирубку лісу, які, до речі, аграрний комітет почав розглядати лише місяць тому.

Ми поцікавилися у депутатів, як складається робота з Кутовим у цьому питанні.

Півроку — це малий термін, але кроки, які Кутовий робить — по суті правильні. Робота з аграрним комітетом хороша — немає конфліктів. Надалі має працювати над питанням землі, держпідприємства та зовнішніх ринків», — пояснює Мушак.

Висновки

За 200 днів роботи опитані AgroPolit.com депутати ставлять Кутовому та його команді тверду четвірку. Вони сподіваються, що найближчим часом уряд схвалить подану Кутовим стратегію  «3+5». «Думаю, що вона у найкоротші терміни буде прийнята. Виходячи з цього, ми побачимо, що потрібно зробити через 5–10 років. У її реалізації повинні брати участь не тільки Мінагрополітики, а й Мінфін, Міністерство охорони здоров’я. Зараз виходить так, що аграрії власноруч закривають усі питання, які є на селі», — говорить про одне з найважливіших завдань на перспективу народний депутат Валерій Давиденко.

Всі опитані депутати кажуть, що наразі ринок поступово починає відчувати з боку міністра посили до розмови. «Кутовий веде діалог із громадянським суспільством і профільними асоціаціями. Те, що він не закрився, а перебуває у постійному контакті — це позитив. Він підтримує контакт із зовнішнім світом і треба тримати на рівні діяльність уряду із закордонними партнерами. Він це робить непогано», — пояснює Леонід Козаченко.

Та наразі є один суттєвий стримуючий фактор, який все ще зв’язує роботу більшості міністерств, зокрема й аграрного, — домовленості у верхах. «Сьогодні жодне міністерство не має власної свободи дій, є політичні домовленості й з іншими питаннями, які явно не на користь держави. Для того, щоб галузь розвивалася, потрібно виважено ставитись до державної політики, ринку землі та питань приватизації і дерегуляції», — каже керівник аграрного об’єднання  у Раді. Чи з’явиться такий компроміс?

Тож Кутовому та його команді доведеться пройти непростий шлях у реформуванні аграрного сектору. Його курс у напрямку підтримки фермерів доводить — напір у нього є. Потрібна підтримка зали. І тут лише однієї дипломатії  колишнього голови  аграрного комітету замало. Потрібно, щоб і депутати нарешті наважились діяти на користь усіх аграріїв. 

Наталія Білоусова, Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus