«Quick wins» для АПК або Чи зможе план Кутового вивести галузь з глибокої кризи?
«Quick wins» для АПК або Чи зможе план Кутового вивести галузь з глибокої кризи?

Агросектор зачекався реформ. Попри 20 років «експериментів», немає землі, приватизації непотрібних держпідприємств, достатніх інвестицій у фермерський рух. Втім, за словами міністра аграрної політики і продовольства України Тараса Кутового, зараз аграрії отримали шанс на quick wins (швидкі перемоги). В його розумінні нова надія аграрних реформ –  розроблена ним стратегія реформування АПК «3+5».

Стратегія реформування АПК від міністра аграрної політики та продовольства Кутового включає 3 пріоритети і 5 напрямків. Серед пріоритетів: чесний і прозорий обіг землі, державна підтримка фермерів, реформа державних підприємств. Напрямки: розширення ринків збуту, органічне виробництво і нішеві культури, розвиток сільських територій, зрошення і безпека харчової продукції.

Представлений у травні план розвитку галузі зацікавив західних партнерів, зокрема, Торгово—інвестиційну місію США в Україні. Голова місії та за сумісництвом перший заступник міністра сільського господарства США Майкл Ск’юс пообіцяв навіть АПК господарства.

В Україні ж поки що мало хто вірить у швидку реалізацію цього плану.

Чи дійсно стратегія «3+5» – панацея для агросектору? AgroPolit.com разом із експертами уважно вивчив документ на предмет реальних очікувань аграріїв і наповнення стратегії.

Земельна реформа

Основні пропозиції міністерства: встановлення мінімального терміну оренди земельних ділянок для багаторічних насаджень, обмін земельних ділянок, розташованих в межах однієї території, передача державних земель с/г призначення в комунальну власність, оцінка земель, врегулювання використання нерозподілених земельних ділянок. Результат – прозорий обіг землі та розвиток дрібних господарств.

У стратегії заявлено «запуск прозорого рину землі». Але поки що на практиці замість відкриття цього ринку, схоже, що Мінагропрод хоче законсервувати нинішню ситуацію. Один з механізмів — продовження мораторію на продаж землі с/г призначення. По—друге, подовження строків оренди і, по—третє, пропозиція дозволити перепродавати оренду. ЦІ кроки потрібні, але чомусь серед них немає ключового – дозволити людям вільно розпоряджатися своїми наділами, в тому числі, й продавати їх.

На необхідності зняття мораторію наголошує заступник голови ради асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин. Він каже, що відмова скасування мораторію – «хронічна» проблема. Потерпають від цього, перш за все, власники землі – прості селяни. Вони програють від існуючого статус—кво, аніж отримують зиски, наголошує Мартин: "З точки зору звичайних селян, вони абсолютно нічого не виграють від того, що хтось забороняє їм розпоряджатися їхнім майном". До слова, за його словами, пенсіонер—власник паю міг би отримати непогану надбавку до пенсії, якби продавав гектар за 15—25 тис. гривень. Якщо середній розмір паю, пояснив експерт, – 4,5 га, то у такому разі власник паю, щонайменше, отримав би 67 тисяч грн, тобто приблизно в 61 раз більше, ніж мінімальна пенсія!

Окрім цього, право власності на земельні ділянки — це гарний старт для залучення інвестицій на селі. "Власність — це головна умова, щоб почати інвестувати кошти", — вважає експерт у сфері земельних відносин. Інвестори — це те, що потрібно аби повернути село з глибокої депресії. Такі власники могли б більш ефективно використовувати власні земельні ділянки, займатися агробізнесом з високою доданою вартістю, закладати сади, будувати меліоративні поруди, тощо.

Щодо ініціативи міністра в питанні оренди Мартин теж не дуже оптимістичний. На його думку, такий підхід не є коректним. Чому? Оренда, пояснює експерт в сфері земельних відносин, — це взаємні зобов'язання власника ділянки і орендаря. Останній зможе передавати свої зобов’язання іншій особі, не погоджуючи це з власником. Це призведе до масових порушень прав власників земельних ділянок та й взагалі означатиме, що ринку землі і за горизонтом не видно.

Запровадження ринку землі — практично ідеальний стимул для АПК, адже він не має суттєвих мінусів, стверджує Мартин. Опитаний AgroPolit.com експерт прогнозує, що з початком запуску ринку землі, продаватимуть земельні ділянки лише 10—15 % власників. Навпаки, стверджує Андрій Мартин, запуск ринку — це величезна перевага і крок вперед, адже "земля зможе стати повноцінним економічним активом». Однак, не потрібно забувати про обережність: до заборони продавати землю іноземцям варто додати тимчасову заборону на продаж землі юридичним особам. Це унеможливить вхід на український ринок замаскованого іноземного капіталу. З часом цю норму можна буде скасувати, але лише тоді, коли національні виробники зможуть на рівних конкурувати з міжнародними компаніями. Інші запобіжники вже є в законодавстві: відомо хто може бути покупцями с\г земель, які обмеження мають застосовуватися, попередження про невикористання коштів, отриманих злочинним шляхом. "Вже давно є вся інфраструктура для того, щоб ринок запускати", — підсумовує заступник голова Земельної спілки України.

Розвиток державної підтримки фермерів

Основні пропозиції міністерства: пряма держпідтримка малих та середніх фермерів, підтримка дрібних виробників, які можуть створювати продукти з доданою вартістю та нові робочі місця, розвиток страхування, фонду підтримки фермерів, а також – програми з субсидування дрібних с/г виробників.

Другий пункт плану «3+5» — підтримка дрібного та середнього агробізнесу. Безсумнівно, це важливий крок для розвитку вітчизняного АПК, адже саме фермерство — основа сільського господарства у розвинених демократичних країнах. Однак в Україні все склалося навпаки. Фермери не мають доступу до дешевих кредитів, державна підтримка, по суті, відсутня, закордонні ринки, у більшості випадків, за сімома замками.

Проблему підсилює і відсутність вагомої фінансової підтримки з боку держави. Поки що, за словами голови Держфонду підтримки фермерських господарств Івана Слободяника, на спецрахунку фонду підтримки фермерів є близько 50 млн гривень, чого навіть і половині не вистачить покрити основні витрати, що там казати про розвиток. Більш того, не видно ініціативи внесення змін до бюджету, які могли б дати сфері більше коштів на реалізацію ефективних програм. Лише на минулому тижні з’явилися перші зміни до бюджету, де пропонується 450 млн грн направити на підтримку фермерів. Якщо цього не станеться, до кінця року переважна кількість фермерських господарств залишиться наодинці з економічною турбулентністю в країні.

На думку Слободяника, є декілька рішень, аби запобігти цьому. «По—перше, потрібно реформувати механізм державної підтримки. По—друге, — ефективно використовувати ті гроші, які є в наявності. По—третє, варто змінити інституційну модель державної підтримки, щоб залучити європейський капітал, — перелічує рішення голова фонду підтримки фермерів. — Це будуть значно більші кошти, ніж отримані з держбюджету».

Поки що ж коштів, як не крути, недостатньо. «На всю країну — це мала сума. Це капля в морі», — каже Слободяник. Тим паче, що один фермер може отримати не більше 230 тис гривень.

Реформа держпідприємств

Основні пропозиції міністерства: прозорі торги та продаж нерентабельних підприємств, аудит діяльності підприємств, відповідальність для чиновників—корупціонерів.

Державні підприємства — одна з болючих точок агропромислового комплексу України. Збиткові постійно створюють додаткові навантаження на державний бюджет. Замість того, щоб витрачати гроші на підтримку ефективних землевласників, держава щорічно спалює в домні неефективних державних аграрних підприємств мільйони гривень. Багато з них, наголошує колишній голова Фонду державного майна України Олександр Рябченко, кишенькові: вони не мають виробництва, все що в них є — директор, бухгалтер і декілька стільців. І замість того, щоб їх приватизувати, їх перетворили на насос, який пожирає гроші платників податків.

Значна кількість держпідприємств є збитковими внаслідок того, що "реформа з переходу власності з державної в приватну в аграрній сфері не завершена". Її потрібно довести до кінця. Аграрна сфера сьогодні представлена переважно приватною власністю, наголошує опитаний AgroPolit.com експерт галузі. Це означає наступне, що по суті держава встановлює правила гри, дотує, допомагає з кредитами чи встановлює режим кредитування.

