Невибрані квоти, або Чому уряд не дбає про дрібний та середній агробізнес
Невибрані квоти, або Чому уряд не дбає про дрібний та середній агробізнес

Вже майже півроку Україна вільно торгує з Європейським Союзом. Нагадаємо, що з початку року запрацювала угода про Зону вільної торгівлі (ЗВТ). Відповідно до неї  українські виробники отримали право на безмитний імпорт на ринок ЄС ряду товарів АПК, зокрема: пшеницю, кукурудзу, оброблені томати, крохмаль, гриби, молоко, курятину, яловичину тощо.

У 2014—2015 роках бізнес вже експортував за правилами вільної торгівлі продукцію в Європу (в рамках т.зв. автономних торговельних преференцій). Ще тоді стало зрозуміло, що надані тарифні квоти на деякі групи товарів (мед, соки, ячмінь та інші) вичерпуються за декілька місяців, а то й днів. Трішки статистики: у 2015 році аграрії експортували до ЄС 950 тисяч тонн пшениці, 400 тисяч тонн кукурудзи, більше 20 тисяч тонн курятини.

Коли угода запрацювала на повну, Україна за перші місяці 2016 року повністю використала ряд квот, зокрема на мед та кукурудзу. Про це на початку квітня писав у Facebook екс-міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко: «Динаміка використання квот за 2016 рік свідчить про вичерпаність квот повністю на виноградний та яблучний соки, оброблені томати, кукурудзу, мед, цукор та ячмінну крупу».

Однак, попри успіхи попереднього року, квоти на деякі групи товарів вичерпані не були. Зокрема, на європейських прилавках не з’явилися цукрові сиропи, гриби, продукція з обробленого молока, яйця та альбуміни, оброблений крохмаль і деякі інші. Ситуація поволі ризикує повторитися.

То що ж досі заважає агробізнесу вийти на ринок ЄС і використати можливості угоди про ЗВТ? AgroPolit.com проаналізував основні причини та з’ясував, чого чекати аграріям у 2016 році.

5 бар’єрів на шляху до вільної торгівлі

Українські економісти наводять декілька причин. Перше — недотриманням стандартів якості продукції, вважає економіст Андрій Новак.

Друге — низький попит на продукцію Made in Ukraine на Заході. На цьому акцентує економіст та керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов: «Однією з причин є відсутність попиту на цю продукцію».  За його словами, ситуація з експортом цих товарів не зміниться і в поточному році.

 Один із авторів угоди про ЗВТ Тарас Качка додає ще причини невикористання квот: «По-перше, для певних категорій товарів (яловичина, свинина й баранина) потрібно пройти процес отримання дозволів, як це вже зробили деякі виробники птиці та молока. По-друге, для певних перероблених товарів, де використовується імпортна сировина, є проблема відповідності вимогам правил походження. І, по-третє, залишається проблема налагодження зв’язків між українськими виробниками і європейськими покупцями».

2016 року, вважають опитані AgroPolit.com експерти, тенденції покращаться. «За тенденцією 2015 року та першого кварталу 2016 року стає очевидним, що українські підприємства налагоджують зв’язки в країнах ЄС і тому активніше використовують можливості угоди», — пояснює Качка.

Окрім цього, додає Андрій Новак, 2016 року ЄС може збільшити тарифні квоти для низки українських товарів. «За більшістю позицій ми готові. Потенціал українських аграріїв набагато більший, ніж квоти, які нам надані», — вважає економіст. Однак, за його словами, радіти з приводу збільшення квот не варто, адже це повільний процес. З іншого боку, ЄС не збільшуватиме квоти, якщо це шкодитиме інтересам власних виробників. «Тут буде тонка гра: з одного боку — щоб не нашкодити європейським виробникам, а з іншого — щоб збільшити пропозицію України», — стверджує Андрій Новак.  

Економісти вважають, що найбільше шансів на успіх мають виробники курятини та зернових. «Цей процес іде, однак питання у фінансуванні експорту, інвестицій, створенні державою інфраструктури», — пояснює один з основних бар’єрів Андрій Блінов. Як причина — нестача коштів на модернізацію. Тому держава має прикласти максимум зусиль, щоб розвивати поглиблення переробки як один із пріоритетів державної політики у сфері АПК.

