Понад 100 сортів пшениці, яка вирощується в Україні, – основна причина низької врожайності, – НААН
Понад 100 сортів пшениці, яка вирощується в Україні, – основна причина низької врожайності, – НААН

Занадто велика кількість сортів пшениці – понад 100, – яку висівають на полях України, є основною причиною низької врожайності. Про це в інтерв’ю propozitsiya.com розповів завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НААН України, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау, повідомляє АagroРolit.com.

Нагадаємо, що експорт пшениці з України з початку 2017—2018 МР становив 12,6 млн т.

Він каже, що вітчизняним аграріям поки що не вдалося істотно підвищити врожайність пшениці – подолати поріг у виробництві в 9–9,5 т/га. 

Одна з причин такого стану – те, що на сьогодні у провідних областях України висівається надмірна кількість сортів пшениці – понад 100. Це катастрофічна ситуація для України, за якої втрачаються неймовірні ресурси, а про жодне насінництво не може бути й мови", – вважає Віктор Швартау.

За словами вченого, в провідних країнах, де розуміють, що таке досягнення генетики, зароблені гроші спрямовують саме на сорти, оскільки бачать хорошу віддачу.  

У нас же всі кошти спрямовують на добрива, а до вибору сортів підходять із позицій «сарафанного радіо», тобто, керуючись порадами колег та знайомих. Видатний учений-генетик Микола Іванович Вавілов колись сказав, що рівень врожайності залежить не від родючості ґрунту, а від культури нації", – зазначає Віктор Швартау. 

І додає: 

Мені доводиться багато спілкуватися з обласним керівництвом, їздити по країні, і коли бачиш, що у нас в провідних областях висівається понад 100 сортів пшениці, розумієш, що це стан катастрофи. Яке насінництво 100 сортів?"

За словами вченого, для досягнення високої врожайності Україні слід зосередитися на сортах, які мають репутацію. 

Адже ефективність поглинання елементів живлення, стійкість сортів до шкідників, патогенів, бур’янів – це генетично детермінована ознака, і не кожен сорт здатен окупити урожаєм витрати на технології", – вважає вчений. 

Для ефективного землеробства, вважає Віктор Швартау, достатньо 15-20 сортів – 10 вітчизняних і 10 західних. Вони й сформують увесь зерновий клин.

Щоб зрозуміти, підійде певний сорт пшениці чи ні, учений радить власнику упродовж 2-3 років висівати його на 10 сотках. Це дасть змогу зрозуміти, чи варто його поширювати на великі ділянки. Якщо зі свого виробництва господар отримує 5 тонн і мріє про 8, та якщо експериментальний сорт два роки поспіль забезпечує 8 тонн, його можна переводити на великі площі.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 квітня 2018
Урожайність зернових можна підвищити на 8 млн тонн, – НААН
Завдяки розробкам Національної академії аграрних наук, Україна може підвищити урожайність зернових додатково на 8 млн тонн. Про це сказав...
10 квітня 2018
Україна очікує зняття заборони на імпорт вітчизняної пшениці до В’єтнаму
Україна очікує зняття заборони на імпорт української пшениці до Соціалістичної Республіки В’єтнам (СРВ). Про це пише сайт Державної служби...
12 листопада 2017
Відновлено експорт пшеничних висівок з України до Єгипту
На початку 2017/18 сезону експорт пшеничних висівок з України демонструє позитивну динаміку. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт. За перший квартал...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...