У нас же склалися симбіотичні відносини державного і приватного капіталу. Однак, вважає експерт, вводити обидва типи підприємств в одне конкурентне середовище є неефективнимним: "Всі об'єкти мають бути приватизованими і тоді потрібно робити приватне аграрне середовище".

Участі приватного капіталу потребують і прибуткові державні підприємства. "Їх треба приватизувати, — пропонує експерт, — однак ціль приватизації у даному разі інша". Якщо в першому випадку ціль приватизації — створити економічно ефективні підприємства, залучити інвестиції тощо, то в другому випадку — створити конкурентне середовище. "Це дуже важлива ціль, бо монополії стримують розвиток. Створення конкурентного середовища внаслідок приватизації суттєво вплине на розвиток сільського господарства", — вважає Рябченко.

Розвиток сільських територій

Розвиток села – важлива частина комплексної реформи АПК. Без успішного села, Україна не збудує ефективне сучасне сільське господарство. Одне з рішень – децентралізація, яка повинна дати сільським територіям додаткові ресурси для розвитку. "Мешканці села виграють від децентралізації", — вважає експерт зі зв’язків з громадськістю Швейцарсько—українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Олена Сас. Децентралізація створює базис. «Бізнес піде туди, де менше корупції, а децентралізація бореться з корупцією. Вона сприяє тому, що корупції менше», — пояснює експерт із децентралізації.

Реформу запустили ще в 2014 році, але результати вже відчутні. Наприклад, ділиться вона своїми спостереженнями, «зросли бюджети територіальних громад». Це дає можливість розвивати інфраструктуру. «Завдяки децентралізації створюються чіткі правила гри, розвивається інфраструктура, село стає привабливішим для інвесторів. У селі з'являються можливості, робочі місця, більш людські умови існування. Втім я ще обережно оптимістична. Селам вже немає що втрачати», — констатує Сас.

Експорт

Українські аграрії віднедавна отримали можливість експортувати власну продукцію до ЄС. Наприклад, за січень—лютий 2016 року експорт до західного сусіда становив $700 млн. Втім зациклюватися на ЄС – не зовсім коректно, тому агробізнес має шукати і нові ринки, зокрема, перспективним вважається ринок Південно—Східної Азії.

«Для того, щоб українські виробники швидше і масштабніше виходили на зовнішні ринки, треба активізувати мережу посольств і торговельних представництв. Вони повинні мати конкретні щоквартальні задачі по просуванні української продукції», — вважає економіст Андрій Новак. Тільки так, на його думку, можна допомогти українським виробникам. Але сьогодні українські посольства працюють лише як дипломатичні та політичні представництва, озвучує проблему в цьому напрямку економіст. Посольства, за його словами, не використовують можливості торговельних департаментів». Щоб реалізувати потенціал українських посольств, економіст Новак пропонує запровадити систему звітності, і «тоді можна було б очікувати на швидку активізацію просування інтересів українських виробників».

Органічне виробництво

«Наразі в Україні працює 180 виробників органічної продукції», — озвучує статистику експерт ринку органічної продукції Тетяна Ситник у коментарі AgroPolit.com. У сучасних умовах виробникам складно, нарікає експерт. «Одна з причин — сезонність продукції органічного виробника. По—друге, більшість фермерів мають обмежений асортимент продукції. По—третє, це відсутність допомоги від органів місцевого самоврядування. «Малий фермер розраховує лише на себе», — наголошує Ситник. Як цього уникнути? Залучати громадськість та експертів до прийняття потрібних рішень.

 

«У МінАПК та Мінекології  у минулому році писалися Стратегії розвитку до 2020 року і через громадські ради приймались пропозиції від громадськості. Ми мали можливість подавати свої зауваження та бачення з розвитку сільськогосподарської галузі та управління природними ресурсами, — розповідає про досвід співпраці з владою експерт органічного ринку. — Дещо було зроблено, наприклад, розгорнутий аналіз ситуації від операторів органічного ринку та пропозиції з його подальшого розвитку, з наближення наших регламентів до ЄСівських. Було б добре, щоб такі ради працювали не в закритому режимі, і в них входили компетентні спеціалісти, які мають успішний практичний досвід та бачення розвитку країни».