Поради малому бізнесу

Шанси торгувати в ЄС мають усі українські підприємці, але присутні переважно великі компанії. «На ринку ЄС бачимо великих виробників», — констатує Андрій Блінов. Насправді малим і середнім підприємствам важче потрапити на ринок ЄС. Лише поодинокі компанії у сфері послуг можуть досягати успіху, говорить Блінов.  

Чому?

Економіст вважає, що малому бізнесові потрібно прикласти набагато більше зусиль, щоб подолати ефект збільшення витрат у відношенні до валового обороту компанії.  

Ще одна проблема, на думку Тараса Качки, — конкурентоспроможність. «Структура українських компаній, їхні плани розвитку, технології та енергоємність не дозволяють їм конкурувати з аналогічними європейськими гравцями», — пояснює експерт. Як вихід — кооперація з європейськими фірмами та  пошук дистриб’юторів. Окрім цього, наголошує Качка, держава має допомогти бізнесу, вирішивши регуляторні проблеми.

Андрій Новак також рекомендує малому бізнесу шукати партнерів у Європі. «Пошук партнерів у ЄС — один із перших кроків для компаній, які хочуть вийти на цей ринок», — каже економіст.

Три «так» аграріям від уряду

На думку опитаних аналітиків, торгівлю з ЄС можна пожвавити, якщо держава допоможе бізнесу. Сьогодні уряд та парламент повинні працювати за трьома напрямками. Перший — унормувати регуляторні питання щодо безпечності харчових продуктів, другий — полегшити валютне кредитування і третій — завершити реформу фінансового сектору.   

Водночас важливо забезпечити доступ до кредитів малому і середньому бізнесу, вважає Андрій Новак: «Малі підприємства можуть кредитуватися лише на українському банківському ринку, де кредитний ресурс дорогий, тоді як великі компанії кредитуються на Заході». Таким чином, додає Новак, у великих компаній кращі конкурентні умови.

Ще одним завданням уряду Новак називає збільшення тарифних квот, особливо на ті групи товарів, які користуються попитом.

Додатково посприяти виходу виробників на європейський ринок може Кредитно-експортне агентство. Сьогодні це б допомогло освоювати нові ринки, але Мінфін, наголошує Блінов, не бачить можливості створення такого агентства на базі державного Укрексімбанку. «Уряд свого часу підтримував ініціативу, однак сьогодні концепція розвитку державних банків не має інтересу», — констатує експерт. 

То ж який прогноз на майбутнє?

Безперечно, угода про вільну торгівлю з Європою створила нові умови для українського бізнесу. Тепер третина українського експорту припадає на ЄС. Це — 13 млрд доларів. Однак, всупереч заявам чиновників, переваги від угоди отримав переважно великий бізнес. Проте влада має пам’ятати, що у Європі саме малий і середній бізнес творять економіку. Тому, якщо уряд Гройсмана хоче розвивати Україну, він має допомогти малому та середньому бізнесу завоювати довіру в Європі. Інакше зусилля, витрачені на боротьбу за європейський шлях розвитку країни, будуть втрачені.

Олександр Ярощук, для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

11 травня 2016
Тарас Кутовий повинен ініціювати «дзеркальні» квоти для Молдови — точка зору
Для того, щоб «владнати» конфлікт із Молдовою, українському міністру необхідно прийняти у відповідь «дзеркальні» дії щодо...
16 березня 2016
Квоти на поставку пшениці в ЄС майже закінчились — Колесник
Україна з початку поточного року на 76% вичерпала квоту на безмитні поставки продукції за позицією "пшениця м'яка, пшеничне борошно і гранули" в...
22 січня 2016
Аграрії використали «кукурузні» квоти в ЄС — Єврокомісія
В українських аграріїв на Херсонщині закінчилися безмитні пільги в ЄС при ввезенні кукурудзи. Про це повідомляє аналітична компанія Pro-Agro з...
19 квітня 2018
18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?
Сьогодні парламент ще раз спробує позбавити аграріїв 15-18 млрд грн щорічних збитків. На післяобід депутати включили у порядок денний розгляд двох...