Зрошення

Завдяки зрошенню південні регіони України зможуть чи не вдвічі збільшити виробництво продукції. Однак перш ніж приступати до його використання, спершу потрібно проінвестувати галузь, яка десятиліттями була в стагнації. «У нас є система зрошення, її не треба робити, а лише відновити», — каже директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» Віталій Саблук. На його думку, є декілька можливих рішень. «По—перше, нам потрібно всі бюджетні організації звести в одну компанію і поставити її на госпрозрахунок, – пропонує він. — По—друге, рішенням може бути створення державного концерну. По—третє, це може бути концесіонер, який без відчуження земель і активів візьме в управління і проінвестує об'єкти зрошення. Деякий час він буде повертати інвестиції, але зрештою вийде на повну окупність і прибуток».

Концесія — вигідніший інструмент, у порівнянні з інвестиціями, констатує опитаний AgroPolit.com директор «Інституту аграрної економіки». «Ціна на право взяти в концесію може бути в 2—3 зари більшою за вартість інвестицій. Останні складають один мільярд доларів, тоді як від концесії держава могла б отримати 2 млрд доларів», — пояснив він.

Для того, щоб цей механізм запрацював, парламент має прийняти зміни до законодавства. «Потрібно переглянути закон про концесію щодо захисту прав концесіонерів і дописати окремий параграф щодо особливостей концесії об'єктів зрошення. Друге — держава має визначити як співпрацюватимуть власники паїв, місцева влада, орендарі землі і концесіонери. Третє — всі мають отримати вигоду», — рекомендує експерт аграрної економіки.

Якість харчової продукції

Питання якості харчової продукції важливе з огляду на відкриття європейського ринку. Саме цей фактор дасть можливість українським виробникам отримати доступ на ринок ЄС. Саме в такому аспекті розглядає якість продукції учасник переговорів щодо запровадження Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі з ЄС один з «батьків» торговельної угоди з ЄС Тарас Качка.«Найкращим показником якості продукції є її популярність на ринку ЄС. Наприклад, Україна поставляє в Європу зернові. Популярний також мед – Європа споживає втричі більше українського меду, ніж передбачено квотою, тобто 15 тисяч тон. Це означає, що ми виграємо не лише за рахунок ціни, але й за рахунок якості», — стверджує економіст.

З іншого боку, наголошує Качка, парламент та уряд підготували технічні законопроекти, які стосуються різних аспектів безпечності української продукції. Загалом, переконує експерт, весь процес адаптації українського законодавства до європейських стандартів займе ще три роки: від «прийняття законів до їх впровадження».

То ж чи очікувати на швидкі перемоги, про які говорить Кутовий?

Дехто з експертів впевнений, що так, ба більше, вони наполягають, що зроблено достатньо. Інші – скептичні. Держава, в особі парламенту, уряду, профільного міністерства, має пам’ятати, що швидкі перемоги, чи зміни – це саме те, на що очікують українські виробники. Завдяки відкриттю європейського ринку та пошуку нових торговельних партнерів, українські аграрії отримали можливість показати свою продукцію мільйонам споживачів з усього світу. Однак, для цього потрібні реформи – відкриття ринку землі, підтримка фермерів, розвиток зрошення тощо, інакше зусилля витрачені на покращення якості і безпечності продукції та пошук партнерів будуть марними.

Олександр Ярощук, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 червня 2016
АПК може втратити 100 тисяч робочих місць — АПУ
При збільшенні податкового навантаження на АПК, галузь втратить 100 тисяч робочих місць. Про це свідчать дані, представлені Аграрною партією України...
7 червня 2016
Найбільший інтерес до АПК від компанії з Близького Сходу, Китаю та США — Deloitte
Агробізнес може розраховувати на інвестиції не раніше наступного року, вважає партнер компанії Deloitte Дмитро Ануфрієв. «Інвестори зараз...
27 січня 2016
Єдина стратегія розвитку АПК до 2020 року дозволить системно проводити реформи — Рутицька
Сьогодні, в рамках засідання Аграрного Комітету Верховної Ради заступник міністра аграрної політики та продовольства  з європейської інтеграції...